Оскарження повідомлення про підозру: підстави, строки та судова практика

Оскарження повідомлення про підозру залишається одним із найбільш дискусійних у юридичній науці та найменш ефективних у юридичній практиці процесуальних механізмів захисту прав особи у кримінальному провадженні. Ми проаналізували судову практику оскарження повідомлення про підозру за період з 2017 по 2026 рік та в межах цієї статті розбираємо, хто може подати скаргу, які строки для цього передбачає КПК України, які існують підстави для скасування підозри та в яких випадках суди найчастіше задовольняють такі скарги.

Що таке повідомлення про підозру

Закон не містить визначення повідомлення про підозру, окреслюючи лише випадки, в яких воно здійснюється, а також процесуальний порядок повідомлення про підозру.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

• затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
• обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
• наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Характерно, що ст. 110 КПК України не передбачає повідомлення про підозру серед процесуальних рішень. Натомість, якщо послуговуватися наведеним у ч. 1 ст. 111 КПК України визначенням повідомлення у кримінальному провадженні, то повідомлення про підозру можна розглядати як процесуальну дію, за допомогою якої слідчий, прокурор, повідомляють відповідного учасника кримінального провадження про наявність підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.

Розуміння правової природи повідомлення про підозру має важливе значення в контексті встановлення підстав та наслідків його оскарження. Адже у первісній редакції КПК України законодавець не передбачав такої можливості, вочевидь виходячи з того, що повідомлення у кримінальному процесі мають суто інформативний характер і не підлягають оскарженню. У такому сенсі повідомлення про підозру має характер інформування особи про наявність у сторони обвинувачення припущення про її причетність до вчинення кримінального правопорушення. Подібне значення має повідомлення про підозру за законодавством Німеччини, прикладом якої, за деякими даними, надихалися розробники КПК України.

Однак згодом праворозуміння повідомлення про підозру змістилося від розгляду його як суто «повідомлення» до трактування як «первісного обвинувачення». Підставу для цього створюють положення п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення починається стадія притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, статус підозрюваного, передбачений ст. 42 КПК України, який виникає у особи повідомлення їй про підозру в порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, надає їй широкі можливості для активної участі у кримінальному провадженні задля реалізації права на захист. Таким чином, з повідомленням про підозру пов’язана поява у кримінальному провадженні сторони захисту та початок реалізації засади змагальності, обчислення строків досудового розслідування, можливість застосування процесуального примусу у вигляді заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів, тощо.

В такому сенсі повідомлення про підозру слід розглядати як прояв «кримінального обвинувачення» у розумінні Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Підпункт (a) пункту 3 статті 6 Конвенції та практика ЄСПЛ, зокрема у справах «Deweer v. Belgium» від 27 лютого 1980 р., «Eckle v. Germany» від 15 липня 1982 р., «Kamasinski v. Austria» від 19 грудня 1989 р., «Sejdovic v. Italy» від 1 березня 2006 р., наголошують на праві особи «бути негайно й детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер та причини обвинувачення, висунутого проти неї», яке має бути забезпечене компетентним органом відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення прав особи.

Верховний Суд також наголошує на складності і комплексному характері правовідносин, пов’язаних із повідомленням про підозру.

Так, у постанові Касаційного кримінального суду від 13 серпня 2020 року у справі № 200/13490/15-к Верховний Суд зазначив, що повідомлення про підозру – один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 р. у справі № 536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена в письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Отже, неухильне додержання вимог закону щодо матеріальних та процедурних аспектів повідомлення про підозру має важливе значення з точки зору розвитку кримінального провадження та додержання прав особи. Зважаючи на це, можливість оскарження повідомлення про підозру є важливою гарантією захисту прав особи від необґрунтованого обвинувачення, а також запобіжником істотних порушень вимог кримінального процесуального закону на стадії досудового розслідування.

Хто має право подати скаргу на повідомлення про підозру

Коло суб’єктів оскарження повідомлення про підозру обмежене. До них належать:

• підозрюваний (якщо у кримінальному провадженні кілька підозрюваних – лише той, щодо якого складена оскаржувана підозра);
• захисник підозрюваного (якщо у підозрюваного кілька захисників, то скарга подається одним із них);
• законний представник підозрюваного (у випадку, якщо підозрюваним є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною).

Таким чином, законодавець надав право такого оскарження лише представникам сторони захисту. Інші учасники кримінального провадження, наприклад потерпілий у разі його незгоди з кваліфікацією кримінального правопорушення чи фактичними обставинами його вчинення, відображеними у повідомленні про підозру, права на оскарження повідомлення про підозру не мають. У разі подання ними скарги, така скарга повертається відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК.

Водночас, в судовій практиці зустрічаються випадки віднесення до числа суб'єктів оскарження повідомлення про підозру також і адвокатів, які діють в інтересах померлої особи. Так, Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 03 листопада 2020 року у справі № 682/1743/20 скасував повідомлення про підозру померлої особи за скаргою адвокатів, не уточнюючи при цьому, чиї інтереси вони захищають.

Строк оскарження повідомлення про підозру

Передусім слід враховувати, що можливість оскарження повідомлення про підозру була передбачена Законом України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, який набув чинності 16 березня 2018 року. Ці зміни до КПК України не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року. Тому оскарження повідомлень про підозру у кримінальних провадженнях, розпочатих до цієї дати, не допускається.

Якщо ж слідчий суддя скасував повідомлення про підозру, не звернувши увагу на цю обставину, суд апеляційної інстанції скасовує таке рішення. При цьому в одних випадках приймається рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру у відповідності до ч. 4 ст. 304 КПК України.

Наприклад, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у справі № 932/4276/23 було скасовано ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпро від 22 березня 2024 року про скасування повідомлення про підозру та відмовлено у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру. Колегія суддів встановила, що відомості у кримінальному проваджені №12012030050000059, в межах якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру, яка ним оскаржується, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 листопада 2012 року, а тому дія положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, яка набрала чинності 16 березня 2018 року, не має зворотної дії у часі та у даному випадку застосуванню не підлягає. Тож у даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 304 КПК України, згідно яких слідчий суддя повинен відмовити у відкритті провадження, у разі, якщо скарга подана на рішення слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 344/5118/20 було скасовано ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2020 року про скасування повідомлення про підозру, оскільки ОСОБА_8 повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, відомості по якому внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27 червня 2017 року, тобто до введення в дію тих змін, які дозволяють оскаржувати на досудовому провадженні повідомлення про підозру. Колегія суддів вирішила відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника про скасування повідомлення про підозру.

Аналогічне рішення прийняв Херсонський апеляційний суд, скасувавши ухвалою від 05 лютого 2020 року у справі № 766/18890/19 ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 11 січня 2020 року про скасування повідомлення про підозру.

В інших випадках на аналогічній підставі суди закривають провадження за скаргою на повідомлення про підозру.

Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 202/2412/20 було скасовано ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та закрито провадження за скаргою захисника. Аналогічне рішення прийняли Миколаївський апеляційний суд (ухвала від 03 квітня 2020 року у справі № 490/12225/16-к) та Одеський апеляційний суд (ухвала від 17 травня 2022 року у справі № 521/10894/21; ухвала від 19 серпня 2021 року у справі № 521/7377/19).

Законодавець визначив мінімальні граничні строки оскарження повідомлення про підозру, при цьому диференціювавши їх залежно від категорії кримінального правопорушення:

• повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку підлягає оскарженню після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру;
• повідомлення про підозру у вчиненні злочину може бути оскаржено після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру.

При обчисленні строків оскарження підозри день повідомлення особі про підозру, відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, до уваги не береться.

Можна вважати, що встановлення вказаних строків є сприятливим для сторони обвинувачення, і, водночас, обмежує сторону захисту у реалізації цього права. Так, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку досудове розслідування повинно бути закінчене протягом від сімдесяти двох годин до одного місяця, а у вчиненні злочину – протягом двох місяців. Це означає, що за визначений законодавцем строк, після спливу якого допускається оскарження, досудове розслідування, за загальним правилом, вже має бути завершене та кримінальне провадження направлене до суду з обвинувальним актом.

Отже, оскарження повідомлення про підозру фактично допускається лише у випадках продовження строків досудового розслідування та є своєрідним засобом правового захисту підозрюваного від затягування досудового розслідування. Це узгоджується із приписами ч. 5 ст. 28, ч. 1 ст. 283 КПК України, згідно з якими особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Якщо ж обвинувальний акт вже направлений до суду, то особа набуває можливості захисту від необґрунтованого обвинувачення безпосередньо перед судом.

Разом з тим, слід враховувати, що строки оскарження повідомлення про підозру обраховуються незалежно від строків досудового розслідування. У зв’язку із цим зупинення досудового розслідування не перериває обчислення цих строків і не перешкоджає оскарженню.

Наприклад, в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 23 квітня 2021 р. у справі № 132/2537/19, якою залишено без змін ухвалу слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 04 березня 2021 р. про скасування повідомлення про підозру, було відхилено доводи прокурора, що повідомлення ОСОБА_8 про підозру не є предметом оскарження до спливу двох місяців, оскільки через хворобу підозрюваної винесено постанову про зупинення кримінального провадження. Колегія суддів дійшла висновку, що положення ст. 280 КПК, згідно з якими у разі зупинення досудового розслідування слідчі (розшукові) дії не проводяться, окрім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, незастосовні до подання скарги на повідомлення про підозру в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК.

Аналогічну позицію зайняли слідчий суддя слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра (ухвала від 16 січня 2026 року у справі № 201/16844/25) та Дніпровський апеляційний суд (ухвала від 04 лютого 2026 року у справі № 201/16844/25), вказавши на безпідставність доводів прокурора про те, що строк досудового розслідування у 2 місяці почав спливати з 27.01.2025, тобто з дня повідомлення про підозру ОСОБА_8, проте не сплинув у зв`язку із зупиненням досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а тому у сторони захисту була відсутня процесуальна можливість для подачі скарги на повідомлення про підозру. На думку суддів, у випадку оскарження повідомлення про підозру законодавець встановив саме календарний строк, який дає право стороні захисту звернутися з відповідною скаргою.

На такій же підставі слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області своєю ухвалою від 09 листопада 2023 року у справі № 297/3734/22 скасував повідомлення про підозру. Слідчий суддя відмітив, що за змістом ст. 280 КПК України зупинення досудового розслідування стосується лише неможливості проведення процесуальних дій органом, який здійснив таке зупинення, тобто стороною обвинувачення, а іншим особам, в тому числі і стороні захисту, прямо в законі надано право оскаржити таке рішення слідчого чи прокурора. Стаття 280 КПК України оперує термінологією, яка відноситься до сторони обвинувачення і не встановлює обмежень щодо вчинення дій сторони захисту чи інших учасників провадження. Це рішення було залишено без змін ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Слід відмітити, що ст. 304 КПК не передбачає можливості повернення скарги чи відмови у відкритті провадження у випадку подання скарги на повідомлення про підозру до спливу відповідного мінімального строку з дня повідомлення особі про підозру. Отже, в такій ситуації слідчий суддя має постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Наприклад, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 р. у справі № 127/33602/21 було скасовано ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2021 р. про скасування повідомлення про підозру у зв’язку із неврахуванням слідчим суддею, що таке повідомлення «датоване 06.12.2021, і на момент оскарження підозри захисником 07.12.2021 не минув передбачений кримінальним процесуальним законодавством строк один місяць, а тому таке повідомлення про підозру не може бути оскаржене до спливу зазначеного строку, тобто до 06.01.2022». У зв’язку із цим апеляційний суд відмовив захиснику у задоволенні скарги щодо скасування повідомлення про підозру.

На аналогічній підставі Полтавський апеляційний суд ухвалою від 08 червня 2021 року у справі № 554/10228/19 скасував ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру. Суд встановив, що «навіть якщо врахувати, що повідомлення особі про підозру відбулося 01 лютого 2021 року, в день складання, а із скаргою про скасування підозри ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді 31 березня 2021 року, слід констатувати, що строк, за спливом якого підозрюваний ОСОБА_10 чи його захисник мали набути право на оскарження повідомлення про підозру, для останніх, на день звернення зі скаргою, ще не настав».

До якого моменту можна оскаржити повідомлення про підозру

Повідомлення про підозру може бути оскаржене в межах досудового розслідування. У п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК встановлено, що таке оскарження можливе не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом. Разом з тим, ч. 2 ст. 283 КПК зобов’язує прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Таким чином, оскарження повідомлення про підозру допускається до здійснення прокурором однієї з вказаних дій.

Так, Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 07 вересня 2021 року у справі № 686/18532/20 скасував ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 серпня 2021 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Це рішення було мотивоване тим, що адвокат звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення про підозру 13 серпня 2021 року, тоді як 25 червня 2021 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було закінчено. 30 серпня 2021 року, на момент розгляду скарги, досудове розслідування було завершено, слідчий суддя був позбавлений повноважень на розгляд зазначеної скарги по суті, розгляд якої можна здійснити лише під час досудового розслідування.

При цьому повідомлення стороною обвинувачення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК не перешкоджає оскарженню повідомлення про підозру. Так само не перешкоджає оскарженню повідомлення про підозру зупинення досудового розслідування в порядку ст. 280 КПК.

Наприклад, у справі № 296/5698/23 під час розгляду скарги на повідомлення про підозру прокурор в судовому засіданні зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено 20.06.2023. Однак слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира дійшов висновку, що «такі дії органу досудового слідства із повідомлення сторін про завершення досудового розслідування, в той час, як прокурору достовірно відомо про оскарження стороною захисту повідомлення про підозру та оскарження зміни раніше повідомленої підозри (скарга надійшла до суду 15.06.2023 була призначена на 19.06.2023 та відкладена на 22.06.2023), фактично підтверджують, що під час вручення повідомлення про підозру від 29.03.2023 були допущені суттєві порушення вимог процесуального законодавства» та ухвалою від 22 червня 2023 року скасував повідомлення про підозру. Зазначене рішення залишене без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 17 липня 2023 року.

Якщо кримінальне провадження було закрито, зокрема з нереабілітуючих підстав, то підозрюваний, його захисник чи законний представник можуть оскаржувати рішення прокурора про закриття кримінального провадження в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК. І лише після скасування такого рішення може бути здійснено оскарження повідомлення про підозру.

В якому порядку оскаржується повідомлення про підозру

Оскарження повідомлення про підозру регламентується п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та здійснюється в загальному порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Скарга подається до слідчого судді місцевого суду, до територіальної підсудності якого належить відповідне кримінальне провадження, у якому особі повідомлено про підозру, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Порушення правил підсудності є підставою для повернення скарги (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК), а в разі, якщо вона була розглянута по суті – для скасування ухвали слідчого судді.

Приміром, Львівський апеляційний суд ухвалою від 14 січня 2022 року у справі № 463/14056/21 скасував ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 5 січня 2022 року про скасування повідомлення про підозру та направив скаргу на новий розгляд. Підставою скасування стало те, що орган досудового розслідування у кримінальному провадженні знаходиться на території Галицького району м. Львова та, відповідно, перебуває поза межами територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова.

Апеляційна палата (далі – АП) Вищого антикорупціійного суду (далі – ВАКС) ухвалою від 16 грудня 2020 року у справі № 757/15102/20-к скасувала ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та закрила провадження за скаргою на підозру у зв’язку із порушенням правил предметної підсудності, а саме розглядом слідчим суддею скарги у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, яке віднесене до підсудності ВАКС.

Слід враховувати, що підсудність скарги визначається на момент її розгляду, а не на день повідомлення про підозру. Так, наприклад, ухвалою Запорізького апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 336/720/22 було скасовано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 8 березня 2023 року про скасування повідомлення про підозру та відправлено справу на новий розгляд. Підставою стало порушення підсудності при розгляді скарги, а саме те, що при винесенні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не було враховано того факту, що на час розгляду скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого було повідомлено ОСОБА_8 про підозру, здійснював вже не відділ поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, а Печерське управління поліції ГУНП у місті Києві, а отже судовий контроль підлягає здійсненню слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва.

Подання скарги на повідомлення про підозру не зупиняє правові наслідки останнього, зокрема застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оголошення підозрюваного у розшук тощо.

Скарга на повідомлення про підозру розглядається слідчим суддею не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження. Розгляд скарги здійснюється за обов’язкової участі підозрюваного, чи його захисника, представника. Слідчий, дізнавач чи прокурор також викликаються в судове засідання, однак їхня відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.

Наслідки розгляду скарги на повідомлення про підозру

За результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя може постановити ухвалу про:

• скасування повідомлення про підозру;
• відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Слід враховувати, що на практиці трапляється часткове скасування повідомлення про підозру.

Приміром, слідчий суддя ВАКС ухвалою від 07 жовтня 2020 року у справі № 991/8051/20 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_3 в частині повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 351-2 КК України. Ухвалою АП ВАКС від 08 грудня 2020 року це рішення залишене без змін.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 22 березня 2024 р. у справі № 991/1962/24 повідомлення про підозру було скасовано в частині словосполучення «особливо тяжке», вжитому стороною обвинувачення при кваліфікації діяння особи. АП ВАКС ухвалою від 10 квітня 2024 року залишила це рішення без змін.

Відповідна ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку. Суб’єктами її оскарження є прокурор або сторона захисту. При цьому потерпілий не наділяється правом оскарження такої ухвали.

Так, ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 947/41487/25 було повернуто апеляційну скаргу представника потерпілого на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року про скасування повідомлення про підозру. Суд зауважив про відсутність у потерпілого або його законного представника чи представника права оскарження повідомлення про підозру з огляду на положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, відповідно до яких законодавець надав право оскарження повідомлення про підозру лише самому підозрюваному, його захиснику чи законному представнику, таким чином визначивши коло осіб, інтересів яких це стосується, а також на відсутність можливості оскаржити рішення слідчого судді в апеляційному порядку.

В більшості випадків суди апеляційної інстанції скасовують ухвали слідчих суддів про скасування повідомлення про підозру. Наприклад, із 6 ухвал слідчих суддів ВАКС про скасування повідомлення про підозру, які оскаржувалися та були предметом апеляційного перегляду, у апеляційній інстанції було скасовано і відмовлено у задоволенні скарги на підозру у 4 (понад 66 %). Із 118 таких ухвал слідчих суддів м. Києва було скасовано 82 (понад 69 %). Із 14 таких ухвал слідчих суддів Дніпропетровської області було скасовано 7 (50 %). З 7 ухвал слідчих суддів Полтавської області – 6, або понад 85 %. З 12 ухвал слідчих суддів Одеської області – 9 (75 %). З 7 ухвал слідчих суддів Київської та Вінницької областей – по 5 (понад 71 %). З 5 ухвал слідчих суддів Черкаської області – 3 (60 %). Запорізький, Івано-Франківський, Миколаївський, Херсонський та Хмельницький апеляційні суди взагалі скасували всі ухвали слідчий суддів про скасування підозри, що оскаржувалися.

Лише в кількох областях спостерігається більш сприятлива для сторони захисту тенденція апеляційного перегляду: наприклад, у Рівненській та Львівській областях було скасовано лише по 1 з 3 ухвал слідчих суддів, що оскаржувалися (33 %), у Харківській та Кіровоградській областях – по 1 ухвалі з 4 (25 %), у Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях не скасовано жодної ухвали про скасування підозри з числа оскаржуваних.

Разом з тим, трапляються і випадки скасування підозри судом апеляційної інстанції при задоволенні апеляційних скарг сторони захисту. Приміром, у практиці АП ВАКС, Вінницького, Житомирського, Рівненського та Хмельницького апеляційних судів мало місце по 2 таких випадки, Одеського та Чернігівського апеляційних судів – по 5 випадків.

Скасування ухвал слідчого судді судами апеляційної інстанції трапляється з формальних підстав, не пов’язаних із суттю скарги. Наприклад, Київський апеляційний суд ухвалою від 26 липня 2021 року у справі № 369/13274/20 скасував ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2020 року про скасування повідомлення про підозру та направив справу на новий розгляд у зв’язку із тим, що у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання, на якому зафіксовано судове провадження. За результатами нового розгляду у суді першої інстанції слідчий суддя ухвалою від 08 листопада 2021 року відмовив у задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру.

При цьому ухвала слідчого судді за наслідками розгляду скарги на підозру не підлягає касаційному оскарженню. Це випливає із положень ч. 4 ст. 424 КПК, згідно з якими ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Верховний Суд в ухвалі Касаційного кримінального суду від 21 листопада 2023 р. у справі № 991/1466/23, відзначив, що скасування повідомлення про підозру не перешкоджає прокурору або слідчому за наявності підстав скласти і вручити повідомлення про підозру особі, тому скасування повідомлення про підозру саме по собі не може тлумачитися як таке, що перешкоджає подальшому кримінальному провадженню у значенні ч. 2 ст. 424 КПК.

