

Олексій Менів
адвокат, партнер, кандидат юридичних наук
24 роки професійного юридичного захисту.
Коли в кримінальному провадженні йдеться про програмний продукт, питання «скільки він коштує» майже ніколи не має простої відповіді. Сторона обвинувачення може оперувати ціною з договору, сторона захисту - фактичними витратами виконавця, а експерт - ринковою вартістю на певну дату. Якщо ці показники змішати, висновок відповідатиме не на те питання, яке справді важливе для справи.
У цій статті розбираємо, як підтвердити вартість розробки програмного забезпечення: що саме оцінюють, з чого складається ціна, які документи мають доказове значення, які види експертиз можуть знадобитися і що робити, якщо висновок викликає сумніви, зокрема чи допоможе рецензія на висновок експерта. Матеріал має інформаційний характер і не замінює правової оцінки конкретного провадження: результат залежить від предмета доказування, процесуального статусу особи та матеріалів справи.
Перш ніж збирати докази, потрібно визначити, яку саме величину має встановити суд. Одна й та сама система може мати різну «вартість» залежно від мети: це може бути ціна, погоджена сторонами, сума реальних витрат, ринкова вартість аналогічного продукту, вартість переданих прав або розмір завданої шкоди. Для кожного показника різні вихідні дані та різний вид дослідження.
| Предмет | Питання | Вихідні дані | Можливе дослідження |
|---|---|---|---|
| Договірна ціна | Яку суму погодили сторони і що входило до неї? | Договір, специфікація, додаткові угоди, технічне завдання | Аналіз документів; за потреби — економічне дослідження |
| Ринкова вартість | Скільки коштував би аналогічний продукт на визначену дату? | Опис продукту, функціональність, аналоги, ринкові дані | Оцінка майна відповідним фахівцем; експертне дослідження в межах його спеціальності |
| Фактичні витрати | Які витрати реально понесено на створення продукту? | Первинні документи, платежі, облік робочого часу, кошторис розробки | Судово-економічна експертиза |
| Вартість майнових прав | Яку вартість мають права на використання чи розпорядження результатом розробки? | Договори про передачу прав, ліцензії, обсяг прав, строк, територія | Оцінка майнових прав інтелектуальної власності |
| Розмір шкоди | Яких збитків завдано і чи підтверджено їх документально? | Документи про втрати, активи, платежі, докази причинного зв’язку | Економічне дослідження розрахунку; правову оцінку шкоди дає суд |
Ціна розробки формується з багатьох чинників, і для доказування важливо не називати «стандартні ставки», а пояснити, як обґрунтовано конкретну суму. Універсальних тарифів на розробку не існує: вартість залежить від складності завдання, технологій і ситуації на ринку на момент виконання робіт.
Основу ціни зазвичай становить трудомісткість: скільки годин потрібно - розробникам, тестувальникам, аналітикам, дизайнерам, інженерам з інфраструктури, менеджеру проєкту тощо. На неї впливають рівень кваліфікації команди, вибір архітектури, вимоги до безпеки та продуктивності, кількість інтеграцій. Ціна договору на розробку, як правило, є результатом такої оцінки, але сама по собі не доводить, що ці витрати були реальними чи відповідали ринку.
За моделлю Fixed Price сторони погоджують фіксовану суму за визначений обсяг. За моделлю Time & Materials оплачується фактично витрачений час і матеріали. У ході проєкту обсяг часто змінюється: замовник додає вимоги, частину функцій скасовують, змінюють пріоритети. Тому для доказування важливо встановити, що саме було погоджено спочатку, які зміни вносили, у якій формі їх узгоджували та як вони вплинули на ціну. Однаковий результат за різними моделями може мати різну ціну без жодних ознак порушення.
