24 роки професійного юридичного захисту.

Суд відмовив прокурору в арешті 2 млн доларів США вилучених під час обшуку
Розміщено 17 лист. 2026 р.
Кейс

Суд відмовив прокурору в арешті 2 млн доларів США вилучених під час обшуку

Суд відмовив прокурору в арешті 2 млн доларів США вилучених під час обшуку

Про справу

Під час обшуків у кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК України) у товариства вилучили грошові кошти, електронну техніку, партію тютюнових виробів і транспортний засіб. Слідчий суддя відмовив прокурору в арешті цього майна.

Прокурор оскаржив ухвалу в апеляційному порядку. Апеляційний суд залишив ухвалу без змін, а скаргу без задоволення. Суд погодився, що слідство не довело зв'язку майна з кримінальним правопорушенням. Майно товариства залишилося без арешту.

Обставини справи

  • За версією слідства, посадові особи й працівники товариства у 2018 році та на початку 2019 року за попередньою змовою ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах.
  • На підставі ухвал слідчого судді було проведено обшуки у транспортному засобі та за двома адресами в іншому місті. Там вилучили грошові кошти, електронну техніку, партію цигарок і транспортний засіб.
  • Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна.
  • Слідчий суддя відмовив, указавши, що майно не має доказового значення й підстав вважати його речовим доказом немає.
  • Прокурор подав апеляційну скаргу. Він стверджував, що слідчий суддя не врахував ст. 170 КПК України. Також він вважав, що гроші не інкасувалися на рахунки товариства й не відображалися в бухгалтерському та податковому обліку, а на цигарки немає документів про походження. Техніка, за його твердженням, містить відомості з доказовим значенням.

Суть обвинувачення або спору

Спір стосувався не винуватості конкретних осіб, а питання, чи є підстави арештувати майно товариства. Прокурор вважав вилучені речі речовими доказами. Він також стверджував, що гроші та цигарки набуті кримінально протиправним шляхом. Позиція захисту й слідчого судді була іншою: слідство не обґрунтувало, яке відношення майно має до розслідуваного правопорушення. Арешт майна є обмеженням права власності, тому потрібні чітка правова підстава й доведений зв'язок.

Основна правова стратегія

КПК України вимагає обовязкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у звязку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна. Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Докази на користь клієнта

  • Лист територіального органу фіскальної служби, який підтверджував відсутність господарських відносин товариства з двома контрагентами, названими в підозрі. Його копію адвокат подав суду.
  • Первинні документи, які підтверджували реальні господарські взаємини з трьома іншими контрагентами. Їх також надав представник товариства.
  • Відсутність у матеріалах клопотання протоколів допиту посадових осіб товариства.
  • Відсутність у матеріалах відомостей про те, що кримінальне провадження ведеться щодо самого товариства.

Виявлені порушення

  • У клопотанні не було оцінки правової підстави для арешту, достатності доказів, розміру можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації, розміру шкоди, цивільного позову та наслідків арешту для інших осіб.
  • Слідство не навело об'єктивних підстав вважати майно знаряддям правопорушення, предметом, здобутим злочинним шляхом, або таким, що має сліди правопорушення (ст. 98 КПК України).

Робота адвокатів

Аналіз матеріалів справи

Адвокат вивчив клопотання про арешт майна і додані матеріали та оцінив, чи відповідає клопотання вимогам ст. 170, 171 КПК України. Він окремо проаналізував, чи повʼязують матеріали вилучене майно з обставинами правопорушення. Також він перевірив твердження слідства про взаємини товариства з контрагентами. Для цього зіставили відомості з листом фіскального органу та первинною бухгалтерською документацією.

Підготовка процесуальних документів

Захист зібрав документальне підтвердження господарських взаємин товариства з частиною контрагентів та відсутності таких взаємин з іншими. Ці документи, зокрема лист територіального органу фіскальної служби, подали суду для долучення до матеріалів.

Представництво в суді

Адвокат узяв участь у відкритому засіданні апеляційного суду. Він заперечував проти доводів скарги прокурора й обстоював законність ухвали слідчого судді. Свою позицію він підкріплював поданими документами.

Результат

Рішення суду

Апеляційний суд залишив без змін ухвалу слідчого судді, якою відмовлено в арешті майна, а апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення. Ухвала суду остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.

Що вдалося досягти

  • Збережено право товариства на вільне володіння та користування майном: грошима, технікою, партією товару й транспортним засобом.
  • Підтверджено, що вилучення майно під час обшуку саме по собі не дає підстав для його арешту.
  • Зафіксовано висновок судів двох інстанцій: слідство не довело ані звʼязку майна із розслідуваним правопорушенням, ані причетності посадових осіб товариства до ухилення від сплати податків.

Практичне значення

Суд указав на низку обставин, які обумовили його висновок:

  • Правові вимоги до клопотання. Клопотання має відповідати ст. 171 КПК України й містити правові підстави арешту. Слідчий зобовʼязаний неухильно дотримуватися цих вимог.
  • Стандарт обґрунтування. Субʼєкт, який ініціює обмеження права власності, має обґрунтувати його посиланням на закон. Це випливає зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
  • Обсяг оцінки. Клопотання має містити оцінку правової підстави, достатності доказів, можливої конфіскації, розміру шкоди, цивільного позову та наслідків для інших осіб. Без цього арешт не може бути застосовано.
  • Звʼязок майна зі злочином. Само вилучення під час обшуку не робить майно речовим доказом. Потрібно показати, що воно є знаряддям, предметом чи слідом правопорушення (ст. 98 КПК України).
  • Значення документів. Документи, подані захистом, спростували версію обвинувачення про взаємини товариства з контрагентами.

Чому цей кейс є важливим

Кейс буде корисним власникам і керівникам бізнесу, на майно яких накладають арешт у межах податкових проваджень. Це стосується навіть тих випадків, коли саму юридичну особу не підозрюють у вчиненні злочину. Він показує, що вилучення під час обшуку ще не означає арешт. Слідство повинно навести конкретні правові підстави та довести зв'язок кожної вилученої речі з розслідуваними подіями. Кейс також демонструє, як результативно працює захист: він підкріплює позицію офіційними документами й первинною бухгалтерією, а також ґрунтується на стандартах ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Поширені запитання

Чи можна арештувати майно, яке вилучили під час обшуку?

Які підстави дозволяють арештувати майно у кримінальному провадженні?

Що має містити клопотання про арешт майна?

Чи може арештувати майно товариства, якщо щодо нього не відкрито кримінальне провадження?

Чи можна оскаржити ухвалу апеляційного суду про відмову в арешті майна?

Case previewОлексій Менів

Олексій Менів

Партнер, адвокат, кандидат юридичних наук

Справа № 757/33346/19-к

Ухвала

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32019100000000126 від 14.02.2019 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу управління нагляду за додержанням законів органами фіксальної служби ОСОБА_7 без задоволення.
Київський апеляційний суд
Олексій Менів
Від 11.09.2019
Знайдіть потрібного адвоката

Будь ласка, заповніть форму, щоб зв'язатися з нашою командою.

Contact banner
Ім'я*
Номер телефону*
Електронна пошта*
Зручний канал зв'язку*
Електронна пошта
Повідомлення*
Я погоджуюся, що Shkrebets and Partners зберігає мої контактні дані та надсилатиме мені оновлення, інсайти та відповідну інформацію.

Зазвичай ми відповідаємо через форму протягом 24 годин.

Схожі кейси

Кейси, успішні результати та практичний юридичний досвід

Case study image

Оскарження запобіжного заходу в ЄСПЛ

TelegramWhatsApp