Відмова у задоволенні скарги на повідомлення про підозру не перешкоджає повторному поданню скарги. Стаття 304 КПК не допускає можливості повернення скарги чи відмови у відкритті провадження в такому випадку. Разом з тим, слід враховувати, що якщо у своїй скарзі сторона захисту не наведене додаткових аргументів на користь скасування повідомлення про підозру, то слідчий суддя з високою ймовірністю знову відмовить у її задоволенні. З іншого боку, попереднє рішення слідчого судді / суду про відмову у задоволенні скарги на підозру не має преюдиційного значення при розгляді нової скарги.

Так, слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ухвалою від 26 жовтня 2022 року у справі № 522/11303/22 скасував повідомлення про підозру. Щодо заперечення прокурора проти задоволення скарги на тій підставі, що стороною захисту уже було оскаржено повідомлення про підозру, а рішенням слідчого судді від 20.09.2022 у задоволенні скарги відмовлено, жодних нових обставин у цій скарзі не наведено, слідчий суддя зауважив, що під час того судового провадження матеріали кримінального провадження не були досліджені слідчим суддею та виявлені нові обставини, які у своїй сукупності дають право дійти до висновку, що належного судового рішення, яким би було надано оцінку у повному обсязі викладеним у скарзі аргументам, не було. Зазначене рішення в апеляційному порядку не переглядалося.

В іншому випадку слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ухвалою від 10 лютого 2020 року у справі № 554/6660/19 скасував повідомлення про підозру, не зважаючи на наявність у цій справі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 22 жовтня 2019 року про скасування повідомлення про підозру та ухвали Полтавського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року про скасування ухвали слідчого судді та відмову у задоволені скарги взяті слідчим суддею до уваги. При цьому слідчий суддя виходив з того, що скарга захисника містила обставини щодо порушення процедури та суб`єктного складу вручення повідомлення про підозру, що не були предметом дослідження за попередньою скаргою. Полтавський апеляційний суд ухвалою від 03 червня 2020 року залишив це судове рішення без змін.

При цьому повторне подання скарги на повідомлення про підозру може здійснюватися одночасно з оскарженням ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Так, наприклад, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі № 296/4667/20 було задоволено апеляційну скаргу сторони захисту та скасовано ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05.06.2020, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника про скасування повідомлення про підозру. Підставою для прийняття такого рішення стало скасування повідомлення про підозру ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22.06.2020.

Підстави для скасування повідомлення про підозру

КПК не наводить переліку підстав для скасування повідомлення про підозру. Разом з тим, їх можна виокремити з огляду на основні елементи, які включає інститут повідомлення про підозру.

Так, у постанові Касаційного кримінального суду від 13 серпня 2020 року у справі № 200/13490/15-к Верховний Суд наголосив на тому, що слід розмежовувати: а) підозру як припущення про вчинення особою кримінально караного діяння; б) письмове повідомлення про підозру як процесуальне рішення; в) повідомлення про підозру як комплекс процесуальних дій, який передбачає складання та вручення повідомлення про підозру, роз`яснення процесуальних прав підозрюваного, суті підозри, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 536/2475/14-к від 11 грудня 2019 р. зазначила, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму; 3) етап доведення інформації до відома адресата шляхом безпосереднього вручення його тексту згідно зі ст. 278 КПК України.

Оскільки підстави для скасування підозри складають порушення вимог закону щодо тих чи інших аспектів правовідносин, пов’язаних із повідомленням про підозру, то на підставі аналізу положень ст. ст. 276-278 КПК та судової практики можна виділити такі основні підстави оскарження повідомлення про підозру:

• неналежний суб’єкт складення або вручення підозри;
• порушення строків при повідомленні про підозру;
• порушення порядку вручення повідомлення про підозру;
• необґрунтованість підозри;
• інші недоліки змісту повідомлення про підозру.

Слід враховувати, що оскарженню підлягає лише чинна підозра. З огляду на те, що повідомлення про підозру може змінюватися або повідомлятися про нову підозру, сторона обвинувачення може самостійно усувати порушення, допущені при складанні попередньої підозри, оскарження якої в такому випадку стає неактуальним.

Приміром, Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 25 травня 2026 року у справі № 751/4252/26 скасував ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 травня 2026 року про скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 28 січня 2026 року, та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Суд встановив, що «у повідомленні про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 29.04.2026 прокурором по суті було лише усунуто наявні порушення вимог ст. 279 КПК України допущені при повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 28.01.2026 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку з чим попередня підозра від 28.01.2026 втратила свою дію. … Враховуючи наведене у слідчого судді не було підстав для задоволення скарги захисника підозрюваної про скасування повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 28.01.2026».

На аналогічній підставі ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 09 червня 2026 року у справі № 751/4876/26 було скасовано ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.05.2026 про скасування повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 27.01.2026 та від 29.01.2026, та відмовлено у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів наголосила на тому, що «чинний КПК України не передбачає одночасну наявність декількох повідомлень про підозру відносно однієї особи в межах одного кримінального провадження, оскільки породжує правову невизначеність щодо реалізації права на захист підозрюваним. Так як прокурором повідомленням про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 29.04.2026 року усунуто порушення вимог ст. 279 КПК України, допущені при повідомленні про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 27.01.2026 року, а також при повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 29.01.2026 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, які на час розгляду слідчим суддею скарги підозрюваної ОСОБА_7 вже були змінені стороною обвинувачення у порядку, передбаченому чинним КПК України, то відсутні правові підстави для їх скасування».

Неналежний суб’єкт складення або вручення підозри

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Серед обов’язкових реквізитів повідомлення про підозру є прізвище та посада слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення, а також його підпис (п. п. 1, 9 ч. 1 ст. 277 КПК України). Отже, підставою для скасування підозри може бути відсутність погодження з боку прокурора складеного слідчим повідомлення про підозру, відсутність підпису відповідної уповноваженої особи чи даних про неї тощо.

При цьому слідчий, дізнавач або прокурор, який складає/погоджує письмове повідомлення про підозру, повинен мати відповідний процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні, здійснюючи повноваження одноособово або у складі групи прокурорів чи слідчої групи. Відповідно, у разі відсутності постанови про визначення конкретної посадової особи слідчим, дізнавачем або прокурором у кримінальному провадженні в порядку, установленому ч. 1 ст. 38 (для прокурора), п. 1 ч. 2 ст. 39 (для слідчого), п. 1 ч. 2 ст. 39-1 (для дізнавача) КПК, складене/погоджене нею повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

Наприклад, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпро від 22 листопада 2021 року у справі № 200/7532/19 було скасовано повідомлення про підозру у зв’язку із тим, що прокурори, які погоджували повідомлення про підозру, не набули повноважень процесуальних керівників (прокурорів), оскільки відповідні постанови про призначення їх такими у кримінальних провадженнях відсутні, як і відсутня постанова про призначення процесуального керівника (керівників) у об`єднаному кримінальному провадженні. Правильність зазначеного висновку підтвердив Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 24 лютого 2022 року, якою залишив ухвалу слідчого судді без змін.

Ухвалою слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 8 грудня 2021 р. у справі № 368/999/21 було скасовано повідомлення про підозру у зв’язку із його складенням неуповноваженою особою. Підставою для цього стала відсутність у матеріалах провадження постанови про створення у даному кримінальному провадженні групи слідчих, до складу якої входить, зокрема і слідчий, який склав повідомлення про підозру. З цими висновками погодився і Київський апеляційний суд, який своєю ухвалою від 25 січня 2022 року залишив без змін ухвалу слідчого судді.

Передумовою скасування підозри з цією підстави може бути й порушення правил підслідності.

Так, ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 червня 2021 р. у справі № 133/3226/20 було скасовано повідомлення про підозру, зокрема у зв’язку із тим, що воно здійснено слідчим, який не мав процесуальних повноважень у цьому кримінальному провадженні внаслідок реорганізації в структурі відповідних слідчих органів Національної поліції України. Зазначена ухвала не оскаржувалася.

В іншому випадку ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 20 лютого 2026 року у справі № 202/866/25 було скасовано повідомлення про підозру, оскільки станом на час повідомлення про підозру досудове розслідування здійснювалось з порушенням правил підслідності, а тому повідомлення про підозру ОСОБА_4 здійснено не уповноваженою на те особою. Зазначена ухвала не оскаржувалася.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 20 жовтня 2020 року у справі № 757/12540/20-к скасував повідомлення про підозру, зокрема, з огляду на «існування двох постанов, прийнятих відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України уповноваженими особами, про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000409 двом різним органам досудового розслідування, що, у свою чергу, ставить під сумнів повноваження групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р., визначених постановою Генерального прокурора ОСОБА_8 від 11.10.2019 р. у зв`язку із зміною органу досудового розслідування даного кримінального провадження, в тому числі й ОСОБА_7 , як наслідок, неналежного визначення органу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні». Київський апеляційний суд ухвалою від 16 листопада 2020 року залишив це рішення без змін.

Як здійснення повідомлення про підозру неуповноваженою особою суди розглядають й інші обставини. Приміром, Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 20 жовтня 2021 року у справі № 728/1936/21 скасував повідомлення про підозру, встановивши, що повідомлення про підозру у кримінальному провадженні ОСОБА_7 було погоджено неповноважною особою, оскільки «на момент повідомлення 8 липня 2021 року про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні №12020270070000352 прокурор, який погоджував вказану підозру від 8 липня 2021 року, перебував у відпустці».

Разом з тим, слід враховувати, що наступний відвід прокурора, який погодив повідомлення про підозру, не є підставою для його скасування. Такого висновку дійшов Дніпровський апеляційний суд у своєї ухвалі від 17 червня 2020 року у справі № 211/6376/19, якою скасував ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 21.12.2019 про скасування повідомлення про підозру, постановлену з мотивів відводу прокурора, яким було погоджено оскаржуване повідомлення про підозру. Разом з тим, у цій ухвалі колегія суддів вказала на те, що «вказана підозра складена слідчим ОСОБА_12 , якого відведено не було», що створює певну невизначеність позиції суду, чи може відвід слідчого розглядатися як підстава для скасування підозри.

Якщо про підозру повідомляється особа, яка належить до окремої категорії осіб, визначених главою 37 КПК (зокрема, народний депутат чи депутат місцевої ради, суддя, адвокат та ін.), письмове повідомлення про підозру може здійснюватися лише спеціальним суб'єктом, визначеним для відповідної категорії (наприклад, Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора), його заступником, керівником обласної прокуратури). Вимога щодо спеціального суб’єкта стосується лише складання (підписання) письмового повідомлення про підозру. При цьому Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити вручити письмове повідомлення про підозру іншим прокурорам.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 536/2475/14-к від 11 грудня 2019 р. зазначила, що уповноваження іншої особи на вручення повідомлення про підозру, рішення про здійснення якого прийнято належним суб`єктом, на завершальному етапі здійснення такого повідомлення, не призводить до порушення гарантії, передбаченої ст. 481 КПК. Водночас, відповідне доручення Генеральний прокурор, його заступник або інший уповноважений суб'єкт можуть надати лише тій уповноваженій особі, яка здійснювала досудове розслідування або входила до групи, яка призначена для здійснення цього кримінального провадження відповідно до ст. 37 КПК.

Таким чином, повідомлення про підозру щодо окремої категорії осіб підлягає скасуванню, якщо: 1) воно було складене і підписане неуповноваженим прокурором; 2) було вручене прокурором за відсутності доручення про це спеціально уповноваженого суб’єкта; 3) було вручене прокурором, який не був визначений прокурором у відповідному кримінальному провадженні згідно з ч. 1 ст. 37 КПК.

Досить часто подібні порушення трапляються щодо депутатів місцевих рад.

Так, наприклад, слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра своєю ухвалою від 28 липня 2025 року у справі № 202/4357/25 скасував повідомлення про підозру від 03.05.2025, яке було складено та здійснене неналежним суб`єктом – старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровської області та погоджено начальником другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, без врахування того, що підозрюваний був на той час депутатом місцевої ради.

Так само слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ухвалою від 22 липня 2021 року у справі № 522/9708/21 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_4, який є депутатом Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, тоді як повідомлення про підозру було складено дізнавачем СД Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Одеської місцевої прокуратури. Зазначене рішення не оскаржувалося.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року у справі № 757/4120/24-к було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_8, який є депутатом Кропивницької міської ради. Слідчий суддя встановив, що «у матеріалах кримінального провадження міститься письмове доручення заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 для прокурора відділу офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на вручення письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 355 КК України (том 5, а.с. 54). Разом з тим, вказане доручення не містить усіх реквізитів, зазначення яких передбачене на долученому документів, зокрема не містить номеру та дати його складення». Крім того, доручення видане заступником Генерального прокурора, на якого було розподілено службові обов’язки в іншій сфері. Київський апеляційний суд ухвалою від 14 травня 2024 року залишив це рішення без змін.

Іншою окремою категорією осіб, чиї гарантії часто порушуються при здійсненні повідомлення про підозру, є адвокати.

Так, ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської областi від 30 вересня 2021 року у справі № 369/13419/21 було скасовано повідомлення про підозру. Слідчий суддя встановив, що «в матеріалах кримінального провадження відсутні доручення вищезазначених службових осіб іншим прокурорам щодо здійснення письмового повідомлення про підозру адвоката ОСОБА_4. З огляду на те, що ОСОБА_4 має статус адвоката, слідчий СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 не є уповноваженою особою на здійснення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України». Зазначене рішення не оскаржувалося.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2020 року у справі № 490/6016/20 було скасовано повідомлення про підозру адвоката ОСОБИ_4, вручене старшим слідчим Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України в порушення вимог ст. 481 КПК. Зазначене рішення не оскаржувалося.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 27 серпня 2020 року у справі № 757/35378/20-к скасував повідомлення про підозру ОСОБА_4, складене слідчим за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора, оскільки «при складанні та врученні повідомлення про підозру ні слідчим, ні прокурором не було перевірено та не встановлювалось обставини про те чи є ОСОБА_4 професійним адвокатом». Київський апеляційний суд ухвалою від 20 жовтня 2020 року залишив це рішення без змін.

Слід враховувати, що особливий порядок повідомлення про підозру здійснюється щодо адвокатів незалежно від того, чи зупинено їх право на здійснення адвокатської діяльності.

Так, слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ухвалою від 06 червня 2024 року у справі № 751/5029/24 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_5, який є адвокатом, право на заняття адвокатською діяльністю якого було зупинено. Слідчий суддя дійшов висновку, що за відсутності відомостей про те, що на момент складання письмового повідомлення про підозру право на заняття адвокатською діяльністю останнім було припинено, ОСОБА_5 має статус адвоката, тому складання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 слідчим свідчить про порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України та порушення гарантій адвокатської діяльності, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зазначене рішення залишене без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27 червня 2024 року.

Аналогічного висновку дійшов слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва, який ухвалою від 25 червня 2021 року у справі № 756/9548/21 скасував повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_5, чиє право на заняття адвокатською діяльністю було зупинене. Слідчий суддя виходив з того, що «оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що на момент складання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 право на заняття адвокатською діяльністю останнім було припинено, на думку суду ОСОБА_5 має статус адвоката, оскільки таке право не припинено». А отже складання та вручення слідчим за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 5, повідомлення про підозру ОСОБА_5 свідчить про порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України та порушення гарантій адвокатської діяльності. Київський апеляційний суд ухвалою від 27 липня 2021 року залишив це рішення без змін.

Спірним питанням у судовій практиці залишається розуміння положень ст. 481 КПК щодо віднесення виконуючих обов’язків керівників обласних (до 2020 р. – регіональних) прокуратур до числа спеціальних суб'єктів повідомлення про підозру особам, які належать до окремої категорії.

Наприклад, слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави при розгляді скарги на повідомлення про підозру ухвалою від 06 серпня 2021 року у справі № 554/4804/21 відхилив аргумент сторони захисту щодо того, що ОСОБА_6, який є першим заступником керівника Полтавської обласної прокуратури та в день повідомлення про підозру адвокату ОСОБА_4 виконував обов`язки керівника Полтавської обласної прокуратури, не мав права складати та підписувати повідомлення про підозру. Слідчий суддя вирішив, що «виконуючий обов`язки керівника і керівник регіональної прокуратури мають однакові права, тому виконуючий обов`язки керівника Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 мав процесуальне право складати та підписувати повідомлення про підозру в межах своїх повноважень, особам зазначеним в ст. 481 КПК України і саме адвокату ОСОБА_4». З цими аргументами погодився і Полтавський апеляційний суд (ухвала від 19 серпня 2021 року).

Натомість ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 липня 2020 р. у справі № 161/446/20 було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_8, яка є сільським головою, складене і підписане тимчасово виконуючим обов`язки військового прокурора Західного регіону України, у зв’язку із тим, зокрема, що у ст. 481 КПК серед переліку осіб, уповноважених на здійснення підозри певним категоріям суб`єктів злочинів, не зазначено виконувача обов`язки керівника регіональної прокуратури. Однак Волинський апеляційний суд не погодився з таким рішенням слідчого судді та скасував його ухвалою від 21 серпня 2020 р. і відмовив у задоволенні скарги на підозру.

У подібній ситуації слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ухвалою від 10 лютого 2020 року у справі № 554/6660/19 скасував повідомлення про підозру, складену і вручену ОСОБА_3 як селищному голові в.о. військового прокурора Центрального Регіону України. Слідчий суддя встановив, що «у матеріалах кримінального провадження відсутні підтвердження тих обставин, що ОСОБА_6 здійснював процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні на час пред`явлення ОСОБА_3 підозри… Виконуючий обов`язки військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_6 не є керівником регіональної прокуратури, а за посадою є його першим заступником, а відтак презумпція виникнення у нього повноважень на проведення процесуальних дій щодо здійснення письмового повідомлення про підозру (п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України), як без включення його до групи прокурорів, так і взагалі, відсутня». Полтавський апеляційний суд ухвалою від 03 червня 2020 року підтвердив правильність цього висновку та залишив це судове рішення без змін.

Порушення строків при повідомленні про підозру

Цю підставу оскарження повідомлення про підозру можна розглядати у двох аспектах:

1) порушення строків досудового розслідування при повідомленні про підозру. В будь-якому випадку, повідомлення про підозру має бути складене та вручене в межах строків досудового розслідування. Підхід законодавця до обчислення строків досудового розслідування до моменту повідомлення про підозру кілька разів змінювався: так, у період з 16 березня 2018 р. по 01 січня 2024 р. строк досудового розслідування обчислювався з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно, якщо в цей період повідомлення про підозру було здійснено після закінчення строків досудового розслідування, то така підозра підлягає скасуванню.

Так, Верховний Суд у постанові від 14.09.2021 року по справі № 264/7347/20 встановив, що останній строк досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42019050000000061 від 20 березня 2019 року був продовжений до 25 червня 2020 року. Після цього строки досудового розслідування не були продовжені. Натомість повідомлення про підозру ОСОБА_7 було пред`явлено 23 вересня 2020 року, тобто вже поза межами строку досудового розслідування. За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що особі було повідомлено про підозру поза межами строку досудового розслідування, що виключає подальше провадження, а єдиним правомірним рішенням у даному випадку є закриття кримінального провадження.

Ухвалою АП ВАКС від 15 березня 2023 р. у справі № 991/1466/23 було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 01 грудня 2022 р. у зв’язку із тим, що воно було вручене після закінчення строків досудового розслідування. Колегія суддів обґрунтувала це тим, що «є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку, оскільки такі дії згідно з вимогами КПК не приводять до правових наслідків».

Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області своєю ухвалою від 06 січня 2025 року у справі № 372/2673/24 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 12.12.2023, оскільки дійшов висновку, що повідомлення про підозру було складено після спливу визначених кримінальним процесуальним законодавством строків досудового розслідування, що в свою чергу є підставою для його скасування. Зазначене рішення не оскаржувалося.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 03 серпня 2021 року у справі № 947/29831/20 скасував повідомлення про підозру від 30.12.2020, зважаючи на те, що внаслідок попереднього скасування повідомлення про підозру ухвалою Одеського апеляційного суду з 17.12.2020 вказане кримінальне провадження слід вважати таким, в якому жодна особа не набула статусу підозрюваного, а тому строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду від 14.11.2019, закінчився 18.05.2020.

З аналогічної підстави, а саме у зв’язку із тим, що можливість повідомлення ОСОБА_6 про підозру у кримінальному провадженні у органу досудового розслідування була відсутня, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, який не був продовжений в установленому порядку, було скасовано повідомлення про підозру ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2023 року у справі № 359/2359/23. Зазначена ухвала не оскаржувалася.