До ціни можуть входити сторонні ліцензії та сервіси, інтеграції із зовнішніми системами, тестування, технічна документація, навчання користувачів і подальша підтримка. Ці складники іноді виділяють в окремі позиції кошторису, а іноді включають до загальної суми. Це створює ризик помилок під час перевірки: можна двічі врахувати одну й ту саму складову або, навпаки, не врахувати її взагалі.
Вартість ПЗ не підтверджується одним документом. Переконливою є сукупність матеріалів, які взаємно узгоджуються за змістом, датами та сумами.
Базовий пакет включає договір з додатками, технічне завдання, специфікації, кошторис розробки, протоколи погодження та письмові запити на зміни. Саме ці документи показують, який результат очікували замовник і виконавець і як формувалася початкова ціна. Розбіжності між технічним завданням і фактичним результатом нерідко стають предметом окремого дослідження.
Акт приймання робіт фіксує факт передачі результату, але сам по собі не пояснює, як розраховано суму. Обсяг виконаних робіт підтверджують у сукупності з рахунками, платіжними документами, бухгалтерськими проведеннями, табелями та договорами з залученими виконавцями. Для судово-економічної експертизи саме первинні облікові документи є джерелом розрахунку, тому їх повнота й коректність мають вирішальне значення.
Технічні сліди розробки - репозиторій коду, історія комітів, задачі в трекері, таймшити, релізні нотатки, протоколи тестування - допомагають відновити, що і коли було зроблено. Однак ці дані мають доказове значення лише тоді, коли можна показати їх походження, цілісність і незмінність: хто, коли і яким способом їх отримав та зафіксував.
Вартість ПЗ лежить на межі технічної, економічної та оціночної спеціальностей. Тому одне дослідження рідко відповідає на всі питання, а вибір фахівця залежить від того, що саме потрібно встановити. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах (стаття 243 КПК України), а слідчий суддя за клопотанням сторони захисту може залучити експерта в порядку, передбаченому статтею 244 КПК.
Комп’ютерно-технічна експертиза досліджує сам програмний продукт: його склад, версію, працездатність, функціональність програмного продукту та відповідність технічному завданню. Вона дає технічні дані, на які спираються фахівці інших спеціальностей, але не визначає ринкову вартість і не встановлює розмір збитків. Це питання виходить за межі її компетенції.
Якщо потрібно визначити вартість прав на програмний продукт, залучають суб’єкта оціночної діяльності, який діє за Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та національними стандартами оцінки. У такому звіті обов’язково має бути вказана дата оцінки, оскільки від неї залежить добір даних. Судово-економічна експертиза, своєю чергою, працює з документами: перевіряє розрахунок витрат, відповідність обліку первинним документам, обґрунтованість включення окремих сум.
Відповідно до п. 13.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (надалі – Інструкція), до основних завдань експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів належать, зокрема:
Згідно з п. 13.2. розділу ІІ Інструкції, орієнтовний перелік вирішуваних питань експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів належать, зокрема:
Не слід ставити експерту правове питання про винуватість особи, наявність складу злочину чи «завищення» як юридичну кваліфікацію: це завдання суду. Якщо експертові не вистачає матеріалів, він має право заявити клопотання про надання додаткових (стаття 69 КПК), і краще забезпечити їх одразу. Ті самі вимоги до повноти матеріалів і вихідних даних стосуються й тих випадків, коли готують рецензію на висновок експерта.
Аналоги мають бути порівнянними за функціональністю, технологічною базою, масштабом, умовами використання та обсягом прав. Продукт для внутрішніх потреб компанії та масовий комерційний сервіс не можна просто зіставляти за ціною. Не менш важливо правильно обрати дату оцінки: ставки на ринку праці, курс валют і попит змінюються, тож вартість на момент укладення договору може суттєво відрізнятися від вартості на момент розслідування.
Типові вади висновків - дослідження іншого продукту чи іншої версії, ніж та, що передавалася; відсутність доступу до коду або середовища; оцінка окремих модулів без урахування продукту в цілому (або навпаки); неврахування компонентів із відкритим кодом, які не є результатом власної розробки; ігнорування подальших доробок. Кожен із цих недоліків може змінити підсумкову суму.
