Відмова у триманні під вартою для головного бухгалтера комунального підприємства 

Про справу

Головному бухгалтеру комунального підприємства повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Слідство вимагало взяти її під варту із заставою, посилаючись на чотири ризики з ч. 1 ст. 177 КПК України. Захист переконав слідчого суддю, що тримання під вартою не потрібне. З чотирьох ризиків суд визнав доведеним лише один, і той усувається м'якшим заходом. Відтак підозрювана залишилася на волі, а їй призначили заставу з процесуальними обов'язками.

Обставини справи

• Підозрювана обіймала посаду головного бухгалтера комунального підприємства. За версією слідства, вона відповідала за фінансовий контроль виконання договорів про закупівлю та проведення оплат.
• Між підприємством і приватним контрагентом діяв договір, який не передбачав авансових платежів. Оплата мала відбуватися лише після підписання актів виконаних робіт.
• Слідство стверджувало, що контрагентові перерахували кілька сотень тисяч гривень за роботи, які фактично не виконувалися й не були підтверджені актами. Фінансовий документ підписала підозрювана.
• Слідство вважало, що вона усвідомлювала відсутність правових підстав для платежу, але підписала документ. На цій підставі їй інкримінували зловживання службовим становищем.

Суть обвинувачення або спору

Сторона обвинувачення зазначала, що службова особа, усвідомлюючи відсутність правових підстав для проведення такого платежу, підписала фінансовий документ, чим, зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечила безпідставне перерахування бюджетних коштів. Внаслідок зазначених дій комунальне підприємство зазнало майнової шкоди у розмірі 600 000 грн, що, на думку сторони обвинувачення, є тяжкими наслідками для державних інтересів. На якому етапі клієнт звернувся по допомогу

Клієнт звернувся по допомогу вже після повідомлення про підозру й одночасно з поданням клопотання про тримання під вартою. Часу було небагато: слідчий суддя розглядає такі клопотання невідкладно.

Складність справи

• Найсуворіший запобіжний захід. Слідство просило тримання під вартою, тож від результату залежала особиста свобода підозрюваної.
• Чотири ризики одночасно. Прокурор послався на ризики з п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Захисту довелося спростовувати їх усі й показати, що жоден не доведений.
• Обмежений час на підготовку. Захист мав швидко зібрати заперечення та підготувати аргументи до засідання.

Основна правова стратегія

Захисник заперечував проти задоволення клопотання та надав письмові заперечення, які були долучені до матеріалів провадження. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що службова особа діяла в межах своїх посадових повноважень, не приймала рішень щодо розпорядження коштами підприємства, оскільки такими коштами розпоряджається керівник підприємства або його заступник, а також не була відповідальною за перевірку актів виконаних робіт.

Крім того, захисник зазначив, що комунальне підприємство самостійно звернулося до правоохоронних органів у звязку з невиконанням робіт за договором, зазначеним у повідомленні про підозру. Також судом було встановлено незаконність дій контрагента та зобовязано його повернути кошти, які були відшкодовані ще до повідомлення службовій особі про підозру.

Додатково, на думку сторони захисту, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є недоведеними. Захисник зазначив, що необхідні документи вже вилучені під час обшуку, а електронні документи неможливо знищити. Посилаючись на викладене просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Докази на користь клієнта

• Матеріали клопотання свідчили про належну процесуальну поведінку підозрюваної. Вона не переховувалася, з'являлася за викликами й прибула на судове засідання.
• Між повідомленням про підозру та зверненням слідчого з клопотанням минуло майже три тижні, і ризик цього часу не реалізувався.
• Із клопотання випливало, що під час розслідування вже провели обшуки й тимчасові доступи до речей і документів, а доказові матеріали вилучили. Відомостей про інші документи в її володінні там не було.
• Захист подав письмові заперечення, які долучили до матеріалів провадження.

Робота адвокатів

Аналіз матеріалів справи

Адвокати вивчили клопотання та матеріали, що додані до нього, і з'ясували, на яких фактах слідство ґрунтує кожен ризик. Вони перевірили, що саме вже вилучили під час обшуків і тимчасових доступів, і проаналізували посадові повноваження підозрюваної. Окремо оцінили, чи є відомості про її поведінку з моменту повідомлення про підозру.

Підготовка процесуальних документів

Захист підготував письмові заперечення проти клопотання про тримання під вартою. У них спростували кожен із ризиків і обґрунтували, чому достатньо м'якшого заходу. Заперечення долучили до матеріалів провадження.

Представництво в суді

Адвокат узяв участь у відкритому судовому засіданні та заперечив проти клопотання слідчого. Він послідовно викладав позицію щодо повноважень підозрюваної, поведінки підприємства-потерпілого, недоведеності ризиків і можливості обрати м'якший захід. Підозрювана підтримала цю позицію.

Результат

Рішення суду

Слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про тримання під вартою.

Під час аргументації суд зазначив таке:

• З чотирьох заявлених ризиків доведено лише ризик незаконного впливу на свідків. Ризики переховування, знищення доказів та інші суд визнав недоведеними.
• Слідчий звернувся з клопотанням лише через кілька тижнів після повідомлення про підозру. Упродовж цього часу підозрювана не переховувалася й з'являлася за викликами, а це свідчить про її належну процесуальну поведінку.
• Слідство не навело конкретних обставин, що вказують на можливість знищення чи приховування доказів. Обшуки й тимчасові доступи вже відбулися, а інших документів, які могла б знищити підозрювана, матеріали не виявили.
• Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом (ст. 183 КПК України). Єдиний доведений ризик можна усунути без позбавлення волі.

Натомість суд застосував заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Він визначив її суму з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваної і підкреслив, що застава не має бути завідомо непомірною чи каральною. Суд також поклав на підозрювану процесуальні обов'язки за ст. 194 КПК України, зокрема прибувати за викликом, повідомляти про зміну місця проживання, здати закордонні паспорти й не спілкуватися зі свідками.

Практичне значення

Цей результат показує, що навіть за обґрунтованої підозри та тяжкої кваліфікації тримання під вартою не є автоматичним. Прокурор повинен довести кожен ризик конкретними обставинами та довести, що жоден м'якший захід не підходить. Належна процесуальна поведінка підозрюваної до засідання працює на користь захисту. Слід також зважати на те, що суд визначає заставу з огляду на майновий стан особи, тому її розмір може бути значним.

Чому цей кейс є важливим

Кейс корисний посадовцям, бухгалтерам, керівникам і фахівцям комунальних та державних підприємств, яким повідомляють про підозру у службових злочинах. Він показує, що навіть тяжка кваліфікація та обґрунтована підозра не означають неминучого арешту. Адвокат має працювати з кожним ризиком окремо й спростовувати його фактами. До цих фактів належать виконання процесуальних обов'язків, вже проведені слідчі дії та відсутність конкретних даних про намір ухилятися чи знищувати докази. Кейс також нагадує, що захист починається вже з моменту повідомлення про підозру, а поведінка підозрюваного до засідання суттєво впливає на результат.