Така сама підстава була застосована для скасування повідомлення про підозру ухвалою слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2023 року у справі № 385/857/19. Правильність такої позиції підтвердив Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 05 липня 2023 року, залишивши ухвалу слідчого судді без змін.

Крім того, на цій підставі скасував повідомлення про підозру слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ухвалою від 06 березня 2020 року у справі № 404/8582/18. В цьому випадку причиною спливу строків досудового розслідування стала хибна позиція сторони обвинувачення щодо того, що скасована прокурором постанова слідчого про закриття кримінального провадження зупинила на час закриття справи обчислення строків досудового розслідування. Кропивницький апеляційний суд своєю ухвалою від 17 березня 2020 року підтвердив правильність цього висновку.

В іншому випадку слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ухвалою від 27 липня 2021 р. у справі № 127/18602/21 скасував повідомлення про підозру, яке винесено 28.04.2021 та повідомлено 31.05.2021, оскільки строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженню сплив 05.03.2021, тобто воно було здійснене поза межами строків досудового розслідування.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 20 січня 2023 року у справі № 750/13649/21 скасував повідомлення про підозру. Суд встановив, що у кримінальному провадженні, втраченому під час активних бойових дій на території м. Чернігова, на сьогодні ніякі слідчі дії не виконуються, а лише вживаються заходи щодо відновлення втрачених матеріалів справи. Також у ньому сплинув строк досудового розслідування, бо по даній категорії справ він не може перевищувати 1 рік.

Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 04 квітня 2024 року у справі № 757/12040/24-к скасував повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 209 КК України, встановивши закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, з якого було виділене провадження щодо злочину за ч. 3 ст. 209 КК України, в якому розслідувався предикатний злочин (ч. 4 ст. 190 КК України) та «виключно в якому може бути встановлена обставина щодо набуття ОСОБА_8 майна злочинним шляхом». Київський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2024 року залишив це рішення без змін.

2) порушення строків вручення повідомлення про підозру. Такі строки визначені частинами 1 та 2 ст. 278 КПК, згідно з якими письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Отже, вручення повідомлення про підозру після спливу 24 годин після затримання особи та/або пізніше дня складення такого повідомлення (крім випадку невстановлення місцезнаходження особи) вважається несвоєчасним і утворює підставу для скасування підозри.

Наприклад, ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 червня 2021 р. у справі № 133/3226/20 було скасовано повідомлення про підозру, зокрема у зв’язку із тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 31.12.2020 було оголошене особі лише 11.01.2021. Слідчий суддя зазначив, що «невручення своєчасно повідомлення про підозру самій особі належним слідчим чи прокурором (до 24 годин дня його складання, згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України) чи ненаправлення його належним чином за місцем проживання особи для вручення має своїм наслідком невиконання обов`язку щодо вручення підозри особі слідчим, прокурором у встановлений проміжок часу та втрату права на його вручення, а також і втрату чинності самого повідомлення, оскільки воно вже не може бути вручене особі. Подальше вручення особі даного повідомлення є незаконною процесуальною дією, яка має наслідком її недійсність». Зазначене рішення не оскаржувалося.

В іншому випадку ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 жовтня 2022 року у справі № 946/7034/22 було скасовано повідомлення про підозру від 16.09.2022, оскільки «13.10.2022 ОСОБА_7 було зачитано підозру від 16.09.2022 та згідно протоколу від 13.10.2022 ОСОБА_7 відмовився від підпису та отримання повідомлення про підозру. Однак, вручення повідомлення про підозру через місяць після її складення не є належним виконанням вимог ст. 278 КПК України». Зазначене рішення не оскаржувалося.

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська своєю ухвалою від 17 січня 2024 року у справі № 202/31/24 скасував повідомлення про підозру від 15.09.2023, зокрема, тому, що воно не було вручено в цей день, а лише 25.09.2023. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 08 лютого 2024 року залишив це рішення без змін.

В іншому випадку ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 07 червня 2021 р. у справі № 136/957/21 повідомлення про підозру було скасоване у зв’язку із тим, що воно було вручено ОСОБА_6 по спливу 24 годин з моменту його затримання. Це було встановлено шляхом перевірки відвідувань ОСОБИ_6 у період його перебування в ізоляторі тимчасового тримання. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 30 червня 2021 року залишив це рішення без змін.

Порушення процедури вручення повідомлення про підозру

Порядок вручення письмового повідомлення про підозру регламентовано ст. 278 КПК. Таке повідомлення вручається слідчим або прокурором в день його складення, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Крім того, згідно з ч. ч. 2 і 3 ст. 276 КПК у вказаних випадках слідчий, прокурор зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені ст. 42 КПК та, на прохання підозрюваного, – детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із тлумачним словником української мови слово «вручення» означає дію зі значенням «вручити»/«вручати», тобто «давати комусь що-небудь особисто, безпосередньо в руки». Отже, вручення письмового повідомлення про підозру передбачає його передання слідчим, прокурором особі особисто, з рук у руки, як «загальне правило». Отже, застосування способу, передбаченого КПК для вручення повідомлень, допускається як виняток із «загального правила» особистого вручення і лише у випадку неможливості безпосереднього вручення особі письмового повідомлення про підозру.

З положень ч. 1 ст. 42 КПК України однозначно випливає, що така неможливість виникає лише внаслідок невстановлення місцезнаходження особи. В усіх інших випадках підлягає застосуванню загальний порядок, який передбачає безпосереднє (особисте) вручення особі письмового повідомлення про підозру. При цьому він має пріоритет над іншими способами вручення підозри.

Так, слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ухвалою від 01 жовтня 2021 року у справі № 751/7264/21 скасував повідомлення про підозру, встановивши, що слідчим 23.07.2021 вручено ОСОБА_8 повістку про виклик на 27.07.2021 для отримання підозри, і в цей же день – 23.07.2021, вручено ОСОБА_8 повідомлення про підозру, що свідчить про порушення порядку вручення письмового повідомлення про підозру. Однак Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 13 жовтня 2021 року скасував це рішення і відмовив у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів вирішила, що «та обставина, що ОСОБА_9 було вручено повістку про виклик на 27 липня 2021 року для вручення повідомлення про підозру, не свідчить, що одночасне вручення повідомлення про підозру порушує закон та права підозрюваної».

Якщо матеріали кримінального провадження не містять належного підтвердження отримання повідомлення про підозру, це є підставою для його скасування.

Наприклад, ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2022 р. у справі № 132/3384/22 було скасовано повідомлення про підозру у зв’язку із тим, що воно не було вручено під розписку особисто ОСОБА_6, ні члену його сім`ї чи іншій особі, яка проживає із підозрюваним. На повідомленні про підозру та пам`ятці про процесуальні права та обов`язки підозрюваного був відсутній особистий підпис ОСОБА_6 про отримання їх копій. З матеріалів кримінального провадження слідчий суддя не зміг встановити, чи викликався ОСОБА_6 до слідчого для вручення йому повідомлення про підозру (відсутній бланк відповідної повістки-виклику), чи слідчий або інша уповноважена ним особа виїжджала за місцем проживання ОСОБА_6 , однак останній був відсутній по місцю проживання (відсутній відповідний протокол). Зазначене рішення не оскаржувалося.

Аналогічні аргументи скасування повідомлення про підозру наведені в ухвалі слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 04 березня 2021 р. у справі № 132/2537/19. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 23 квітня 2021 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 04 квітня 2023 року у справі № 757/9961/23-к скасував повідомлення про підозру, оскільки «прокурором не здійснено будь-яких дій, щодо направлення та вручення повідомлення про підозру відповідно до регламентованих норм ст.ст. 277, 278 КПК України. Слідчому судді не надано розписки, яка підтвердила б, що таке повідомлення про підозру було отримано ОСОБА_4. Крім того, на повідомленні про підозру від 14.12.2022 відсутній підпис ОСОБА_4 про отримання повідомлення про підозру, а також відсутні докази отримання останнім пам`ятки про права та обов`язки підозрюваної особи у кримінальному провадженні. … При цьому, такі процесуальні права та обов`язки ОСОБА_4 роз`яснено не було». Київський апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2023 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Томашпільського районного суду Вінницької області від 24 березня 2022 р. у справі № 134/759/21 було скасовано повідомлення про підозру, зокрема, у зв’язку із тим, що «в копії повідомлення про підозру, яка надана суду відсутній підпис ОСОБА_3, який би підтверджував повідомлення йому підозри, вручення йому письмового повідомлення про підозру в день його складання, роз`яснення процесуальних прав та обов`язків підозрюваного. Також суду не надано та в судовому засіданні не доведено наявність будь-яких інших даних, які підтверджують факт вручення ОСОБА_3, письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, та ознайомлення з її змістом будь-яким іншим способом, в тому числі, передбаченому КПК України для вручення повідомлень».

З аналогічних міркувань було скасовано повідомлення про підозру ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпро від 01 грудня 2021 року у справі № 932/7679/21. Слідчий суддя встановив, що «на останній сторінці такого повідомлення, у графі «Про підозру у вчиненні … мені повідомлено» підпису та ПІБ підозрюваного, дати та години вручення йому повідомлення не вказано нічого. Разом із тим, не вказано й про відмову особи від підпису. … Із медичних документів щодо ОСОБА_3, вбачається, що останній перебував у важкому стані». Відтак слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра не є врученою.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 березня 2023 року у справі № 389/604/23 було скасовано повідомлення про підозру, зокрема, у зв’язку із тим, що «слідчим зроблено запис в оригіналі документу поверх тексту місця для підписів обвинуваченого та захисника, а підписи свідків зроблені біля безпосередньо на підписі слідчого. На думку колегії суддів у разі внесення відомостей, про відмову від отримання підозри за участі свідків, безпосередньо у повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри - вказаний напис повинен бути оформлений окремим актом або вже після підпису слідчого в процесуальному документі, у відповідному місці, у разі наявності такого вільного місця у повідомленні про підозру».

В іншому випадку ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2020 року скасовано повідомлення про підозру у зв’язку, зокрема, із тим, що «з долученої до матеріалів провадження копії повідомлення про підозру, підпис підозрюваного ОСОБА_5 про вручення йому підозри відсутній. На цій копії підозри є напис , що здійснення вручення про підозру здійснив згідно доручення ст. слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 та хаотично, непослідовно, неохайно зазначені прізвища осіб ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , їх адреса, телефони, підписи їх відсутні, стоїть тільки один підпис, визначитись чий неможливо, та є запис прописом підозра ОСОБА_5 зачитана у голос».

Неналежним врученням судова практика вважає і порушення інших умов, зокрема в частині залучення понятих, присутності законного представника особи тощо.

Так, слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ухвалою від 14 серпня 2020 року у справі № 723/2853/20 скасував повідомлення про підозру, оскільки воно було складено слідчим та погоджене прокурором 20 грудня 2019 року, а вручено неповнолітньому підозрюваному 21 грудня 2019 року за відсутності законних представників останнього. Про повідомлення про підозру та про отримання цього повідомлення і пам`ятки про процесуальні права і обов`язки, а також про роз`яснення цих прав і про їх розуміння підпису неповнолітнього ОСОБА_7 або його відмови від підпису немає, як немає і підпису законного представника неповнолітнього або його відмови, однак є підписи у графі поняті. Зазначене рішення залишене без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 21 серпня 2020 року.

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ухвалою від 22 червня 2023 року у справі № 296/5698/23 скасував повідомлення про підозру, встановивши, що дії прокурора щодо повідомлення ОСОБА_4 були вчинені під час перебування ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні та проведенні з нею маніпуляцій у вигляді крапельниці, при цьому вона повідомила про незадовільний стан свого здоров`я прокурора, однак прокурором не взято це до уваги. Крім того, у повідомленні про підозру зазначено двох понятих, але є підпис лише однієї з понятих, а самі ці поняті стороною обвинувачення були залучені з кола працівників лікарні, де в той час перебувала ОСОБА_4 , що є неприпустимим. Житомирський апеляційний суд підтвердив правильність такого висновку слідчого судді та залишив його ухвалу без змін своєю ухвалою від 17 липня 2023 року.

Характерно, що зазначена підстава скасування повідомлення про підозру досить широко інтерпретується судами. Приміром, Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 03 листопада 2020 року у справі № 682/1743/20 скасував повідомлення про підозру померлої особи за скаргою адвокатів. Суд встановив, що до складення повідомлення про підозру ОСОБА_11 органу досудового розслідування було відомо, що на той час ОСОБА_11 помер, та дійшов висновку, що процесуальна дія повідомлення про підозру особі не відбулась, оскільки повідомлення про підозру складено щодо померлої особи. Фактично, при прийнятті цього рішення суд виходив з того, що померлу особу неможливо особисто повідомити про підозру, зокрема поінформувати про її права.

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ухвалою від 03 березня 2020 року у справі № 712/1804/20 скасував повідомлення про підозру, встановивши, що після скасування 11.12.2019 постанови про закриття кримінального провадження, матеріали провадження направлено для організації проведення подальшого досудового розслідування керівнику Черкаської місцевої прокуратури та отримані органом досудового розслідування 17.12.2019, тоді як повідомлення про підозру вручене слідчим 16.12.2019, тобто ще до надходження матеріалів кримінального провадження. Тобто підозру слідчим вручено за відсутності матеріалів кримінального провадження. Це рішення залишене без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2020 року.

Крім того, при оцінці дотримання процедури повідомлення про підозру може враховуватися і мова, на якій здійснено її складення та/або вручення. Підхід судів до значення цієї обставини є неоднозначним.

Так, слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира своєю ухвалою від 23 грудня 2021 року у справі № 295/16833/21 скасував повідомлення про підозру, враховуючи, що «органом досудового розслідування, у порушення вимог ч. 2 ст. 29 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру мовою, якою вона не володіє та участь перекладача під час вручення письмового повідомлення про підозру забезпечена не була; зважаючи на те, що особу підозрюваної слідчим було встановлено, зокрема, з наданої копії паспорту громадянина Республіки Білорусь, що свідчить про те, що слідчому на момент вручення підозри не міг бути не відомий той факт, що підозрювана є іноземним громадянином та може не володіти на достатньому рівні українською мовою». Однак Житомирський апеляційний суд ухвалою від 07 лютого 2022 року скасував це рішення та відмовив у задоволенні скарги адвоката підозрюваної на повідомлення про підозру, оскільки ні захисником, ні підозрюваною під час вручення повідомлення про підозру не було заявлено клопотання про залучення перекладача з української на російську мову та перекладу даного процесуального документа.

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ухвалою від 22 вересня 2025 року у справі № 754/9239/25 скасував повідомлення про підозру, встановивши, що ОСОБА_5 є громадянином Естонії, має посвідку для проживання в Україні, відвідував Україну для ведення бізнесу, всі документи фінансово-господарської діяльності на українській мові підписувались ним після перевірки юристом в присутності перекладача та нотаріуса, мовами спілкування ОСОБА_5 є англійська та естонська. Хоча органу досудового розслідування було достеменно відомо, що ОСОБА_5 є громадянином Естонії та достатньо не володіє українською мовою для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Проте, в порушення вимог ч. 2 ст. 29 КПК України, підозра ОСОБА_5 складена державною мовою, повідомлення про підозру останньому вручено без перекладу на мову, якою він володіє, для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, достатніх доказів того, що ОСОБА_5 , який є громадянином Естонії, достатньо володіє українською мовою для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення, суду не надано. Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що органом досудового розслідування не було дотримано порядок повідомлення особі про підозру, передбачений ч. 2 ст. 29 КПК України. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року це рішення залишено без змін.

Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ухвалою від 08 серпня 2025 року у справі № 455/1414/20 скасував повідомлення про підозру у зв’язку із порушенням порядку вручення такого повідомлення. Зокрема, встановлено, що слідчому на момент складення підозри було відомо про те, що ОСОБА_8 є громадянином Республіки Туреччина, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ОСОБА_8 володіє українською мовою, та докази того, що органом досудового розслідування складено переклад повідомлення про підозру мовою якою він володіє. Львівський апеляційний суд ухвалою від 28 серпня 2025 року залишив це рішення без змін.

Якщо ж сторона обвинувачення вручає повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, слід ураховувати положення ч. 3 ст. 111 та глави 11 КПК, що регламентують такий спосіб. Стаття 135 КПК визначає широкий перелік способів здійснення виклику в кримінальному провадженні, у які може бути вручене повідомлення про підозру. Недотримання процедури того чи іншого способу може слугувати підставою для оскарження повідомлення про підозру.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Судова практика щодо оцінки законності вручення повідомлення про підозру засобами поштового зв’язку є неоднозначною. Здебільшого слідчі судді вважають такий спосіб за відсутності доказів про отримання відправлення особою неналежним.

Так, слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ухвалою від 04 грудня 2020 року у справі № 369/14393/20 скасував повідомлення про підозру, вказавши на те, що «направлення поштою повідомлення про підозру ОСОБА_4 не є доказом вручення повідомлення про підозру, так як не містять передбаченого ч. 1 ст. 136 КПК України розпису про його отримання ОСОБА_4». Зазначена ухвала не оскаржувалася.

Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2021 року у справі № 361/8325/19 було скасовано повідомлення про підозру, зокрема, у зв’язку із порушенням порядку його вручення. Слідчому судді не було надано доказів, які підтвердили б, що повідомлення про підозру було отримано ОСОБА_5 чи то особою, яка має право на отримання такого поштового відправлення та не встановлено законних підстав для направлення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення засобами поштового зв`язку. З огляду на це, слідчий суддя констатував порушення порядку вручення письмового повідомлення про підозру. Зазначене рішення було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року.

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ухвалою від 15 червня 2021 року у справі № 761/20807/21 скасував повідомлення про підозру, оскільки «у наданих матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які могли б свідчити про вручення особисто повідомлення про підозру ОСОБА_5 в день його складення та підписання, чи особиста розписка особи або дані про отримання членами сім`ї ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 02.06.2020 , а відповідно до трекінгу Укрпошти (№ 0408609227582) лист про поштове відправлення, направлений поштовим зв`язком з повідомлення про підозру, неможливо відслідкувати, оскільки він не зареєстрований в системі». Київський апеляційний суд ухвалою від 21 вересня 2021 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 лютого 2024 р. у справі № 163/2496/23 було скасовано повідомлення про підозру, яке було скеровано поштовим зв`язком за місцем проживання ОСОБА_7, однак доказів про його вручення матеріали провадження не містять. Окрім того, повідомлення про підозру було скеровано ОСОБА_7 через месенджер «Ватсап». Слідчий суддя дійшов висновку, що при врученні згаданого повідомлення про підозру ОСОБА_7 слідчим не були дотримані вимоги ст. 278 КПК. Правильність цих висновків підтвердив і Волинський апеляційний суд в ухвалі від 19 серпня 2024 р.

Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкас ухвалою від 1 червня 2021 року у справі № 712/5015/21 скасував повідомлення про підозру у зв’язку із порушенням процедури його вручення. Слідчий суддя встановив, що у матеріалах наявні 2 квитанції про направлення 20 липня 2018 року певних документів у м. Черкаси та с. Руська Поляна Черкаського району. Проте оскільки реєстр вкладених документів у конверт відсутній, а дані трекінгу «Укрпошти» щодо вручення документів адресату не збереглись, то слідчий суддя позбавлений можливості дійти однозначного висновку про направлення відповідно до цих квитанцій саме письмового повідомлення про підозру. Черкаський апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2021 року залишив це рішення без змін.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 01 червня 2020 року у справі № 505/1161/20 скасував повідомлення про підозру, зважаючи на обставини, які свідчать про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 було надіслано засобами поштового зв’язку не на його ім`я, а на ім`я іншої особи, тобто ОСОБА_10, та не було отримано ані самим підозрюваним, ані його рідними.

На аналогічній підставі скасував повідомлення про підозру слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області своєю ухвалою від 05 липня 2024 року у справі № 372/2673/24. Він встановив, що слідчим направлено повідомлення про підозру за всіма відомими адресами реєстрації та проживання підозрюваного, в т.ч. на ім`я його сина, однак матеріали кримінального провадження не містять відомостей про отримання вище вказаних поштових відправлень, чи/або повернення поштових відправлень без вручення до органу досудового розслідування. Також слідчий суддя зауважив, що повернення повідомлення про підозру до органу, що його надсилав (слідчого) з відміткою «за закінченням терміну зберігання», не є доказом належного інформування учасника провадження про проведення слідчих дій за його участю, а також не свідчить про відмову сторони від одержання. Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку має місце порушення порядку вручення повідомлення про підозру. Проте Київський апеляційний суд ухвалою від 04 вересня 2024 року скасував це рішення та відмовив у задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру, вважаючи, що слідчим були здійснені всі можливі передбачені законом заходи для вручення підозрюваному повідомлення про підозру та таке повідомлення, відповідно до вищевикладених положень кримінального процесуального закону, вважається врученим.

