Чи можна оскаржувати ухвалу про обрання запобіжного заходу після закінчення строку дії ухвали?

Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу – важливий процесуальний механізм, однак його ефективність безпосередньо залежить від того, чи зберігає оскаржувана ухвала чинність на момент розгляду скарги. Якщо строк дії ухвали вже сплив та/або запобіжний захід було продовжено новою ухвалою, апеляційний суд, як правило, позбавлений процесуальної можливості скасувати вже виконане рішення. Розглянемо цю правову позицію детальніше на основі актуальної практики Великої Палати Верховного Суду та Київського апеляційного суду.

1. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 532/308/15-к (провадження № 13-23зво19) було викладено правову позицію, яка стала орієнтиром для апеляційної практики у справах про запобіжні заходи:

«Скасування ухвали про обрання запобіжного заходу, яка вже виконана, не може призвести до відновлення жодних прав особи».

2. Практика Київського апеляційного суду

І хоча наведена позиція Великої Палати стосувалася розгляду заяви адвоката про перегляд за виключними обставинами ухвал Гадяцького районного суду Полтавської області про продовження строку запобіжного заходу, подібна аргументація застосовується судами апеляційної інстанції також і під час залишення без задоволення апеляційних скарг у частині вимог щодо скасування ухвал про обрання запобіжного заходу.

2.1. Вичерпання дії ухвали до дня апеляційного розгляду

В ухвалі Київського апеляційного суду від 08.05.2025 у справі № 761/9468/25 колегія суддів підкреслила, що предметом апеляційного перегляду є ухвала слідчого судді з урахуванням тих обставин, які існували на день її постановлення підставі та в межах клопотання, поданого слідчим до суду першої інстанції: «предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення. Колегія суддів вправі застосовувати запобіжний захід лише на підставі та в межах клопотання, поданого слідчим до суду першої інстанції, та не наділена повноваженнями вирішувати питання про застосування запобіжного заходу фактично на новий строк, який не був предметом розгляду слідчим суддею місцевого суду… …ураховуючи, що станом на день апеляційного розгляду оскаржувана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2025 вичерпала свою дію 06.05.2025, оскільки саме до цієї дати було визначено строк її дії, то колегія суддів у даному випадку позбавлена процесуальної можливості прийняти рішення щодо скасування ухвали слідчого судді, яка вже виконана, та постановлення нової ухвали за клопотанням слідчого». У результаті колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора, однак ухвала слідчого судді залишилась без змін у зв'язку із закінченням строку її дії.

2.2. Пряме посилання на факт продовження запобіжного заходу

В ухвалі від 02.10.2024 у справі № 757/35307/24-к колегія Київського апеляційного суду, обґрунтовуючи прийняте рішення, посилалась саме на факт продовження запобіжного заходу станом на день розгляду апеляційної скарги: «з наведеного убачається, що станом на день розгляду апеляційної скарги прокурора, оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2024 вичерпала свою дію, у зв'язку із продовженням 01.10.2024 підозрюваному запобіжного заходу на новий строк. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.05.2019 року у справі № 532/308/15-к (провадження № 13-23зво19), скасування такої ухвали про обрання запобіжного заходу, яка вже виконана, в жодному разі не може призвести до відновлення прав особи». У цій справі суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги захисника. Водночас наведена правова позиція є актуальною і для зворотної ситуації – коли необхідно заперечити проти доводів сторони обвинувачення, якщо вона оскаржує ухвалу про обрання запобіжного заходу.

На підтвердження цього, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на ухвалу про продовження строку запобіжного заходу, колегія суддів Київського апеляційного суду в ухвалі від 03.10.2024 у справі № 761/27908/24 зазначила: «…колегія суддів враховує, що згідно наданих під час апеляційного розгляду відомостей, 27.09.2024 у даному кримінальному провадженні учасникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2024 підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк дії покладених на нього обов’язків. З наведеного убачається, що станом на день розгляду апеляційної скарги прокурора, оскаржувана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.08.2024 вичерпала свою дію, у зв'язку із продовженням 30.09.2024 підозрюваному строку дії покладених на нього обов'язків».

3. Практичні висновки

З огляду на наведену судову практику можна зробити такі ключові практичні висновки:

• Предметом апеляційного оскарження має бути ухвала слідчого судді, яка ще не встигла вичерпати свою дію.
• Якщо строк дії оскаржуваної ухвали закінчився та/або запобіжний захід продовжено новою ухвалою, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасувати вже виконане рішення.
• Наведена логіка застосовується судом однаково, незалежно від того, яка сторона оскаржує ухвалу слідчого судді – захисту чи обвинувачення.