Заявлена вартість може відрізнятися від кошторису чи ринкових даних з багатьох причин: змінився обсяг робіт, виконавець закладав ризики та прибуток, ринок мав особливості. Тому різниця між двома оцінками сама по собі не свідчить про кримінальне правопорушення. Потрібно з’ясувати, на чому ґрунтується кожна з них і чи підтверджені відповідні обставини іншими доказами. Документальне підтвердження збитків має спиратися на первинні документи, а не лише на припущення чи порівняння цифр. Висновок про наявність складу кримінального правопорушення робить суд на підставі сукупності доказів, а не з одного розрахунку.
Спочатку варто перевірити висновок на відповідність вимогам до його змісту (стаття 102 КПК): чи вказано досліджені об’єкти, використані методи, чи обґрунтовано відповіді на кожне поставлене питання.
Далі є кілька процесуальних інструментів: клопотання про допит експерта в судовому засіданні (стаття 356 КПК), залучення спеціаліста для консультації (стаття 71 КПК), надання додаткових матеріалів, а також додаткова та повторна експертиза.
Додаткову експертизу призначають, коли висновок неповний або неясний. Повторну - коли є сумніви в його обґрунтованості чи правильності, і її доручають іншому експертові. Суд призначає експертизу в порядку статті 332 КПК, а сторона захисту може залучити власного експерта (стаття 243 КПК). Окремо від цих інструментів стоїть рецензія на висновок експерта, про яку йдеться далі.
Рецензія на висновок експерта - це аналіз методики, логіки та обґрунтованості висновку, який виконує фахівець відповідної галузі. Вона може показати суперечності, неповноту вихідних даних, помилки у розрахунках. Водночас складання рецензії не є процесуальною дією експерта, а КПК не передбачає рецензування як окремого способу перевірки доказів.
Тому рецензію на висновок експерта доречно розглядати як допоміжний матеріал: вона допомагає сформулювати питання до експерта, обґрунтувати клопотання про допит, додаткову або повторну експертизу. Вона не скасовує і не спростовує висновок автоматично та не замінює жодну з процесуальних форм перевірки. Підходи судів різних юрисдикцій до таких документів можуть відрізнятися, тому для конкретного провадження варто перевіряти актуальну практику відповідного суду. Рецензія на висновок експерта має сенс як частина стратегії, а не як самостійний спосіб «знищити» експертизу.
Послідовність роботи залежить від стадії провадження, але базовий порядок кроків зазвичай такий:
Визначити предмет спору. З’ясувати, яку саме величину потрібно довести або спростувати: договірну ціну, ринкову вартість, витрати, вартість прав чи розмір шкоди.
У такій роботі адвокат координує технічних і фінансових фахівців, формує процесуальну позицію та стежить, щоб кожен документ відповідав вимогам до доказів. Жоден план не гарантує конкретного результату, як-от закриття провадження: підсумок залежить від матеріалів справи та оцінки суду.
Адвокатське об’єднання «Шкребець і партнери» аналізує договори, експертні матеріали та первинні документи, допомагає побудувати стратегію доказування і взаємодіє з технічними та фінансовими фахівцями. Ми поєднуємо досвід у кримінальних провадженнях і в ІТ-праві: від договорів на розробку та прав на програмні продукти до спорів щодо їхньої вартості. Якщо потрібно перевірити висновок експерта, підготувати питання чи рецензію на висновок експерта, зв’яжіться з нами. Докладніше про кримінальну практику та ІТ-практику — на сайті.
Будь ласка, заповніть форму, щоб зв'язатися з нашою командою.

Зазвичай ми відповідаємо через форму протягом 24 годин.
Слідкуйте за актуальною правовою аналітикою, розʼясненнями законодавства та новинами від адвокатів АО «Шкребець і партнери»