Так само Одеський апеляційний суд ухвалою від 09 червня 2022 року у справі № 522/17621/20 скасував ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2022, якою скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_8, та відмовив у задоволенні скарги. Колегія суддів встановила, що повідомлення про підозру відносно ОСОБА_8 складене 24.12.2021 та того ж дня, у спосіб, передбачений КПК України, для вручення повідомлень - направлено поштовим зв`язком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією чека поштового відправлення та 19.01.2022 отримано особисто ОСОБА_8 про що стоїть відповідний підпис. Суд врахував, що за цією адресою за ОСОБА_8 зареєстрований транспортний засіб, а також квартира на підставі договору іпотеки. Враховуючи викладене, колегія суддів виснувала, що стороною обвинувачення належним чином вручено особі повідомлення про підозру у день його складання.

Підставою для скасування повідомлення про підозру є його направлення на адресу, де особа не проживає.

Приміром, ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2023 року у справі № 359/11175/23 було скасовано повідомлення про підозру, оскільки письмове повідомлення про підозру було направлено на адресу, за якою підозрюваний ОСОБА_7 не зареєстрований та не проживає. Зазначене рішення не оскаржувалося.

Слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ухвалою від 09 лютого 2026 р. у справі № 753/849/26 скасував повідомлення про підозру, встановивши, що воно «направлялось за адресами: АДРЕСА_1 - як місця проживання ОСОБА_5 , та АДРЕСА_3 - зазначену як адресу місцезнаходження ПП «ДІ ПРОЕКТ», директором якого є ОСОБА_5. За вказаною адресою - АДРЕСА_1 ОСОБА_5 не проживала та не була зареєстрована, а місцезнаходженням юридичної особи - Приватного підприємства «ДІ ПРОЕКТ» (ЄДРПОУ 36949508), керівником якого є ОСОБА_5 , у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є: АДРЕСА_4 . Отже … повідомлення про підозру від 30 вересня 2025 року не може вважатись таким, що було вручено у встановленому законом порядку, оскільки не направлялось на адресу проживання ОСОБА_5». Київський апеляційний суд ухвалою від 21 квітня 2026 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 07 жовтня 2021 року у справі № 757/49523/21-к скасував повідомлення про підозру. Було встановлено, що органом досудового розслідування скеровано повідомлення про підозру за допомогою поштового зв`язку за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2; залишено копію вказаного повідомлення про підозру на видному місці після проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2; вручено копію цього повідомлення про підозру представнику ОСББ «Мукачівський» - диспетчеру ОСОБА_8. Однак ОСОБА_4 ніколи не був зареєстрований та не проживав за цими адресами, а залишення органом досудового розслідування копії вказаного повідомлення про підозру на видному місці після проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2, та вручення його копії представнику ОСББ «Мукачівський» не передбачено нормами КПК. Київський апеляційний суд залишив це рішення без змін ухвалою від 28 жовтня 2021 року.

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ухвалою від 06 березня 2023 року у справі № 752/6278/21 скасував повідомлення про підозру, оскільки воно було надіслано не за місцем реєстрації підозрюваного, а за адресою тимчасового проживання на підставі договору оренди, строк дії якого закінчився задовго до направлення повідомлення про підозру. Київський апеляційний суд ухвалою від 17 липня 2023 року залишив це рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Отже, якщо слідчим, прокурором письмове повідомлення вручене не комусь із зазначених осіб, а сторонній особі, приміром, її сусіду чи представнику органу місцевого самоврядування, то такий спосіб буде вважатися неналежним і слугуватиме підставою для скасування підозри.

Наприклад, слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ухвалою від 13 січня 2021 р. у справі № 127/24719/20 скасував повідомлення про підозру у зв’язку із тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено секретарю сільської ради, на території якої ОСОБА_7 не зареєстрований та не проживає.

Ухвалою слідчого судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 23 липня 2021 р. у справі № 597/1077/21 було скасовано повідомлення про підозру, на тексті якого містився рукописний напис про те, що повідомлення про підозру залишене за місцем проживання ОСОБА_3 за участю понятих. Слідчий суддя визнав такий спосіб вручення повідомлення про підозру неналежним. Його рішення було залишене без змін ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2021 р.

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпро своєю ухвалою від 24 вересня 2021 року у справі № 202/7031/20 скасував повідомлення про підозру, вручене заступнику голови Валуйської сільської ради для його передання ОСОБА_5. Слідчий суддя звернув увагу, що ОСОБА_5 не належить до територіальної громади (мешканців) цього села, Валуйською сільською радою не надаються послуги, пов`язані з експлуатацією, утриманням, обслуговуванням його будинку, ОСОБА_5 не є працівником Валуйської сільської ради чи її виконавчих органів, особа, якій було безпосередньо вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , не є членом її сім`ї чи іншою особою, яка з нею спільно проживає. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 09 грудня 2021 року підтвердив правильність таких висновків та залишив цю ухвалу без змін.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2020 року у справі № 554/9129/19 було скасовано повідомлення про підозру, оскільки «слідчим порушено процедуру здійснення повідомлення про підозру, а саме матеріали не містять повістки про виклик ОСОБА_6 на 28.01.2020 для вручення останній повідомлення про підозру та повідомлення про підозру вручено коменданту грутожитку ОСОБА_10 , однак комендант, двірник або сантехнік гуртожитку, не є особами, які у відповідності до ст. 135 КПК України можуть вручити повідомлення про підозру під розписку для передання, роз`яснення суті підозри та прав підозрюваного». Однак Полтавський апеляційний суд ухвалою від 20 липня 2021 року скасував це рішення та відмовив у задоволенні скарги на підозру, вважаючи, що ОСОБА_10 належним чином повідомлена про підозру, оскільки «стороною обвинувачення повідомлення про підозру ОСОБА_10 під відеозапис вручалась її матері, яка відмовилась від отримання підозри у письмовому вигляді».

В іншому випадку ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2022 р. у справі № 127/1805/22 повідомлення про підозру було скасовано у зв’язку із тим, що 06.12.2021 було прийнято рішення про вручення підозри від 06.12.2021 батьку ОСОБА_4 за місцем його проживання в м. Могилів-Подільському, тоді як за вказаною адресою ОСОБА_4 не зареєстрована та не проживає.

На аналогічній підставі скасував повідомлення про підозру Одеський апеляційний суд ухвалою від 17 грудня 2020 року у справі № 947/29831/20, встановивши факт повідомлення про підозру через батька ОСОБА_13 - ОСОБА_14, який проживає окремо.

Схожими мотивами керувався і слідчий суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області, коли ухвалою від 08 травня 2020 р. у справі № 730/368/20 скасував повідомлення про підозру, оскільки воно не було вручено особисто ОСОБА_6, а від його отримання батько підозрюваного ОСОБА_7 відмовився в присутності понятих. Водночас, ОСОБА_7, хоча і є батьком ОСОБА_6, проте він не зареєстрований і не проживає разом зі своїм сином. Однак Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 25 травня 2020 року скасував це рішення і відмовив у задоволенні скарги на підозру. Суд виходив з того, що ОСОБА_7 як батько ОСОБА_6, є членом його сім`ї. Крім того, вони періодично проживали разом на дачі в с. Березівка Борзнянського району. Також повідомлення про підозру ОСОБА_6 направлялось на три можливі адреси його місць проживання чи перебування.

Подібні мотиви для скасування підозри наведені в ухвалі слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2025 року у справі № 643/2258/25, оскільки повідомлення про підозру вручене тещі ОСОБА_5 ОСОБА_9, проте остання не є членом сім`ї ОСОБА_5 , його близьким родичем і вони не мешкали разом, отже вручення повідомлення про підозру відбулось у незаконний спосіб. Зазначене рішення залишене без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 березня 2025 року.

В іншому випадку ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 жовтня 2022 року у справі № 946/7034/22 було скасовано повідомлення про підозру, оскільки «16.09.2022 дізнавач намагався вручити повідомлення про підозру особі, яка є дядьком ОСОБА_7. При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження вказана особа не проживає спільно із ОСОБА_7 та вихід здійснювався не за адресою місця проживання підозрюваного». Зазначене рішення не оскаржувалося.

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2021 року у справі № 509/4713/21 було скасовано повідомлення про підозру, зокрема, у зв’язку із тим, що воно було направлене для вручення ОСОБІ_5 на адресу Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України», хоча остання не має жодних цивільно-трудових відносин з ОСОБА_5. Зазначене рішення не оскаржувалося.

Якщо особа проживає за кордоном, то згідно з ч. 7 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру вручається їй згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. Водночас, судова практика щодо застосування цього способу повідомлення про підозру є неоднозначною.

Так, слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ухвалою від 08 серпня 2025 року у справі № 455/1414/20 скасував повідомлення про підозру у зв’язку із порушенням порядку вручення такого повідомлення. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 28.11.2020 покинув територію України і з цього часу не перетинав державний кордон України, однак слідчий не вжив заходів для встановлення місця проживання ОСОБА_8 за кордоном, а саме в м. Стамбул Республіки Туреччина, громадянином якої він є, для вручення йому повідомлення (виклику) згідно з міжнародним договором про правову допомогу відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України. При цьому слідчий суддя наголосив на важливості надання оцінки періоду, скільки особа вже не проживає в Україні, та наскільки міцні соціальні та економічні зв`язки має за кордоном. Якщо особа тривалий час офіційно на постійній основі проживає за кордоном вважати, що вона тимчасово не перебуває за своїм місцем проживання в Україні неможливо. Львівський апеляційний суд ухвалою від 28 серпня 2025 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ухвалою від 29 серпня 2022 року у справі № 522/23388/21 скасував повідомлення про підозру, звернувши увагу, зокрема, що «у поясненнях ОСОБА_4 від 05.11.2019 року, відібраних слідчим ОСОБА_7, остання зазначає, що проживає у США за адресою 211 west80 street apt 2c New Work НОМЕР_3 та вона користується мобільним номером за № НОМЕР_2. Разом з тим, стороною обвинувачення за зазначеною ОСОБА_4 адресою та на мобільний номер телефону, відповідно до вимог ч. 7 ст. 135 КПК України, не було направлено повідомлення про підозру та повістка про виклик до слідчого». Зазначене рішення не оскаржувалося.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 05 грудня 2024 року у справі № 202/11451/24 скасував повідомлення про підозру, оскільки сторона обвинувачення не вжила заходи в порядку частин 1, 2 або 7 ст. 135 КПК для вручення повідомлення про підозру у встановленому законом порядку ОСОБА_7, оголошеному у міжнародний розшук.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2021 року у справі № 607/9553/21 було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_6 з огляду, зокрема, на те, що згідно з інформацією, наданою Державною прикордонною службою України, ОСОБА_6 у грудні 2020 року перетнув державний кордон України в напрямку «В`їзд» з м. Дубай, а потім 19.12.2020 у напрямку «Виїзд» також в м. Дубай, однак слідчим не з`ясовано, чи не є місцем проживання ОСОБА_6 саме м. Дубай та чи не є це підставою для вручення повідомлення про підозру згідно з міжнародним договором про правову допомогу. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 25 червня 2021 р. це рішення залишене без змін.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2025 року у справі № 643/2258/25 було скасовано повідомлення про підозру у зв’язку із тим, зокрема, що воно «складене 09.12.2019. До того органом досудове розслідування встановлено, що ОСОБА_5 покинув територію України 05.11.2029 шляхом перетинання державного кордону в бік росії в пункті пропуску «Гоптівка». Отже, з 05.11.2019 і по день складення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 перебував за кордоном. Ця обставина була відома органу досудового розслідування, однак не взята до уваги при складенні та врученні повідомлення про підозру, оскільки заходів для вручення такого повідомлення згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України, а за відсутності такого за допомогою дипломатичного (консульського) представництва здійснено не було». Зазначене рішення залишене без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 березня 2025 року.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 червня 2022 року у справі № 638/18659/19 було скасовано повідомлення про підозру, яке було оголошено ОСОБА_6 шляхом направлення повідомлення про підозру з пам`яткою про права та обов`язки підозрюваного засобами поштового зв`язку на адресу її місця реєстрації. Разом із цим, матеріали кримінального провадження містять засвідчену приватним нотаріусом копію посвідки на проживання ОСОБА_6 у князівстві Монако. Крім того, відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації ОСОБА_6 10.10.2019 перетнула державний кордон України через пункт пропуску в місті Харкові. Станом на 06.09.2020 іншої інформації не виявлено. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 квітня 2023 року це рішення залишене без змін.

Київський апеляційний суд ухвалою від 24 грудня 2025 року у справі № 755/11544/24 скасував повідомлення про підозру, встановивши, що воно складене щодо громадянина Індії який на території України, в тому числі на тимчасово окупованих територіях, не перебуває. Відтак, повідомлення про підозру ОСОБА_9 мали бути вручені згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Натомість таке повідомлення було опубліковане в газеті «Урядовий кур`єр» українською мовою, яка є незрозумілою для громадянина Індії. Більше того, «доступ до зазначеного друкованого видання на території Республіки Індія є об`єктивно утрудненим, що унеможливлює ознайомлення особи із його змістом. За таких обставин оприлюднення мінімального обсягу даних у газеті не може вважатися належним інформуванням особи про зміст підозри та про сам факт її наявності, оскільки такий спосіб повідомлення фактично позбавляє підозрюваного можливості реалізувати свої процесуальні права».

Проте в деяких випадках постановлені на аналогічних підставах ухвали слідчих суддів про скасування підозри скасовуються.

Так, слідчий суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області ухвалою від 08 травня 2020 р. у справі № 730/368/20 скасував повідомлення про підозру, оскільки, володіючи інформацією про перебування ОСОБА_6 за кордоном, слідчий вчиняв дії по врученню повідомлення про підозру ОСОБА_6 шляхом їх направлення за адресами місця реєстраційного обліку чи можливого фактичного проживання на території України. Однак Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 25 травня 2020 року скасував це рішення і відмовив у задоволенні скарги на підозру. Суд виходив з того, що «незважаючи на наявність кримінального переслідування щодо нього, ОСОБА_8 залишив місце свого проживання і 23 листопада 2018 року виїхав за межі України, де і перебуває до цього часу. … Такі дії підозрюваного свідчать про його переховування від органів досудового розслідування, з метою уникнути відповідальності за скоєне».

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року у справі № 569/23115/18 було скасовано повідомлення про підозру, оскільки ОСОБА_5 виїхав за межі України у Польщу ще 03.06.2018, а підозра складена 28.12.2019. Органу досудового розслідування достеменно було відомо, що ОСОБА_5 знаходиться за межами України у Польщі. Однак стороною обвинувачення не було виконано вимоги ч. 7 ст. 135 КПК щодо вручення повідомлення про підозру особі, яка проживає за кордоном. Водночас, Рівненський апеляційний суд ухвалою від 11 листопада 2020 року у справі № 569/23115/18 скасував цю ухвалу слідчого судді та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів дійшла висновку, шо повідомлення про підозру було вручено близьким родичам (матері ОСОБА_13). Крім того, виконання вимог ч. 7 ст. 135 КПК органом досудового розслідування можливе лише щодо особи, яка проживає (законно перебуває) за кордоном та перебуває на консульському обліку дипломатичного представництва України.

Схожий підхід застосував Харківський апеляційний суд, скасовуючи ухвалою від 17 вересня 2025 року у справі № 953/7119/23 ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.08.2025 про скасування повідомлення про підозру та відмовляючи у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів вказала, що «факт перетину кордону та виїзд ОСОБА_8 до Туреччини не означає, що громадянин України ОСОБА_8 з 23.02.2022 проживав у Туреччині чи в Словацькій Республіці, де його було затримано, на постійній основі», а тому вручення повідомлення про підозру КП «Жилкомсервіс» за місцем реєстрацї та керуючому ЖК «Монте Плаза», за місцем фактичного мешкання, для передачі ОСОБА_8 було належним.

Недоліки змісту повідомлення про підозру

Верховний Суд у постанові Касаційного кримінального суду від 13 серпня 2020 року у справі № 200/13490/15-к наголосив на тому, що поняття «повідомлення про підозру» розуміється у чинному КПК саме як окремий процесуальний документ, а не як дія (процедура, процес), оскільки для цього законодавцем вжито інший термін «вручення повідомлення про підозру». Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру визначені ст. 277 КПК, яка встановлює перелік обов’язкових реквізитів цього документа.

Так, повідомлення має містити такі відомості:

• прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
• анкетні відомості особи (прізвище, ім’я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
• найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
• зміст підозри;
• правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
• стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
• права підозрюваного;
• підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Отже, недотримання письмової форми повідомлення про підозру, відсутність у ньому бодай одного з наведених обов’язкових реквізитів або їх неповне чи нечітке формулювання утворює підставу для оскарження повідомлення про підозру.

Так, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 січня 2025 року у справі № 405/2625/22 було скасовано повідомлення про підозру у зв’язку, зокрема, із тим, що «стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, не містить зазначення часу та місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, зокрема щодо неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що не відповідає і вимогам п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК». Зазначене рішення не оскаржувалося.

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою від 08 вересня 2025 року у справі № 761/32952/25 скасував повідомлення про підозру. «Слідчий суддя, проаналізувавши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 17.05.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, приходить до висновку, що воно не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Так, текст повідомлення про підозру не містить зазначення конкретних дій ОСОБА_5, які на думку слідчого та прокурора являються протиправними й підпадають під ознаки відповідних статей Кримінального кодексу України. Більш того, текст повідомлення про підозру не містить жодного дієслова, яке характеризує дії саме ОСОБА_5 як суб`єкта інкримінованих їй кримінальних правопорушень». Київський апеляційний суд ухвалою від 20 жовтня 2025 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ухвалою від 25 січня 2024 року у справі № 758/392/24 скасував повідомлення про підозру, зважаючи, зокрема, на те, що в ньому «відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як визначає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, тобто відсутня безсумнівна система належних до справи допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б вказують на наявність визначеного складу злочину в діянні підозрюваної особи». Київський апеляційний суд ухвалою від 31 березня 2026 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 19 січня 2021 року у справі № 757/56108/20-к скасував повідомлення про підозру, встановивши, зокрема, що в ньому не зазначено стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент вручення вказаного повідомлення. Київський апеляційний суд ухвалою від 19 квітня 2021 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року у справі № 757/4120/24-к було скасовано повідомлення про підозру. Слідчий суддя звернув увагу, серед іншого, що в підозрі «не конкретизовано обвинувачення, дату та час інкримінованого діяння, у чому саме полягала протиправна діяльність ОСОБА_5 , які дії ним вчинено, за яких обставин, у який спосіб». Київський апеляційний суд ухвалою від 14 травня 2024 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2022 року у справі № 635/8018/20 скасовано повідомлення про підозру, оскільки у тексті підозри не вказано прізвище потерпілого та розмір шкоди, що вочевидь має бути пов`язаний з «тяжкими наслідками». Відповідно до змісту підозри, не вбачається, хто саме є потерпілою особою і який точно розмір шкоди такій особі завдано. Крім того, «текст підозри містить одночасно підписи слідчого та прокурора, виконані відповідно до зазначеного пункту 5.22 ДСТУ 4163

, однак підозра не містить даних про те, що вона складена прокурором. Таким чином формально не виконані вимоги ч. 1 ст. 277 КПК України про погодження підозри прокурором, оскільки в документі відсутній важливий в такому випадку гриф «Погоджую», а простий підпис прокурора в такому випадку відповідно до зазначених нормативних актів свідчить лише про підписання підозри кількома особами … Зміст підозри не містить даних про права підозрюваної особи, які повинні бути частиною повідомлення про підозру, а не оформлені окремим документом, як в цьому кримінальному провадженні, що є прямим порушенням вимог ст. 277 КПК України щодо форми документу». Харківський апеляційний суд ухвалою від 20 лютого 2023 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2021 року у справі № 509/4713/21 було скасовано повідомлення про підозру, зважаючи на «наявність в рамках одного кримінального провадження двох ідентичних повідомлень про підозру, складених та погоджених різними датами - 07.07.2021 року та 08.07.2021 року відповідно, що є грубим порушенням вимог КПК України та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення». Зазначене рішення не оскаржувалося.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 квітня 2021 року у справі № 592/4776/21 було скасовано повідомлення про підозру, зокрема з огляду те, що в ньому міститься недостовірна інформація щодо того, ким воно було вручено (вказано, що повідомлення про підозру вручив ст. слідчий Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4, проте як встановлено у судовому засіданні, остання була відсутньою під час вказаної процесуальної дії, а повідомлення про підозру було вручено іншим слідчим). Зазначене рішення залишене без змін ухвалою Сумського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року.

