У межах справи позивач намагався довести фраудаторний характер правочинів та стверджував, що відчуження майна було здійснено з метою уникнення виконання боргових зобов’язань. Серед іншого заявлялись доводи про нібито занижену вартість нерухомості.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без задоволення касаційну скаргу позивача та погодився з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними договорів відчуження нежитлових приміщень, укладених на користь клієнта АО «Шкребець і партнери».
Верховний Суд погодився з тим, що у розглядуваній справі судами не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність покупця спірного майна. Покупець діяв добросовісно, оплатив ринкову вартість придбаного майна відповідно до звітів про оцінку, не був пов’язаний із боржником, не мав інформації про існування в нього боргових зобов’язань чи будь-яких обмежень щодо майна, а відтак, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.