При цьому на практиці у разі дрібних недоліків змісту повідомлення про підозру слідчі судді можуть скасувати його в частині, що стосується відповідного недоліку. Так, приміром, в ухвалі слідчого судді ВАКС від 22 березня 2024 р. у справі № 991/1962/24 слідчий суддя встановив помилкове зазначення стороною обвинувачення про вчинення «особливо тяжкого злочину» та скасував в цій частині повідомлення про підозру, відмовивши у задоволенні вимог сторони захисту в іншій частині.

В інших випадках такі недоліки не розглядаються як такі, що впливають на повідомлення про підозру. Приміром, слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ухвалою від 06 серпня 2021 року у справі № 554/4804/21 скасував повідомлення про підозру, вказавши, зокрема, на «невідповідність вручення повідомлення про підозру нормам закону, оскільки воно відбувалось не в порядку глави 37 КПК України, оскільки в повідомленні про підозру відсутні норми закону щодо особливого порядку кримінального провадження». Однак Полтавський апеляційний суд ухвалою від 19 серпня 2021 року скасував це рішення і відмовив у задоволенні скарги на підозру, зазначивши, що «кримінальний процесуальний кодекс не передбачає необхідності зазначення у повідомленні про підозру статей процесуального кодексу, що регулюють порядок здійснення цього повідомлення».

Обґрунтованість повідомлення про підозру

Серед підстав оскарження повідомлення про підозру окремої уваги заслуговує її обґрунтованість. Межі її оскарження є предметом дискусій, адже, з одного боку, слідчий суддя не уповноважений оцінювати доведеність винуватості особи, оскільки це виключна прерогатива суду. З іншого боку, до змісту повідомлення про підозру входять правова кваліфікація кримінального правопорушення, а також стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа (п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 277 КПК). Отже, слідчий суддя в межах судового контролю уповноважений перевірити дотримання відповідність повідомлення про підозру вимогам КПК цій частині, що, у свою чергу, передбачає підтвердження кваліфікації діяння підозрюваного встановленими стороною обвинувачення фактичними обставинами.

Досить часто підставою скасування підозри є неправильна або необґрунтована кваліфікація діяння.

Наприклад, ВАКС в ухвалі від 07 жовтня 2020 року у справі № 991/8051/20, якою було частково скасовано повідомлення про підозру, дійшов висновку, що стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, який повинен бути зазначений у повідомленні про підозру відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК, повинен свідчити про наявність об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. Відсутність стислого викладу фактичних обставин саме кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, свідчить про невідповідність повідомлення про підозру вимогам закону. При цьому, опис лише обставин (дій), які відповідно до закону не є кримінально караними, свідчить про невиконання вимог п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України при здійсненні повідомлення про підозру. Ухвалою від 08 грудня 2020 року АП ВАКС залишила це рішення без змін.

В іншому випадку Вінницький апеляційний суд ухвалою від 29 грудня 2020 р. у справі № 132/2996/20 скасував повідомлення про підозру у зв’язку із неправильною кваліфікацією діяння за ч. 4 ст. 296 КК України, що було підтверджено зібраними матеріалами. Додатково суд послався на те, що після проходження двох місяців після оголошення підозри ОСОБА_8 слідчим не зібрано додаткових доказів, які б підтверджували обґрунтування підозри останнього у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 23 липня 2026 р. у справі № 127/23209/26 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 362 КК України. Суд виходив з того, що обов`язковою умовою вчинення цього кримінального правопорушення є несанкціонована дія з інформацією, однак повідомлення про підозру містить лише загальні твердження про вчинення кримінальних правопорушень без конкретизації того, які саме дії ОСОБА_8 з інформацією були несанкціонованими та з яких підстав вони набувають такого статусу. За відсутності опису відповідних фактичних обставин інкримінування кримінального правопорушення є необґрунтованим.

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ухвалою від 11 січня 2024 року у справі № 522/15339/20 скасував повідомлення про підозру, оскільки її зміст ґрунтується на диспозиції ч. 3 ст. 209 КК України, яка на момент вчинення інкримінованих подій не була чинною, а тому така підозра не може бути визнана обґрунтованою. Також слідчий суддя вказав, що «обґрунтованість підозри передбачає, що об`єктивно існують дані про причетність особи до вчинення правопорушення. До таких даних відносяться показання, документи, речові докази, висновки експертів, тощо. Саме наявність відповідних фактичних даних є необхідною для обґрунтованого повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину». Одеський апеляційний суд ухвалою від 01 лютого 2024 року підтвердив правильність такого висновку та залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 грудня 2021 року у справі № 935/3314/21 скасовано повідомлення про підозру лікарю КНП «Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна» ОСОБА_7 у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнтки. Підставою для цього стало те, що відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР були внесені лише щодо можливих неправомірних дій медичних працівників Радомишльського психоневрологічного інтернату, тоді як щодо медичних працівників КНП «Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна», де ОСОБА_9 перебувала з 12.11.2020 до 15.11.2020 та померла, окремі відомості до ЄРДР не вносилися. У зв’язку з цим слідчий суддя дійшов висновку, що підозру ОСОБА_7 було повідомлено без належного внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому таке повідомлення про підозру є незаконним. Правильність такого висновку була підтверджена ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року, який залишив ухвалу слідчого судді без змін.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2021 року у справі № 522/15080/21 залишив без змін ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2021 року про скасування повідомлення про підозру. Суд дійшов висновку про те, що «з урахуванням зміни правової кваліфікації у цьому кримінальному провадженні, повідомлена за ч.1 ст.121 КК України підозра ОСОБА_7 не може існувати, оскільки наявність повідомлення про підозру за вказаною статтею після зміни правової кваліфікації суперечить принципу правової визначеності у кримінальному провадженні та не відповідає завданню кримінального процесуального закону».

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ухвалою від 25 січня 2023 року у справі №760/18757/22 скасував повідомлення про підозру за ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191 КК України, оскільки воно «не містить переліку обставин, які є кримінально караними, натомість, слідство зазначає лише обставини щодо підписання договір та внесення до них певної інформації підозрюваним, зокрема, про ціни тощо, як і не містить викладу саме об`єктивної сторони кримінального правопорушення». Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу прокуророві у зв’язку із пропуском строку на оскарження.

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова ухвалою від 09 грудня 2025 року у справі № 750/3577/24 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України. Підставою стало те, що за змістом повідомлення про підозру пособництво ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення полягало лише у попередній змові з ОСОБА_9 та у подальшому підписанні актів виконаних робіт. Разом з тим, повідомлення не містило обґрунтування такої домовленості, а саме лише підписання актів також нічим не підтверджує і не свідчить про умисел ОСОБА_8 на незаконне заволодіння коштами. Крім того, в діях підозрюваного не було встановлено корисливого мотиву та мети злочину і його інтерес в заволодінні ОСОБА_9 грошовими коштами. Чернігівський апеляційний суд залишив це рішення без змін ухвалою від 06 січня 2026 року.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 01 березня 2023 року у справі № 757/6778/23-к скасував повідомлення про підозру, встановивши в діях свідка ОСОБА_8 ознаки провокації (підбурювання) ОСОБА_4 на вчинення злочину. При цьому слідчий суддя визнав необґрунтованими заперечення сторони обвинувачення в частині того, що твердження щодо кваліфікації дій підозрюваного виходить за межі компетенції слідчого судді, а сама кримінально-правова кваліфікація дій підозрюваного не являється предметом судового контролю при розгляді оскарження повідомлення про підозру, з огляду на те, що відповідність правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, фактичним обставинам інкримінованого підозрюваному діяння підлягає перевірці слідчим суддею при розгляді скарг на повідомлення про підозру в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. Київський апеляційний суд ухвалою від 20 червня 2023 року закрив апеляційне провадження у зв’язку із відмовою прокурора від апеляційної скарги.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2021 року було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України з підстав її необґрунтованості. Слідчий суддя, дослідивши докази, дійшов висновку, що ОСОБА_7 приступив до необхідної оборони, а тому «висунута підозра не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності даної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних, які б вказували на вчинення ним саме цього злочину». Одеський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2021 року у справі № 522/15080/21 залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ухвалою від 24 грудня 2025 року у справі № 752/2976/25 скасував повідомлення про підозру, складене щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 367 КК України з огляду на те, що воно «не містить належної конкретизації тих фактичних обставин, за яких на нього покладався обов`язок реалізувати надані йому контрольні повноваження, зокрема шляхом перевірки відповідності поставленого товару умовам укладеного договору. При цьому з матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент прийняття відповідних управлінських рішень об`єктивні ознаки порушень умов закупівлі або договору не були встановлені, а відповідність предмета закупівлі вимогам тендерної документації підтверджувалася поданими документами та рішеннями уповноважених осіб. За таких обставин, наведені в повідомленні про підозру доводи не дають достатніх підстав для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України». Київський апеляційний суд ухвалою від 30 березня 2026 року залишив це рішення без змін.

В іншому випадку слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 29 січня 2026 року у справі № 757/3173/26-к скасував повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, встановивши, що воно за своїм змістом не відповідає вимогам статті 277 КПК України в частині невідповідності правової кваліфікації фактичним обставинам справи. Зокрема, долучені до повідомлення про підозру матеріали, в т.ч. протоколи НСРД, змістовно не несуть інформацію про безпосередню причетність ОСОБА_4 до подій, які є предметом перевірки на стадії досудового розслідування, не підтверджують, а навпаки спростовують факт активних дій ОСОБА_4 щодо одержання чи вимагання неправомірної вигоди від заявника - ОСОБА_7. Київський апеляційний суд ухвалою від 10 березня 2026 року залишив це рішення без змін.

Підставою скасування підозри може бути неправильна кваліфікація як кримінального іншого виду правопорушення (цивільно-правового, адміністративного тощо).

Так, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2021 року у справі № 490/9348/19 було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки досліджені слідчим суддею докази «у своїй сукупності вказують лише про те, що ОСОБА_4 , перебуваючи в трудових відносинах з МФ ДП «АМПУ», неналежним чином виконував покладені на нього трудові обов`язки, його дії повною мірою охоплюються складом дисциплінарного проступку - "прогул без поважних причин", він є передбаченим п. 4 ст. 40 КЗпП та складу жодного кримінального правопорушення не утворює». Зазначене рішення не оскаржувалося.

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ухвалою від 27 травня 2021 року у справі № 554/8091/20 скасував повідомлення про підозру, оскільки «аналіз обставин, викладених в повідомленні про підозру від 25.03.2021 дає підстави дійти висновку, що воно не містить вказівки на вчинення особою кримінального правопорушення. … В ході досудового розслідування встановлено лише наявність у діях ОСОБА_6 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 10 ст. 96 КУпАП України».

Слідчий суддя Рівненського міського суду ухвалою від 18 лютого 2020 року у справі № 569/20031/19 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, з урахуванням того, що будь-яких матеріальних чи нематеріальних збитків, у тому числі, упущеної вигоди не заподіяно, а також те, що між діями ОСОБА_5, та тяжкими наслідками причинний зв`язок відсутній, а тому склад інкримінованого кримінального правопорушення за ст. 364 КК в його діях відсутній. Поряд з цим, слідчий суддя визнав безпідставним повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, щодо ОСОБА_5, за наявності спеціальної норми, що передбачена ч.ч. 10, 11 ст. 96 КУпАП. Рівненський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2020 року залишила це рішення без змін.

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ухвалою від 13 листопада 2025 року у справі № 947/41487/25 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 190 КК України, зокрема «з метою досягнення балансу інтересів партнерів по бізнесу», дійшовши висновку про цивільно-правовий характер передачі коштів, що підтверджується «добровільністю передачі коштів, усвідомленістю ризиків ведення підприємницької діяльності та наявністю домовленостей щодо їх використання». Зазначене рішення в апеляційному порядку не переглядалося.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2026 року у справі № 947/36200/25 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 190 КК України, зважаючи на відсутність обґрунтованої підозри щодо наміру ОСОБА_9 привласнити майно ОСОБА_10 та не виконувати взяті на себе зобов`язання, оскільки у відносинах, які склались між останніми має місце цивільно-правовий делікт, а саме порушення виконання цивільно-правового зобов`язання, за результатами якого судом було захищено право позивача, шляхом стягнення грошових коштів в порядку цивільного судочинства.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 03 березня 2026 року у справі № 757/2213/26-к скасував повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 191 КК України, встановивши, що «наведені стороною обвинувачення обставини не містять достатніх фактичних даних, які б у своїй сукупності могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що саме ОСОБА_6 вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення, а наведені у повідомленні про підозру висновки фактично зводяться до припущень щодо можливого порушення договірних зобов`язань у сфері надання медичних послуг, що за своєю природою є цивільно-правовими відносинами та не утворюють складу кримінального правопорушення». Київський апеляційний суд ухвалою від 27 квітня 2026 року залишив це рішення без змін.

Водночас, деякі суди заперечують можливість слідчого судді перевіряти правильність кваліфікації, вказаної у повідомленні про підозру.

Приміром, Полтавський апеляційний суд ухвалою від 08 липня 2025 року у справі № 554/9483/24 скасував ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 29 квітня 2025 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів послалася, зокрема, на те, що «слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про правильність кваліфікації дій особи на цій стадії кримінального провадження. Неточності, допущені слідчим при кваліфікації дій підозрюваної, можуть бути виправлені шляхом зміни повідомлення про підозру чи пред`явлення обвинувачення, та не тягнуть за собою скасування повідомлення про підозру».

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 21 травня 2025 року у справі № 740/712/25 скасував ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Суд вказав, що «відповідність повідомлення про підозру визначеній органом досудового розслідування кваліфікації дій підозрюваного та доведеність цієї підозри доказами, фактично не заперечує причетність ОСОБА_6 до вчиненого злочину, а лише ставить під сумнів кваліфікацію його дій та доведеність вини доказами, зібраними на даному етапі досудового розслідування, що не відповідає положенням ст. 277 КПК України».

В іншому випадку, скасовуючи ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2024 року у справі № 505/167/21 про скасування повідомлення про підозру, Одеський апеляційний суд вказав, що «на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, правильність кваліфікації цих дій, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину» (ухвала від 14 січня 2025 року).

При перевірці обґрунтованості підозри слідчий суддя досліджує і оцінює докази, якими підтверджуються наведені стороною обвинувачення фактичні обставини.

В одних випадках підставою для скасування повідомлення про підозру може бути загальна недостатність або непереконливість доказів.

Наприклад, слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ухвалою від 28 травня 2021 р. у справі № 149/1277/21 скасував повідомлення про підозру, оскільки, проаналізувавши надані слідчим для вивчення матеріали кримінального провадження щодо обґрунтованості повідомлення про підозру ОСОБА_4, дійшов висновку, що «зміст таких матеріалів жодним чином не свідчить про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, вчинила кримінальне правопорушення». Також слідчий суддя врахував, що «з часу повідомлення ОСОБА_4 про підозру, упродовж тривалого часу органом досудового розслідування не проводились жодні слідчі та процесуальні дії, чим порушено право ОСОБА_4 на забезпечення справедливого та своєчасного судового розгляду кримінального провадження».

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 17 лютого 2026 року у справі № 757/4319/26-к скасував повідомлення про підозру, оскільки «у змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як це передбачає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України. Докази, які були надані прокурором під час судового розгляду скарги не містять доказів (матеріалів), які б вказували на можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення». Київський апеляційний суд ухвалою від 16 квітня 2026 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою від 16 червня 2025 року у справі № 752/10679/24 слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва скасував повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 209 КК України, оскільки, «виходячи із аналізу змісту повідомлення про підозру, який не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати в можливій причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів у тому, що безпосередньо ОСОБА_4 якимось чином набувала та володіла майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, що вона знала, що таке майно прямо і повністю одержано злочинним шляхом, що вона вступала із кимось у попередню змову для легалізації (відмиванні) майна одержаного злочинним шляхом. За таких обставин неможливо стверджувати, що підозра є обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню». Київський апеляційний суд ухвалою від 15 вересня 2025 року залишив це рішення без змін.

Рівненський апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2020 року у справі № 569/24468/18 скасував повідомлення про підозру, оскільки «зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненими кримінальними правопорушеннями, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується. Разом з тим, під час апеляційного розгляду, ні прокурори, ні слідчий не надали жодних належних та допустимих доказів, які б могли переконати колегію про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень».

Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ухвалою від 30 квітня 2021 року у справі № 497/255/2021 скасував повідомлення про підозру, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що можуть свідчити про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди невстановленою особою в інтересах якої діяла ОСОБА_3 , наявність попередніх переговорів та домовленостей між останніми щодо одержання неправомірної вигоди, та особою, яка її надасть, щодо суми неправомірної вигоди, часу та місця їх зустрічі і т. д. З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що аналіз змісту повідомлення про підозру не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати в можливій причетності ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення. Зазначене рішення не оскаржувалося.

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ухвалою від 07 липня 2023 року у справі № 947/19883/23 скасував повідомлення про підозру у зв’язку із тим, що «із змісту повідомлення про підозру не вбачається, на підставі яких саме даних досудове слідство дійшло до висновку, що ОСОБА_5 підписала зазначену заявку з метою розтрати бюджетних коштів, будучи в змові з іншими особами. Відсутні такі дані також в матеріалах кримінального провадження». На підставі зазначеного слідчий суддя зробив висновок, що підозра не є вочевидь обґрунтованою. Зазначене рішення не оскаржувалося

Житомирський апеляційний суд ухвалою від 26 листопада 2025 року у справі № 288/1860/25 скасував ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру, та скасував повідомлення про підозру. Колегія суддів дійшла висновку, що стороною обвинувачення не встановлено та не наведено достатні відомості про обставини вчинення ОСОБА_8 дій, кваліфікованих за ч. 3 ст. 286-1 КК України, тому сформульована підозра є необґрунтованою.

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ухвалою від 08 квітня 2020 року у справі № 766/1770/20 скасував повідомлення про підозру, оскільки на її момент у органу досудового розслідування не було доказів, які б свідчили б про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення. Слідчий суддя наголосив, що «необґрунтоване повідомлення особі про підозру є одним із найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у вчиненні злочину».

Слідчий суддя Галицького районного суд м. Львова ухвалою від 22.07.2024 у справі № 461/5132/24 скасував повідомлення про підозру. Він зазначив, що «для повідомлення особи про підозру має бути наявним склад кримінального правопорушення та достовірні, належні, допустимі докази, що в своїй сукупності будуть достатніми для повідомлення особі про підозру». Водночас, відсутні достатні докази того, що ОСОБА_7 спілкувався, зустрічався, чи іншим чином контактував з іншими підозрюваними з метою обговорення, чи погодження процесу готування цінових пропозицій, проектів договорів підряду, договірної ціни, запланованих робіт та порядку розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок неналежного виконання робіт, відтак відсутні достатні підстави для підозри ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. Львівський апеляційний суд ухвалою від 31.07.2024 підтвердив правильність цього висновку та залишив рішення слідчого судді без змін.

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ухвалою від 14 листопада 2024 року у справі № 554/8164/24 скасував повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, оскільки «матеріали кримінального провадження не містять безсумнівної системи належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б вказували на можливу наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, та яка б виключала сумніви щодо того, що кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою». Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на невідповідність актів, які сторона обвинувачення вважала підробленим офіційними документами, вимогам до офіційних документів, а також відсутність у підозрюваних повноважень на їх підписання. Зазначене рішення не оскаржувалося.

В іншому випадку слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська своєю ухвалою від 08 грудня 2023 р. у справі № 202/14810/23, проаналізувавши докази, дійшов висновку, що «твердження сторони обвинувачення, зважаючи на всі викладені у їх сукупності в оскаржуваному повідомленні про підозру ґрунтується на суб`єктивних припущеннях щодо умислу, оскільки не підкріплене конкретними доказами у даному кримінальному провадженні» та скасував повідомлення про підозру.

В інших випадках слідчі судді беруть до уваги докази, які спростовують окремі елементи кримінального правопорушення або винуватість особи у його вчиненні. Часто такими доказами є висновки судових експертиз тощо.

Так, слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою від 10 липня 2023 року у справі № 761/22819/23 скасував повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 367 КК України, враховуючи, зокрема, «очевидні обставини щодо хибності розрахунку розміру завданої матеріальної шкоди та її визначення стороною обвинувачення як тяжких наслідків, що свідчать про відсутність достатніх підстав для висновку поза розумним сумнівом про те, що особа вчинила вказаний у підозрі злочин». Зазначене рішення в апеляційному порядку не переглядалося, оскільки прокурор відмовився від апеляційної скарги.

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ухвалою від 06 травня 2026 року у справі № 759/11361/26 скасував повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 307 КК України, зважаючи на те, що автомобіль «Toyota Camry», з використанням якого відбувалося вчинення цього злочину, у вказаний проміжок часу перебував зовсім в іншому місці. Крім того, у цей час ОСОБА_5 не користувався цим автомобілем. Київський апеляційний суд ухвалою від 03 червня 2026 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2022 року у справі № 359/8622/22 було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зважаючи на те, що інкримінований їм злочин вчинено раніше, ніж ці особи прибули на територію України. Зазначене рішення не оскаржувалося.

В іншому випадку слідчий суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області ухвалою від 23 грудня 2020 року у справі № 399/867/20 скасував повідомлення про підозру, встановивши під час судового розгляду, що злочин вчинено іншою особою. Слідчий суддя зазначив, що він «повинен перевірити, чи не володіє орган досудового розслідування доказами, які спростовують уже отримані слідчим та прокурором відомості щодо можливої причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є принциповим питанням при розгляді скарги на повідомлення про підозру в частині вирішення питання щодо обґрунтованості самої підозри». Апеляційне провадження щодо зазначеної ухвали було закрите у зв’язку з відмовою сторони обвинувачення від апеляції.

В іншому випадку ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 947/6435/20 було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 185 КК України, зважаючи на те, що він виїхав до Грузії 03.01.2020 та проживає у родичів в Грузії, тоді як інкримінований йому злочин вчинено 21.02.2020. При цьому обґрунтованість підозри про причетність до вчинення злочину підтверджується лише висновками дактилоскопічної експертизи із домолодіння, з якого вчинено крадіжку, та відеозаписом дуже поганої якості, з якого практично не можливо встановити осіб, що там зображенні, а проведення експертизи щодо цього відеозапису неможливо, оскільки експерти вказали на неможливість проведення такої експертизи.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2021 року у справі № 569/12901/20 було скасовано повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 240-1 КК у зв’язку із невідповідністю змісту підозри та викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, яка спростовується наданими стороною захисту фінансово-бухгалтерськими документами (слідчому на момент оголошення повідомлення про підозру було відомо в який спосіб та в яких осіб ОСОБА_7 придбав каміння, схоже на бурштин, а також було відомо про підтверджуючи документи походження каменю схожого на бурштин, однак вказані факти не були зазначені в повідомленні про підозру). Зазначене рішення не оскаржувалося.

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ухвалою від 01 липня 2020 року у справі № 522/7945/20 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 305 КК України, зважаючи на результати судових експертиз, згідно з якими виявлені у ОСОБА_3 речовини не є наркотичним засобом, психотропною речовиною, їх аналогом та прекурсором. Зазначене рішення не оскаржувалося.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року у справі № 758/14082/24 було скасовано повідомлення про підозру, зважаючи на те, що висновком комплексної судово-економічної та судово-товарознавчої експертизи спростовуються обставини, викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_7. Київський апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2024 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 19 січня 2022 року у справі № 757/65164/21-к скасував повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України. Слідчий суддя критично оцінив докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала підозру (довідку спеціалістів, висновки експертів), натомість взяв до уваги висновок судово-економічної експертизи, яким документально підтверджується надання послуг згідно укладених договорів на всю договірну суму та акт ревізії фінансово-господарської діяльності, згідно з яким порушень законодавства щодо стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів не встановлено. Київський апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2022 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ухвалою від 12 квітня 2024 року у справі № 752/65/23 скасував повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки встановив, що за результатами проведення економічного дослідження з питань нанесення збитків при укладанні договору складено висновок спеціаліста, а не висновок експерта. В свою чергу, стороною захисту отримано висновок експерта за результатами проведеної судово-економічної експертизи, відповідно до якого в результаті виконання сторонами договору не вбачається отримання збитків. Київський апеляційний суд ухвалою від 23 травня 2024 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ухвалою від 24 листопада 2025 року у справі № 759/27949/25 скасував повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, встановивши, зокрема, що нанесення збитків (втрата майна/активів/грошових коштів) нормативно та документально не підтверджується трьома висновками експертів. Крім того, він звернув увагу, що вмотивованими постановами слідчих дане кримінальне провадження неодноразово закривалося, однак постановами прокурорів ці постанови скасовувалися виключно з формальних міркувань та без спростування наведених слідчими фактичних обставин, що призвело до безпідставного повідомлення про підозру ОСОБА_9. Київський апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2025 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у справі № 569/14069/23 було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК України, зважаючи на висновки судових експертиз, згідно з якими у даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_6 не мала технічної можливості уникнути даної ДТП.

У подібному випадку, а саме за наявності висновку експерта про відсутність в діях водія невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ухвалою від 23 липня 2021 року у справі № 711/4536/21 скасував повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 286 КК України. Однак ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року це рішення було скасовано і відмовлено у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів вказала, що доказ у виді «висновку експерта від 10 червня 2021 р. не існував на час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_12, а саме 28 січня 2021 року, та, відповідно, не може слугувати однією з підстав для його скасування. Разом з тим, станом на 28.01.2021 в межах досудового розслідування було здобуто достатньо доказів для оголошення ОСОБА_12 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, як то протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 27.01.2021, план-схема до протоколу огляду місця ДТП від 27.01.2021», тому підозра є обґрунтованою.

Також підставою скасування підозри можуть бути істотні вади доказів, які лежать в її основі.

Так, ухвалою від 10 березня 2026 р. у справі № 991/1214/26 АП ВАКС скасував ухвалу ВАКС від 17 лютого 2026 р., оскільки, враховуючи факт відсутності повної технічної фіксації судового засідання з розгляду клопотання про надання дозволу на обшук за місцем проживання ОСОБА_6, докази, отримані під час невідкладного обшуку 05.03.2025 та покладені в обґрунтування повідомлення про підозру ОСОБА_6, мають бути визнані недопустимими.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 травня 2024 року у справі № 405/7016/23 слідчий суддя скасував повідомлення про підозру, оскільки прийшов до висновку про сумнівність висновку судової будівельно-технічної експертизи в плані його повноти та достовірності, що в ракурсі сформованої практики ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» потягло за собою сумніви у допустимості іншої доказової бази. Відтак, слідчий суддя погодився із твердженнями сторони захисту, що матеріали кримінального провадження не містять безсумнівної системи належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які б вказували на можливу наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи. Зазначене рішення було залишено без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 червня 2024 року.

З подібних мотивів слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ухвалою від 22 червня 2023 року у справі № 760/12819/23 скасував повідомлення про підозру, яке ґрунтувалося на висновку проведеної судово-економічної експертизи. Слідчий суддя встановив, що вказаний експертний висновок, вочевидь, не може свідчити про наявність реальної шкоди, оскільки розрахунок проведений некоректно, без врахування суттєвих показників. Київський апеляційний суд ухвалою від 07 серпня 2023 року залишив це рішення без змін.

В іншому випадку слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ухвалою від 28 листопада 2025 року у справі № 760/30723/25 скасував повідомлення про підозру, зокрема враховуючи, що «ключовим доказом, навколо якого побудоване письмове повідомлення про підозру ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, є протокол проведення негласних слідчих (розшукових) дій №8/4/3- 8535т від 21.11.2024 … До своєї скарги ОСОБА_4 надано копію висновку експертного дослідження від 22.09.2025 вказаного протоколу, який ставить під сумнів повноту, достовірність та допустимість такого протоколу як доказу в судовому процесі». Київський апеляційний суд ухвалою від 16 лютого 2026 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ухвалою від 20 лютого 2025 року у справі № 761/41321/24 скасував повідомлення про підозру ОСОБИ_8 за ч. 2 ст. 212 КК України, у зв`язку з тим, що воно здійснено за відсутності достатніх доказів виникнення та існування заборгованості ТОВ «Паперова фабрика» перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість, а саме узгодженого податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, винесеного Державною податковою службою України. Київський апеляційний суд ухвалою від 18 серпня 2025 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 09 жовтня 2025 р. у справі № 208/3674/25 було скасовано повідомлення про підозру у зв’язку, зокрема, із тим, що «фактично втрачені і матеріальні носії інформації, на які фіксувалися обшуки у ОСОБА_5 та інших підозрюваних. Відтак, неможливо перевірити які саме дії та обставини проведення обшуку, були зафіксовані у записі, чи могли вони бути внесені до протоколів обшуку та чи можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а також чи є достатніми відшукані під час проведення обшуків докази для того, щоб вважати досягнутим стороною обвинувачення стандарт переконання «достатніх підстав» для цілей повідомлення про підозру». Апеляційне провадження щодо перегляду цього рішення було закрите у зв`язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги.

Однак в інших випадках суди апеляційної інстанції вважають подібні вади доказів недостатньою підставою для скасування підозри.

Так, АП ВАКС в ухвалі від 19 грудня 2024 р. у справі № 991/11817/24, скасовуючи ухвалу слідчого судді ВАКС від 21 листопада 2024 р. про скасування повідомлення про підозру, дійшла висновку про те, що відсутність достатніх відомостей у матеріалах кримінального провадження, які б підтверджували окремі обставини, навіть істотні, не вважається достатньою підставою для визнання підозри необґрунтованою. На її думку, «слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які належать до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, а повідомлена підозра відповідає вимогам кримінального процесуального закону».

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 405/2142/21 було відмовлено у задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру та скасовано ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 квітня 2021 року про скасування повідомлення про підозру. Колегія суддів вказала, що «слідчий суддя, на даній стадії провадження, не надаючи оцінки дотриманню органу досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону при оголошенні підозри, що їх визначено ст. ст. 276-279 КПК України, вдався до оцінки доказів у пред`явленій підозрі, висловився про наявність двох суперечливих доказів у кримінальному провадженні / двох висновків експерта/, висловився щодо достатності доказів підозри ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, що на даній стадії провадження є неприпустимим, оскільки оцінка доказів з точки зору їх достатності, допустимості, належності, порівняння доказів, тощо, - є повноваження суду при розгляді справи по суті».

Схожі аргументи наведено і в ухвалі Сумського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року у справі № 591/4601/18 про скасування ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 05.08.2021 про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів вказала на недопустимість того, що «слідчий суддя суду першої інстанції під час розгляду вказаної вище скарги сторони захисту на письмове повідомлення про підозру, вдався до оцінки отриманих слідством доказів з точки зору їх достатності для обґрунтованості підозри, враховуючи тривалий термін досудового розслідування».

Подібний підхід застосував і Полтавський апеляційний суд в ухвалі від 25 травня 2023 року у справі № 554/2060/22, якою скасував ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2022 року про скасування повідомлення про підозру, та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів зазначила, що «повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру».

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 25 травня 2020 року у справі № 766/869/20 скасував ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 17 квітня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів дійшла висновку, що «всупереч вимог ст.ст.277, 303-307 КПК України слідчим суддею під час досудового розслідування належним чином обґрунтованість пред`явленої підозри не перевірено, а здійснено оцінку фактичних обставин кримінального провадження та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_8, що на цій стадії є недопустимим та свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону». З аналогічним обґрунтуванням Херсонський апеляційний суд ухвалою від 25 січня 2021 року у справі № 766/18194/20 скасував ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 17 грудня 2020 року про скасування повідомленні про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру.

Разом з тим, залишення слідчим суддею доказів поза увагою може бути підставою для скасування відповідної ухвали судом апеляційної інстанції.

Наприклад, ухвалою АП ВАКС від 03 квітня 2024 р. у справі № 991/1178/24 скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 04 березня 2024 р. про скасування повідомлення про підозру, оскільки слідчий суддя не взяв до уваги висновки експертів, якими встановлена завдана матеріальна шкода.

Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 28 квітня 2026 року у справі № 686/11663/25 скасував ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 09 квітня 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 щодо скасування повідомлення про підозру, та направив скаргу на новий розгляд. В обґрунтуванні свого рішення суд зазначив, що «слідчий суддя не вправі був обмежуватися формальним посиланням на відсутність у нього повноважень щодо оцінки обґрунтованості підозри, оскільки така оцінка є невід`ємною складовою перевірки законності процесуального рішення про повідомлення про підозру».

Загалом судова практика виходить із нижчого стандарту доведення винуватості особи в межах підозри, ніж щодо обвинувачення. Такий підхід лежить в основі більшості рішень судів апеляційної інстанції, якими вони скасовують ухвали слідчих суддів про скасування підозри.

Наприклад, АП ВАКС ухвалою від 29 серпня 2024 р. у справі № 991/5889/24 скасувала ухвалу слідчого судді ВАКС від 23 липня 2024 р. про скасування повідомлення ОСОБА_6 про підозру, зазначивши про відсутність підстав для скасування підозри з мотивів недоведеності наявності в діях ОСОБА_6 елементів складу злочину за стандартом доказування, застосовним при розгляді скарги на повідомлення про підозру. Колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали підтверджують можливу причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину на рівні стандарту переконання «наявності достатніх доказів для підозри» та виправдовують подальше розслідування та/чи судовий розгляд для з`ясування (перевірки) в подальшому відповідних обставин.

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра своєю ухвалою від 28 липня 2025 року у справі № 202/4357/25 дійшов висновку про відсутність підстав вважати підозру від 06.05.2025 необґрунтованою, виходячи з того, що «є заява про вчинення кримінального правопорушення, в якій особа прямо вказує на особу, як на таку що вчинила щодо неї протиправні дії, є певні докази, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з розслідуваним кримінальним правопорушенням».

Вінницький апеляційний суд, скасовуючи ухвалою від 03 грудня 2020 р. у справі № 127/23788/20 ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2020 р. про скасування повідомлення про підозру, зазначив, що «обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов`язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення. Вимога достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи неповною, приводить тим не менше до обґрунтованого висновку про винуватість особи, котра притягується, і виключає в цей момент розслідування протилежного висновку».

Житомирський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2021 року у справі № 295/15716/21 скасував ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 грудня 2021 року про скасування повідомлення про підозру. Суд констатував, що «вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування».

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29 грудня 2022 р. у справі № 161/17272/22, якою було скасовано ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2022 р. Колегія суддів вказала, що «вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування».

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 22 червня 2020 року у справі № 537/943/20 скасував ухвалу слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів зазначила, що підставою оскарження повідомлення про підозру може бути порушення процесуальних норм. «Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. За наявності обґрунтованих даних, які спростовують всі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором має право змінити раніше повідомлену підозру чи за наявності для цього підстав прийняти рішення про закриття кримінального провадження».

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Запорізького апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 335/3495/21, якою було скасовано ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2021 року про скасування повідомлення про підозру та відмовлено у задоволенні відповідної скарги захисника. Колегія суддів вказала, що зазначені в скарзі підстави, з яких захисник просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8, фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, тоді як обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого судового розслідування.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 жовтня 2020 року у справі № 495/2549/20 скасував ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 вересня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Суд зазначив, що «у даному випадку, першочерговим завданням слідчого судді є недопущення порушення балансу між втручанням у права, свободи та інтереси людини і наявності обґрунтованих підстав слідчого, прокурора для прийняття процесуального рішення. Крім того, враховуюче положення п. 14) ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до якої повідомлення про підозру є лише початковою стадією притягнення до кримінальної відповідальності, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів у кримінальному провадженні таких же високих вимог, як під час прийняття рішення про висунення обвинувачення чи прийняття рішення судом по суті розгляду обвинувального акту».

Одеський апеляційний суд ухвалою від 28 жовтня 2020 року у справі № 495/2542/20 скасував ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру, вказавши, що «обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини відповідно до висунутої підозри, зокрема наявності в її діях суб`єктивної сторони інкримінованих їй злочинів, в яких вказаний елемент складу злочину може виявитися вирішальним для висновку про наявність в діях особи складу злочину, не можуть бути оцінені слідчим суддею на стадії розгляду скарги на повідомлення про підозру, оскільки потребують ретельної перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду обвинувального акта, у разі його направлення до суду, призначення до судового розгляду, та при прийнятті остаточного рішення по справі».

Аналогічне обґрунтування вказане в ухвалі Черкаського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 712/9466/21, якою було скасовано ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2021 року про скасування повідомлення про підозру та відмовлено у задоволенні скарги на підозру.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 28 січня 2026 року у справі № 751/210/26 скасував ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2026 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Суд вказав, що «слідчий суддя не може скасувати повідомлення про підозру, вказуючи лише на відсутність ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення як основну підставу, оскільки це питання доказування на стадії судового розгляду, в той час як суд може скасувати підозру за процесуальними порушеннями (неправильне складання/вручення) або явну необґрунтованість через недостатність доказів, але оцінка доказів щодо наявності вини (суб`єктивної сторони) є прерогативою суду на наступних стадіях».

При відмові у задоволенні скарг на підозри суди часто посилаються на недопустимість оцінювання слідчим суддею належності та допустимості доказів.

Так, в ухвалі від 10 січня 2023 р. у справі № 161/16058/22 Волинський апеляційний суд, скасовуючи ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 грудня 2022 р. про скасування повідомлення про підозру, зазначив, що, «не вдаючись до оцінки доказів з точки зору їх достатності та допустимості, а також доведеності поза розумним сумнівом вини особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих доказів здійснюється слідчим суддею виключно з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав вважати особу причетною до вчинення кримінального правопорушення, а також стверджувати, що підозра є настільки обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Подібна правова позиція викладена й в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2023 року у справі № 202/7136/22, якою скасовано ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2023 року про скасування повідомлення про підозру. Колегія суддів наголосила, що «слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення вдався до оцінки доказів по справі, а також встановлення обставин справи, однак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру».

Аналогічну позицію зайняв Миколаївський апеляційний суд в ухвалі від 20 грудня 2024 року у справі № 487/2640/24, наголосивши на тому, що «слідчий суддя при розгляді скарги вдався до аналізу доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження та надані стороною захисту, надав їм оцінку та дійшов висновку, що орган досудового розслідування на момент розгляду скарги не здобув достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_8 про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Такі висновки слідчого судді виходять за межі його повноважень під час досудового розслідування та підтверджують доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність оскаржуваної ухвали». У зв’язку з цим він скасував ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2024 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні відповідної скарги захисника.

Подібний підхід втілено в ухвалі Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 495/2548/20, якою він скасував ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 вересня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Дослідивши оскаржувану ухвалу, апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді скарги адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_8 слідчий суддя дослідив докази по справі саме на предмет їх належності та допустимості, та зробив висновки щодо відсутності наміру підозрюваного на скоєння злочинів, неналежність доказів, якими слідчий обґрунтовує розмір завданої шкоди, відсутність оригіналів документів в матеріалах кримінального провадження, що на думку слідчого судді позбавляє сторону обвинувачення довести вину ОСОБА_8, тощо, чим вийшов за межі своїх повноважень при перевірці законності повідомлення про підозру, вирішивши питання, які відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України повинен вирішувати суд, ухвалюючи вирок.

Сумський апеляційний суд ухвалою від 02 серпня 2021 року у справі № 592/6866/21 скасував ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 липня 2021 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Суд зазначив, що «слідчий суддя під час ретельного дослідження доказів, доданих до скарги захисника ОСОБА_8 , дійшов до висновку про наявність підстав для її задоволення, при тому, що не вправі був оцінювати докази, з точки зору їх достатності та допустимості, в тому числі і щодо обґрунтованості пред`явленої, а потім зміненої ОСОБА_7 підозри».

Дніпровський апеляційний суд своєю ухвалою від 17 березня 2023 року у справі № 932/6642/22 скасував ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпра від 15 лютого 2023 року про задоволення скарги на повідомлення про підозру у зв’язку із тим, що «замість перевірки дотримання вимог ст. ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про підозру ОСОБА_8, слідчий суддя вдався фактично до встановлення достатності зібраних доказів для доведення наявності події та складу кримінального правопорушення, оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів, тобто до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час досудового розслідування».

Запорізький апеляційний суд ухвалою від 16 березня 2020 року у справі № 334/7498/19 скасував ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2020 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги захисника. Колегія суддів наголосила, що «повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру. … Проте, як вважає колегія суддів, у даному випадку слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, які обмежуються здійсненням судового контролю у визначених КПК України випадках, надав оцінку обставинам, які досліджуються судом в ході судового провадження, та дійшов передчасного висновку про необхідність скасування повідомленої ОСОБА_7 підозри».

Київський апеляційний суд, скасовуючи своєю ухвалою від 02 листопада 2020 року у справі № 359/7436/20 ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2020 року про скасування повідомлення про підозру і відмовляючи у задоволенні відповідної скарги захисника, вказав, що «для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

При цьому деякі суди наголошують на обмеженні сфери судового контролю щодо повідомлення про підозру лише процедурними аспектами її складання та вручення.

Так, Київський апеляційний суд, скасовуючи своєю ухвалою від 01 листопада 2021 року у справі № 359/6484/21 ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2021 року про скасування повідомлення про підозру та відмовляючи у задоволенні скарги сторони захисту, зазначив, що «тільки порушення вимог, наведених КПК України, а саме порушення випадків, змісту та порядку повідомлення особі про підозру, може бути предметом для оскарження повідомлення про підозру … Однак, задовольняючи скаргу захисника ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 03.08.2020 року, слідчий суддя дослідив докази по справі на предмет їх належності та допустимості, чим вийшов за межі перевірки законності повідомлення про підозру».

Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 червня 2026 року у справі № 523/11811/25 скасував ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 09 березня 2026 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволення скарги на підозру, звернувши увагу на те, що «на стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри має перевірятися слідчим суддею не з точки розу доведеності вини, а з точки зору того, що після повідомлення особи про її підозру у вчиненні кримінального правопорушення органом досудового слідства дотримуються вимоги кримінального процесуального закону щодо розумних строків проведення досудового слідства та дотримання органом досудового слідства прав та свобод підозрюваної особи під час слідства. … Слідчий суддя, здійснюючи судовий розгляд скарги на повідомлення про підозру не уповноважений досліджувати та оцінювати докази, що стали підставою для повідомлення ОСОБА_9 про його підозру у вчиненні кримінального правопорушення та надавати юридичну кваліфікацію діям підозрюваної особи».

В окремих ухвалах йдеться про покладення на сторону захисту обов’язку доведення необґрунтованості підозри.

Так, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 грудня 2020 р. у справі № 127/23629/20 було скасовано ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2020 р. Суд послався, зокрема, на те, що «захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або не обґрунтованість повідомленої підозри (зміненої підозри), а тому відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру та зміну раніше повідомленої підозри є необґрунтованим». Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вінницького апеляційного суду від 07 грудня 2020 р. у справі № 127/22716/20 та від 07 грудня 2020 р. у справі № 127/22706/20, якими скасовано ухвали слідчих суддів про скасування повідомлення про підозру.

Крім того, в ухвалі слідчого судді ВАКС від 22 березня 2024 р. у справі № 991/1962/24 було зазначено, що «стороною захисту не надано будь-яких доказів або відомостей, які б спростовували причетність ОСОБА_3 до зазначеної у повідомленні про підозру події кримінального правопорушення інкримінованого йому злочину та/або можливість його вчинення останнім, у зв`язку з чим оскаржуване повідомлення про підозру складене у відповідності до вимог Глави 22 КПК України, а підстави для його скасування відсутні».

Зважаючи на це, успішність оскарження підозри з підстав її необґрунтованості на практиці є доволі сумнівною, зважаючи на високу ймовірність відмови у задоволенні скарги.

Чи можливе урахування висновків інших судів

Питання обґрунтованості підозри розглядається не лише в межах оскарження повідомлення про підозру, а й при вирішенні інших процесуальних питань, зокрема про застосування запобіжних заходів. У зв’язку із цим слід враховувати, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Таким чином, у випадках, якщо до підозрюваного було застосовано запобіжний захід, це не перешкоджає успішному оскарженню обґрунтованості повідомлення про підозру. І навпаки – ухвала слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу з огляду на необґрунтованість підозри не гарантує успішного оскарження повідомлення про підозру.

Разом з тим, вивчення судової практики засвідчує, що в деяких випадках суди враховують результати оцінки обґрунтованості підозри, здійсненої слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Приміром, АП ВАКС ухвалою від 23 січня 2024 р. у справі № 991/11249/23 скасувала ухвалу слідчого судді ВАКС від 08 січня 2024 р. про скасування повідомлення про підозру, посилаючись, зокрема, на те, що «обґрунтованість підозри ОСОБА_5 вже була предметом судового контролю з боку слідчого судді та суду апеляційної інстанції під час застосування запобіжного заходу, з того часу жодних вагомих виправдувальних доказів жодною зі сторін кримінального провадження не здобуто».

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 08 липня 2025 року у справі № 554/9483/24 скасував ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 29 квітня 2025 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Колегія суддів послалася, зокрема, на те, що «обґрунтованість повідомлення про підозру перевірялась Полтавським апеляційним судом у вказаному кримінальному провадженні під час розгляду апеляційних скарг при застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо обрання запобіжних заходів підозрюваним».

Черкаський апеляційний суд, скасовуючи своєю ухвалою від 12 травня 2020 року у справі № 705/5916/19 ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 березня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та відмовляючи у задоволенні скарги на підозру, послався, зокрема, на те, що «ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду … 20.12.2020 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та перевірялась обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_8».

З іншого боку, такий підхід не є усталеним, і суди наголошують на відсутності обов’язкового характеру висновків, здійснених при вирішенні інших питань у кримінальному провадженні.

Так, в ухвалі АП ВАКС від 04 березня 2024 р. у справі № 991/1178/24 вказано, що «висновки, наведені в ухвалах суду, зокрема про обрання запобіжного заходу, не мають обов`язкового характеру для застосування, оскільки за своєю суттю не є доказами, які відповідно до положень ст. 318-380 КПК України з урахуванням положень глави 26 КПК України (ч. 1 ст. 306 КПК України), надаються прокурором та досліджуються слідчим суддею при розгляді скарги. Ці висновки мають похідне значення від доказів, наданих суду при розгляді відповідного клопотання, а тому кожен раз можуть бути різними в залежності від наданих та зібраних стороною обвинувачення під час досудового розслідування доказів. Формальне посилання на доведеність обґрунтованості повідомленої підозри при розгляді іншої судової справи без встановлення безпосередньо слідчим суддею наявності/відсутності доказів, нівелює положення КПК України щодо обов`язку слідчого судді надати детальну оцінку доводам під час перевірки повідомлення про підозру». Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі АП ВАКС від 04 січня 2023 р. у справі № 991/4893/22.

Такого підходу дотримуються і суди загальної юрисдикції. Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі № 932/1110/21 було скасовано ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року про скасування повідомлення про підозру. Колегія суддів зазначила, зокрема, що «посилання слідчого судді на ухвалу від 23.02.2021 року, якою відмовлено у застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_9 та в якій зазначено щодо порушення процесуального порядку повідомлення про підозру не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень».

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 28 січня 2026 року у справі № 751/210/26 скасував ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2026 року про скасування повідомлення про підозру та відмовив у задоволенні скарги на підозру. Суд вказав, що «слідчий суддя безпідставно послався на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року, як на рішення, у якому констатовано невідповідність письмового повідомлення про підозру щодо його обґрунтованості, оскільки у вказаному судовому рішенні йшлося виключно про ймовірну можливість необґрунтованості підозри на той час, з огляду на стадію досудового розслідування та кількість отриманих на той час доказів».

Одеський апеляційний суд ухвалою від 12 січня 2021 року у справі № 522/17541/20 скасував ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року про скасування повідомлення про підозру та направив скаргу на новий розгляд. При цьому колегія суддів виходила з того, що «слідчий суддя послався на те, що в іншому кримінальному провадженні рішенням Одеського апеляційного суду від 22.09.2020 року скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_8 з тих підстав, що не дотримано вимог щодо вручення повідомлення про підозру в цьому провадженні. Таким чином, доводи апеляційної скарги про неповноту судового розгляду, так як слідчий суддя не встановив зазначену підставу, вказану заявником в обґрунтування скарги, та не дослідив відповідних матеріалів з цих питань, знаходять підтвердження». Під час нового розгляду у задоволенні скарги на повідомлення про підозру було відмовлено ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2021 року.

В іншому випадку слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області ухвалою від 09 жовтня 2025 р. у справі № 208/3674/25 скасував повідомлення про підозру, вказавши, зокрема, на безпідставність посилання прокурора на висновки щодо обґрунтованості підозри, яких дійшов слідчий суддя в ухвалі про застосування запобіжного заходу, оскільки вказана ухвала слідчого судді не є доказом, який досліджується слідчим суддею при розгляді скарги на підозру. Висновки в ухвалі про застосування запобіжного заходу мають похідне значення від доказів, наданих при розгляді відповідного клопотання, а тому кожен раз можуть бути різними залежно від наданих і зібраних стороною обвинувачення під час досудового розслідування доказів.

Поряд з цим, при встановленні обставин, що свідчать про обґрунтованість підозри, можуть враховуватися рішення судів у пов’язаних справах, що розглядалися в інших юрисдикціях.

Приміром, Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2026 року у справі № 947/36200/25 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 190 КК України, взявши до уваги, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2025 року у цивільній справі №522/8652/23, позовну заяву ОСОБА_10 було задоволено та з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 стягнуто борг за невиконання зобов`язань. На підставі цього колегія суддів дійшла висновку про наявність цивільно-правового делікту, а саме порушення виконання цивільно-правового зобов`язання, за результатами якого судом було захищено право позивача, шляхом стягнення грошових коштів в порядку цивільного судочинства, що свідчить про відсутність обґрунтованої підозри щодо наміру ОСОБА_9 привласнити майно ОСОБА_10 та не виконувати взяті на себе зобов`язання.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 16 квітня 2020 року у справі № 757/14832/20-к скасував повідомлення про підозру, встановивши, що воно не містить жодних обставин, які б не були предметом розгляду в судах загальної юрисдикції під час вирішення цивільного спору між підозрюваним та потерпілим, з урахуванням рішень Апеляційного суду Запорізької області від 03.05.2018, Мелітопольського районного суду від 20.12.2017 та від 05.11.2018, що, в свою чергу, на переконання колегії суддів, вказує на наявність між ними цивільно-правових відносин. Київський апеляційний суд ухвалою від 08 вересня 2020 року залишив це рішення без змін.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 14 липня 2021 року у справі № 754/8525/21 скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190 КК України. ОСОБА_5 є учасником ТОВ «Базіс -Авто», яке у процесі здійснення господарської діяльності уклало ряд правочинів з ТОВ «Ніко Авто Інвест» та ТОВ «Європа-Авто», визнаних потерпілими в цьому кримінальному провадженні. Разом з цим, слідчий суддя встановив, що Господарським судом міста Києва задоволено позовні вимоги ТОВ «Ніко Авто Інвест» до ТОВ «Базіс Авто» і з останнього стягнуто на користь ТОВ «Ніко Авто Інвест» суму заборгованості. Крім того, ухвалою Господарського районного суду міста Києва задоволено позовні вимоги боржника ТОВ «Європа-Авто» та вимоги боржника ТОВ «Ніко Авто Інвест», що вказує на погашення заборгованості, які виникли під час господарської діяльності суб`єктів господарювання між ТОВ «Базіс-Авто» та ТОВ «Ніко Авто Інвест», ТОВ «Європа-Авто». Разом з цим, підозру ОСОБА_5 вручено після повного погашення заборгованості перед ТОВ «Ніко Авто Інвест» та ТОВ «Європа-Авто», та повідомлення про підозру не містить обставин, які не були предметом розгляду під час розгляду вказаних вище позовних заяв господарськими судами. Таким чином, зважаючи на рішення судів господарської юрисдикції, слідчий суддя вирішив, що в підозрі та в матеріалах кримінального провадження відсутні достатні відомості щодо обґрунтованості та підтвердження версії органу досудового розслідування про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та вважає наявними підстави, які свідчать щодо наявності в даному випадку цивільно-правових відносин. Правильність цього висновку підтвердив Київський апеляційний суд, який ухвалою від 16 серпня 2021 року залишив це рішення без змін.

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ухвалою від 13 грудня 2021 року у справі № 760/29699/21 скасував повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 212 КК України, встановивши що воно обґрунтовується обставинами та фактами, які містяться в акті перевірки від 07 серпня 2020року № 227/26-15-05-01/32735530, а також податкових повідомленнях-рішеннях від31серпня 2020 року №07102615050103 та № 07092615050103, складених на підставі вказаного акта. Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25серпня 2021 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31 серпня 2020 року № 07102615050103 (форма В4) та від 31 серпня 2020 року №07092615050103 (форма «Р»), яка набрала законної сили 25 серпня 2021 року. З огляду на вищевикладене, слідчий суддя визнав, що органом досудового розслідування не доведено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, повідомлення про підозру є необґрунтованим. Київський апеляційний суд ухвалою від 08 лютого 2022 року залишив це рішення без змін.

Що перевіряє слідчий суддя під час розгляду скарги

Варто враховувати, що предметом розгляду слідчого судді є скарга на повідомлення про підозру, яку він перевіряє в межах порушених у скарзі питань. Отже, якщо скарга, приміром, стосувалася порушення порядку вручення повідомлення про підозру, то слідчий суддя обмежуватиметься перевіркою саме додержання процедури повідомлення про підозру, і не розглядатиме обґрунтованість останньої. Так само, якщо оскаржувалася обґрунтованість підозри лише в одному кримінальному правопорушенні з кількох, інкримінованих особі, то слідчий суддя не може вирішувати питання щодо інших кримінальних правопорушень.

Наприклад, Житомирський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2021 року у справі № 295/15716/21 скасував ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 грудня 2021 року, якою скасовано повідомлення про підозру відносно ОСОБА_9, та призначив новий розгляд в суді першої інстанції скарги ОСОБА_9 на повідомлення про підозру. Апеляційний суд визнав слушними доводи прокурора про те, що слідчим суддею скасовано повідомлення про підозру по всім статтям КК України, які інкримінуються ОСОБА_9, хоча в поданій скарзі сторона захисту посилається на недопустимість доказів лише в частині повідомленої підозри за ст. 307 КК України та жодним чином не доводить необґрунтованість повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 342 КК України, яка в свою чергу має окрему доказову базу. На думку апеляційного суду, такі дії та висновки слідчого судді є такими, що виходять за межі його повноважень під час досудового розслідування та доводів поданої скарги підозрюваного.

В іншому випадку ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року у справі № 373/381/22 було скасовано ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року про скасування повідомлення про підозру та призначено новий розгляд скарги захисника на повідомлення про підозру. Скасовуючи повідомлення про підозру, слідчий суддя виходив з того, що кримінальне провадження не могло продовжуватись у зв`язку із його закриттям, а відтак повідомлення про підозру внаслідок цього здійснено з порушенням визначеної КПК України правової процедури. Проте колегія суддів дійшла висновку, що замість перевірки дотримання вимог ст. ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про підозру, слідчий суддя вдався до оцінки дотримання слідчими та прокурором в кримінальному провадженні процесуального порядку під час здійснення досудового розслідування після прийняття постанови про закриття кримінального провадження, що не було предметом оскарження до слідчого судді, а тому вийшов за межі скарги захисника на повідомлення про підозру, яка не містила доводів щодо неможливості здійснення повідомлення про підозру за наявності нескасованої у встановленому законом порядку постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

З огляду на це, при підготовці скарги на повідомлення про підозру важливо зазначити усі порушення, які, на думку сторони захисту, мали місце з боку слідчого, прокурора.

Також слід враховувати, що слідчі судді при розгляді скарги на повідомлення про підозру не вирішують інших питань, які безпосередньо не стосуються суті скарги. Так, наприклад, в ухвалі Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 09 жовтня 2025 р. у справі № 208/3674/25 слідчий суддя вказав на те, що «доводи скаржника відносно закінчення строків досудового розслідування та необхідності закриття кримінального провадження не є предметом розгляду даної скарги».

Досить часто сторона захисту ставить у скарзі на повідомлення про підозру вимогу виключити з ЄРДР відомості про повідомлення про підозру. Підхід слідчих суддів до задоволення таких вимог відрізняється. Так, найчастіше вони відмовляють у задоволенні таких вимог, зважаючи на відсутність правових підстав для розгляду слідчим суддею таких вимог.

Наприклад, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі № 932/1110/21 було частково скасовано ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2021 року про скасування повідомлення про підозру. Колегія суддів зазначила, зокрема, що «вимога про виключення з ЄРДР відомостей про скасування повідомлення про підозру не є предметом оскарження відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК».

В ухвалі слідчого судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2020 року у справі № 399/867/20, якою було скасовано повідомлення про підозру, було вказано: «щодо вимог скаржника про визнання ОСОБА_5 особою, що не набула статусу підозрюваного та зобов`язання прокуратуру внести в ЄРДР відомості про скасування повідомлення про підозру, то слідчий суддя дійшов висновку, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вони не ґрунтуються на положенні ст. 307 КПК України, а саме слідчий суддя за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру вправі лише скасувати повідомлення про підозру».

Аналогічний підхід зайняв слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області, скасовуючи повідомлення про підозру ухвалою від 27 липня 2021 р. у справі № 127/18602/21. Додатково він послався на п. 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року в справі №807/1456/17, за яким чинне законодавство не передбачає виключення з Реєстру інформації, якою лише констатується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати, така інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин.

Разом з тим, в деяких випадках слідчі судді задовольняють такі вимоги.

Приміром, слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ухвалою від 04 грудня 2020 року у справі № 369/14393/20 задовольнив скаргу сторони захисту – скасував повідомлення про підозру та зобов`язав компетентну посадову особу Києво-Святошинської місцевої прокуратури в Київській області вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 12019110040001450 від 17.08.2019 року про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_4.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2023 року у справі № 359/11175/23 було скасовано повідомлення про підозру та «зобов’язано уповноважених осіб СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області вилучити відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань про підозру ОСОБА_7».

Аналогічне рішення прийняте ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 травня 2024 року у справі № 405/7016/23 та ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 березня 2023 року у справі № 389/604/23.

Що відбувається після скасування підозри

Слід зазначити, що КПК України не передбачає наслідків скасування повідомлення про підозру. Водночас, можна вважати, що таке скасування повинно мати наслідком недійсність як самого повідомлення, так і прийнятих на його основі процесуальних рішень чи вчинених дій. Це означає, що в результаті такого скасування відбувається своєрідний «відкат» до того процесуального становища, яке існувало до моменту повідомлення особі про підозру. Отже, стосовно особи не допускається вчинення процесуальних дій чи прийняття рішень, які можуть здійснюватися лише щодо підозрюваного, наприклад застосування запобіжного заходу чи складання обвинувального акту і його направлення до суду.

Разом з тим, проблемним вбачається вплив такого скасування на ті дії і рішення, що вже бути вчинені або прийняті у кримінальному провадженні. Так, наприклад, прогалиною законодавства є те, що ст. 203 КПК України не передбачає скасування підозри в числі підстав, внаслідок яких ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію. Однак на наш погляд, скасування повідомлення про підозру повинно тягнути за собою негайне припинення дії обраного до підозрюваного запобіжного заходу.

На практиці в окремих випадках сторона захисту ставить питання про скасування запобіжного заходу безпосередньо у скарзі на повідомлення про підозру, однак суди відмовлять у задоволенні цих вимог, посилаючись на те, що для розгляду та вирішення цього питання сторона захисту повинна звертатися з відповідним клопотанням не у межах розгляду скарги на повідомлення про підозру, а у порядку, визначеному Главою 18 КПК (ухвала слідчого судді ВАКС від 22 березня 2024 р. у справі № 991/1962/24) або що «така вимога є передчасною» (ухвала слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2021 року у справі № 490/9348/19).

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ухвалою від 06 серпня 2021 року у справі № 554/4804/21 шляхом виправлення описки в ухвалі про скасування повідомлення про підозру, доповним останню положенням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак Полтавський апеляційний суд ухвалою від 19 серпня 2021 року скасував це рішення і відмовив у задоволенні скарги на підозру, зазначивши, що шляхом виправлення описки слідчий суддя вирішив питання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо ОСОБА_9, яке взагалі не було предметом розгляду слідчого судді і в ухвалі про скасування підозри не вирішувалось.

Разом з тим, на практиці мають місце випадки, коли слідчі судді разом з повідомленням про підозру скасовують й інші процесуальні рішення, залежні від нього. Наприклад, ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2023 року у справі № 359/11175/23 було скасовано повідомлення про підозру, а також постанова про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Слідчий суддя зазначив, що, «оскільки письмове повідомлення про підозру від 22.01.2021 року підлягає скасуванню, то станом на 12.03.2021 року правових підстав для зупинення кримінального провадження відносно ОСОБА_7 згідно ст.280 КПК України не існувало».

Невизначеним є і вплив скасування підозри на обрахування строків досудового розслідування, яке здійснювалося з моменту повідомлення про підозру. На наш погляд, таке скасування не може «обнуляти» строки досудового розслідування, що вже минули. Натомість обчислення таких строків має призупинятися з моменту набуття чинності ухвалою слідчого судді про скасування підозри.

Чи може прокурор вручити нову підозру після скасування

Неефективність інституту оскарження повідомлення про підозру значною мірою зумовлена тим, що КПК не перешкоджає стороні обвинувачення після скасування підозри повторно скласти і вручити особі підозру. При цьому така «нова» підозра може бути повністю ідентичною попередній, зокрема містити ті самі недоліки, внаслідок яких та була скасована (передусім, це стосується необґрунтованості підозри).

Наприклад, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 квітня 2021 року у справі № 569/24468/18 було скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 12.01.2021, складене слідчим після скасування 23.12.2020 судом апеляційної інстанції, повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 31.07.2020. Слідчий суддя дійшов висновку, що нове повідомлення про підозру складене без проведення належного досудового розслідування та не має конкретних відмінностей від повідомлення про підозру від 31.07.2020, скасованого Рівненським апеляційним судом, а тому не є обґрунтованим. Рівненський апеляційний суд залишив це рішення без змін (ухвала від 17 лютого 2022 року).

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ухвалою від 01 грудня 2021 року у справі № 761/42051/21 скасував повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, взявши до уваги, що «повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 29.10.21 року вчинене після скасування ухвалою слідчого судді первинного повідомлення про підозру від 04.03.2021 року, хоча базується на тих самих доказах, що і первинна підозра та стосується одних і тих самих фактичних обставин справи. Так, дійсно при порівнянні тексту первинної підозри від 04.03.2021 року зі змістом зміненої від 29.10.21 вбачається, що змінилась лише кваліфікація дій підозрюваного з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 368 КК України. Отже фактично зміна раніше повідомленої підозри на нову відбулась у зв`язку зі скасуванням первинного повідомлення про підозру. Між тим, нормами КПК не передбачено можливість повторного повідомлення про підозру при первинному її скасуванні, а такий принцип «що не заборонено законом, то дозволено» може застосовуватись лише в цивільних та господарських правовідносинах, і ні в якому разі не може бути застосовано у кримінальних правовідносинах». Київський апеляційний суд ухвалою від 17 січня 2022 року залишив це рішення без змін.

У кримінальному провадженні № 42024040000000431 від 26.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України після скасування повідомлення про підозру від 17.09.2025 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 20 лютого 2026 року у справі № 202/866/25 стороною обвинувачення 26 лютого 2026 року (тобто через 6 днів) оголошено нову підозру, яка відрізнялася від скасованої лише сумою інкримінованих збитків. Спроби захисника оскаржити нову підозру були безуспішними, оскільки слідчий суддя та суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що передбачені п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК строки слід рахувати з 26 лютого 2026 року, тому захисник звернувся до слідчого судді передчасно.

Користуючись встановленими законодавцем граничними мінімальними строками оскарження підозри, про які йшлося вище, сторона обвинувачення отримує змогу завершити досудове розслідування й направити кримінальне провадження до суду з обвинувальним актом.

Водночас, з точки зору стратегії розвитку кримінального провадження, подібні маніпуляції виглядають недоречними, адже сформульоване на основі необґрунтованої підозри обвинувачення, втілене в обвинувальному акті, зберігатиме її вади і, по-перше, може мати наслідком повернення обвинувального акта прокуророві. По-друге, якщо воно стане предметом судового розгляду, то з високою ймовірністю призведе до закриття кримінального провадження судом або виправдання особи.

Додаток: ухвали про скасування повідомлення про підозру

Нижче наведено перелік рішень, на основі яких підготовлено статистику до цієї статті: ухвали слідчих суддів про скасування повідомлення про підозру, результати їх апеляційного перегляду, а також випадки скасування підозри безпосередньо судом апеляційної інстанції. Дані згруповано за регіонами.

1154

проаналізованих справ

352

ухвал про скасування підозри судами першої інстанції

27

випадків скасування підозри апеляційними судами

Найбільше скасованих підозр (І інстанція)

1. Печерський районний суд міста Києва — 62 рішення
2. Голосіївський районний суд міста Києва — 37 рішень
3. Шевченківський районний суд міста Києва — 30 рішень
4. Солом’янський районний суд міста Києва — 15 рішень
5. Приморський районний суд міста Одеси — 13 рішень

Найчастіше залишають без змін ухвали про скасування

1. Тернопільський апеляційний суд — 2 з 2 (100%)
2. Чернівецький апеляційний суд — 1 з 1 (100%)
3. Кропивницький апеляційний суд — 3 з 4 (75%)
4. Львівський апеляційний суд — 2 з 3 (66,67%)
5. Рівненський апеляційний суд — 6 з 10 (60%)

Найбільше скасованих підозр апеляційними судами

1. Одеський апеляційний суд — 6 справ
2. Чернігівський апеляційний суд — 5 справ

Методологія пошуку в ЄДРСР

Пошук здійснювався переважно за наступним запитом:

"Скаргу" AND "задовольнити" AND ("Скасувати повідомлення про підозру" OR ("повідомлення про підозру" AND "скасувати")) AND "у кримінальному провадженні" NOT "Призначити скаргу до розгляду" NOT "Відмовити у задоволенні скарги" NOT "У задоволенні скарги відмовити" NOT "Провадження за скаргою" NOT "залишити без задоволення" NOT "просить" NOT "відвід" NOT "повернути" NOT "новий розгляд" NOT "постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги" NOT "Покласти на підозрюваного" NOT "витребувати" NOT "застава"

У випадку неможливості перевірки за вказаним вище запитом здійснювалася перевірка (за принципом сортування за релевантністю) за наступним:

("Скасувати повідомлення про підозру" OR ("повідомлення про підозру" AND "скасувати"))

Результат апеляції:Залишено без змінСкасованоІншеНе оскаржувалась

ВАКС 6 І інст. · 2 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	991/8051/20	Скасовано в частині	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
2	991/1178/24	Скасовано в частині	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
3	991/1962/24	Скасовано в частині (формулювання)	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
4	991/11817/24	Скасовано в частині	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	991/5889/24	Скасовано повідомлення про зміну	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
6	991/11249/23	Скасовано в частині	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	991/1214/26	Скасовано повідомлення
2	991/1466/23	Скасовано повідомлення

Автономна Республіка Крим 0

Ухвал про скасування повідомлення про підозру не виявлено.

Вінницька область 15 І інст. · 2 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	127/18602/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
2	133/3226/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
3	149/1277/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
4	127/33602/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	132/3384/22	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
6	127/24719/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
7	132/2537/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
8	127/23788/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
9	127/1805/22	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
10	136/957/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
11	127/23629/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
12	127/22716/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
13	127/22706/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
14	134/759/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
15	127/21753/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	132/2996/20	Скасовано повідомлення
2	127/23209/26	Скасовано повідомлення

Волинська область 5 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	161/446/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	163/2496/23	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
3	161/16058/22	Скасовано повідомлення про підозру (тут приклад, коли відсутне неповне рішення)	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
4	161/17272/22	Скасовано повідомлення про підозру (тут приклад, коли відсутне неповне рішення)	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	161/16490/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Дніпропетровська область 18 І інст. · 1 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	202/14810/23	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
2	932/6642/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
3	202/866/25	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
4	211/6376/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	202/4357/25	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
6	201/16844/25	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
7	202/31/24	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
8	202/3802/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
9	932/1110/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
10	932/7679/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
11	208/3674/25	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
12	202/7136/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
13	202/7031/20	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
14	200/7532/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
15	932/4276/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
16	202/2412/20	Скасовано повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та закрито провадження Ухвала апеляційного суду
17	202/1399/18	Скасовано повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відправлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
18	175/2225/19	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	202/11451/24	Скасовано повідомлення

Донецька область 0

Ухвал про скасування повідомлення про підозру не виявлено.

Житомирська область 8 І інст. · 2 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	295/15716/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відправлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
2	935/3314/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
3	296/5698/23	Скасовано повідомлення про підозру та зміни до неї	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
4	295/16833/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	296/10441/18	Скасовано письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
6	296/161/19	Скасовано повідомлення про підозру та зміни до неї	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
7	275/694/17	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
8	296/11087/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	296/4667/20	Скасовано повідомлення
2	288/1860/25	Скасовано повідомлення про підозру та зміну

Закарпатська область 6 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	297/3734/22	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
2	303/2101/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
3	299/330/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
4	299/330/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	299/2562/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
6	308/3845/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відправлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду

Запорізька область 3 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	336/720/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відправлено на нових розгляд Ухвала апеляційного суду
2	334/7498/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
3	335/3495/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Івано-Франківська область 1 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	344/5118/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Київська область 16 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	373/381/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	369/13274/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відправлено на нових розгляд Ухвала апеляційного суду
3	372/2673/24	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
4	369/14393/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
5	368/999/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
6	359/6484/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
7	361/8325/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
8	372/2673/24	Скасовано повідомлення про підозру, яке не було повідомлено	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
9	359/8622/22	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
10	359/2359/23	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
11	359/7436/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
12	359/11175/23	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
13	369/13419/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
14	369/13395/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
15	359/10654/18	Скасовано повідомлення про підозру та зміни до неї	Скасовано та відправлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
16	366/2625/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін (подана поза строком) Ухвала апеляційного суду

Кіровоградська область 7 І інст. · 1 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	405/2625/22	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
2	399/867/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
3	405/7016/23	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
4	385/857/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
5	404/8582/18	Скасовано повідомлення про підозру	В частині скасування залишено без змін Ухвала апеляційного суду
6	405/2142/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
7	405/4356/18	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	389/604/23	Скасовано повідомлення про зміну підозри

Луганська область 0

Ухвал про скасування повідомлення про підозру не виявлено.

Львівська область 3 І інст. · 1 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	461/5132/24	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
2	455/1414/20	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
3	463/14056/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відправлено на нових розгляд Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	463/4875/23	Скасовано повідомлення

Миколаївська область 5 І інст. · 1 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	487/2640/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	490/12225/16	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та закрито провадження Ухвала апеляційного суду
3	490/6016/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
4	490/9348/19	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
5	490/5846/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	489/4210/18	Скасовано повідомлення

Одеська область 24 І інст. · 6 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	509/4713/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
2	946/7034/22	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
3	522/17621/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
4	522/15339/20	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
5	522/9708/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
6	947/41487/25	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
7	497/255/2021	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
8	521/10894/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та закрито Ухвала апеляційного суду
9	495/2548/20	Скасовано повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
10	495/2549/20	Скасовано повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
11	495/2542/20	Скасовано повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
12	522/11303/22	Скасовано повідомлення про підозру	Відмовлено прокурору в поновленні строку на апеляційне оскарження Ухвала апеляційного суду
13	947/19883/23	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
14	522/23388/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
15	522/7945/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
16	522/17541/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відправлено на нових розгляд (відмовили) Ухвала апеляційного суду
17	521/1077/17	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено
18	523/11811/25	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
19	505/167/2	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
20	522/15080/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
21	522/15156/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
22	522/7050/19	Скасовано повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
23	522/9822/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
24	495/2605/18	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	947/36200/25 1-кс/947/16980/25	Скасовано повідомлення
2	947/29831/20 1-кс/947/15958/20	Скасовано повідомлення
3	947/29831/20 1-кс/947/8484/21	Скасовано повідомлення
4	505/1161/20 1-кс/505/247/2020	Скасовано повідомлення
5	947/6435/20 1-кс/947/10181/20	Скасовано повідомлення
6	521/16375/19 , 1-кс/521/6286/19	Скасовано повідомлення

Полтавська область 15 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	537/943/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	554/8164/24	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
3	554/9483/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
4	554/2060/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	554/6660/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
6	554/9129/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
7	554/4804/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
8	554/10228/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
9	554/8091/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
10	554/9478/18	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
11	554/9478/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
12	554/9478/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
13	554/8337/18	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
14	554/3631/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
15	554/6660/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Рівненська область 13 І інст. · 2 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	569/23115/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	569/20031/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
3	569/24468/18	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
4	569/12901/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
5	564/3469/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
6	557/1100/18	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
7	563/547/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
8	569/22539/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
9	569/1210/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
10	949/1470/19	Скасовано повідомлення про підозру	А.С. повернуто Ухвала апеляційного суду
11	569/3669/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
12	569/23454/18	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
13	557/1100/18	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	569/14069/23	Скасовано повідомлення
2	569/24468/18	Скасовано повідомлення

Сумська область 6 І інст. · 1 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	591/4601/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	592/6866/21	Скасовано повідомлення про підозру та зміну	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
3	592/4776/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
4	591/4134/18, 1-кс/591/3719/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	591/4134/18, 1-кс/591/3718/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
6	589/1019/16-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	586/898/19	Скасовано повідомлення

Тернопільська область 4 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	607/9553/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
2	597/1077/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
3	607/14054/19	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
4	607/23366/18	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась

Харківська область 7 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	953/7119/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	643/2258/25	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
3	635/8018/20	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
4	638/18659/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
5	640/15463/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
6	645/2932/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
7	642/1290/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Херсонська область 4 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	766/18890/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено у відкритті Ухвала апеляційного суду
2	766/869/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
3	766/18194/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
4	766/1770/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась

Хмельницька область 1 І інст. · 2 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	686/18532/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	682/1743/20	Скасовано повідомлення
2	686/11663/25	Скасовано та призначено новий розгляд

Черкаська область 5 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	712/9466/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	712/5015/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
3	712/1804/20	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
4	705/5916/19	Скасовано повідомлення про підозру (тут приклад, коли відсутне неповне рішення)	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	711/4536/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду

Чернівецька область 1 І інст.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	723/2853/20	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду

Чернігівська область 8 І інст. · 5 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	751/5029/24	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
2	751/7264/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
3	730/368/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
4	740/712/25	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	751/210/26	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
6	751/4252/26	Скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
7	751/4876/26	Скасовано повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
8	750/3577/24	Скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	750/13649/21	Скасовано повідомлення
2	750/13649/21	Скасовано повідомлення
3	750/13649/21	Скасовано повідомлення
4	750/13649/21	Скасовано повідомлення
5	728/1936/21	Скасовано повідомлення

м. Київ 171 І інст. · 1 апел.

Перша інстанція: ухвали слідчих суддів про скасування підозри

№	Справа	Результат	Апеляційне оскарження
1	757/19280/23-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
2	757/59440/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
3	760/11134/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено у відкритті Ухвала апеляційного суду
4	761/40667/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
5	756/16039/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
6	757/2213/26-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
7	757/4591/22-к	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
8	757/68700/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
9	757/21398/22-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
10	757/68643/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
11	757/59698/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
12	757/30082/22-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
13	757/9450/24-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
14	757/20036/26-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
15	757/68579/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
16	757/44110/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
17	757/52809/20-к	Скасовано повідомлення про підозру	Відкрите провадження, але 5.5 років відкладається, бо відсутні матеріали Ухвала апеляційного суду
18	757/6778/23-к	Скасовано повідомлення про підозру	Закрито, у зв'язку із відмовою від а.с. Ухвала апеляційного суду
19	757/9961/23-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
20	757/35970/23-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
21	757/23396/24-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
22	757/23397/24-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
23	757/49523/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
24	760/17387/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
25	757/25003/23-к	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
26	757/15102/20-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та закрито (порушено правила підсудності) Ухвала апеляційного суду
27	757/35378/20-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
28	761/27199/25	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
29	757/59053/25-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
30	757/3173/26-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
31	752/8936/25	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
32	758/355/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
33	752/3884/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
34	757/65164/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
35	761/36886/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відправлено на новий розгляд (далі відмовили) Ухвала апеляційного суду
36	761/36886/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
37	757/4619/22-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
38	757/13304/24-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
39	752/6710/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
40	757/6775/24-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд (там адвокат направив заяву про повернення скарги) Ухвала апеляційного суду
41	757/4622/22-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
42	757/12040/24-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
43	757/52725/20-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
44	757/52727/20-к	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
45	761/26941/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
46	759/1741/25	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
47	759/27949/25	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
48	759/28591/25	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
49	759/11361/26	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
50	758/10239/26	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
51	761/20807/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
52	761/47136/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
53	757/30772/25-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
54	757/40125/25-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
55	757/55448/25-к	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
56	757/2625/26-к	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
57	757/4319/26-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
58	757/7281/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд (далі повернули) Ухвала апеляційного суду
59	760/18757/22	Скасовано повідомлення про підозру	Відмовлено у поновленні строку (Залишено без змін) Ухвала апеляційного суду
60	752/2976/25	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
61	757/59493/21-к	Скасовано повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
62	753/14098/26	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
63	757/21189/26-к	Скасовано повідомлення про підозру	Результату досі немає Ухвала апеляційного суду
64	752/1003/18	Скасовано повідомлення про підозру	Відмовлено у поновленні строку (Залишено без змін) Ухвала апеляційного суду
65	760/1082/26	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
66	761/25576/23	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
67	761/10961/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
68	760/11525/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
69	752/5423/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
70	758/1092/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
71	758/8837/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
72	760/3364/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
73	757/31641/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
74	757/32138/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
75	757/62945/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
76	760/12855/25	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
77	752/10679/24	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
78	752/10679/24	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
79	752/6668/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
80	760/12819/23	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
81	761/32952/25	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
82	757/63773/25-к	Скасовано повідомлення про підозру	Результату досі немає
83	760/30723/25	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
84	754/8425/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
85	754/8374/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
86	752/65/23	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
87	756/3954/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
88	756/9548/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
89	761/22819/23	Скасовано повідомлення про підозру	Прокурор відмовився від а.с. Ухвала апеляційного суду
90	760/29699/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
91	752/6278/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
92	755/14930/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
93	757/59028/23-к	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
94	757/62240/25-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
95	757/56108/20-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
96	757/3136/20-к	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
97	757/14832/20-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
98	757/4120/24-к	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
99	752/9205/21	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
100	757/51886/25-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
101	761/32229/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
102	758/808/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
103	759/21682/24	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
104	758/2592/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
105	761/46948/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
106	761/45618/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
107	752/9837/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
108	761/31087/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
109	760/9580/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
110	756/6273/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
111	754/14127/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
112	752/19858/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
113	757/12540/20-к	Скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
114	760/20350/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
115	758/392/24	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
116	754/9239/25	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд Ухвала апеляційного суду
117	754/9239/25	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
118	760/19304/25	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
119	754/10923/21	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
120	761/11573/23	Скасовано повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
121	761/42051/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
122	755/11544/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено (продовження у колонці апел. Інст (скасування повідомлень) Ухвала апеляційного суду
123	753/15470/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
124	754/14517/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
125	754/15970/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
126	757/874/26-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
127	753/849/26	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
128	761/13079/22	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
129	758/2051/20	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
130	757/50822/25-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
131	757/5801/22-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
132	757/59455/24-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
133	757/43486/21-к	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
134	752/3884/24	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
135	752/9874/24	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
136	755/11544/24	Скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Не оскаржувалась
137	758/14082/24	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
138	761/52188/25	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
139	757/28619/26-к	Скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Результату досі немає
140	756/7672/22	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
141	761/41321/24	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
142	761/30356/23	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
143	761/4255/21	Скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
144	761/25375/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
145	758/1767/24	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
146	754/8525/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
147	752/20783/18	Скасовано повідомлення про підозру	Закрито, у зв'язку із відмовою від а.с. Ухвала апеляційного суду
148	752/16035/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
149	752/193/23	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
150	752/22663/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
151	752/21937/18	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
152	752/26223/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
153	752/21287/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
154	752/16529/20	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
155	752/3171/21	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
156	760/21759/19	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
157	755/5871/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
158	761/36222/19	Скасовано зміну раніше повідомленої підозри	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
159	759/16812/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
160	759/19835/18	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
161	761/33172/19	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
162	752/16260/19	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
163	752/27035/18	Скасовано повідомлення про підозру	Залишено без змін Ухвала апеляційного суду
164	752/9564/18	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та призначено новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду
165	752/5519/19	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
166	759/21370/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
167	757/49922/19-к	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
168	759/21762/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та відмовлено Ухвала апеляційного суду
169	752/20678/19	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
170	752/23532/18	Скасовано повідомлення про підозру	Не оскаржувалась
171	761/25322/19	Скасовано повідомлення про підозру	Скасовано та направлено на новий розгляд (далі відмовлено) Ухвала апеляційного суду

Апеляційна інстанція: скасування підозри апеляційним судом

№	Справа	Результат
1	755/11544/24	Скасовано повідомлення

м. Севастополь 0

Ухвал про скасування повідомлення про підозру не виявлено.