Відсутність підстав для недійсності договору через порушення конкуренції

Про справу

До адвокатки АО "Шкребець і партнери" Яни Мельниченко звернулися у зв’язку зі спором щодо результатів публічної закупівлі, визнання недійсним договору підряду та застосування наслідків його недійсності.

Предметом спору став договір підряду, укладений за результатами проведення процедури публічної закупівлі. Прокуратура звернулася до суду з вимогами про визнання договору недійсним та стягнення бюджетних коштів у розмірі 2 333 944,80 грн.

Підставою для заявлених вимог стало рішення Антимонопольного комітету України, яким було встановлено вчинення учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Позовні вимоги були обґрунтовані, зокрема, положеннями цивільного законодавства щодо правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства. На цій підставі прокурор наполягав на недійсності договору та необхідності застосування наслідків його недійсності у вигляді повернення бюджетних коштів.

Перед адвокаткою постало завдання захистити позицію клієнта та довести відсутність передбачених законом підстав для автоматичного визнання договору недійсним лише у зв’язку з встановленням АМКУ порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Правова позиція

У межах справи адвокаткою було сформовано правову позицію, відповідно до якої встановлення Антимонопольним комітетом України факту антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів саме по собі не свідчить про недійсність договору, укладеного за результатами відповідної закупівлі.

Окремої правової оцінки потребувало питання застосування частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України. Зазначена норма передбачає спеціальні наслідки для правочинів, які порушують публічний порядок та спрямовані на порушення, зокрема, інтересів держави і суспільства.

Захист виходив із того, що для застосування цієї норми недостатньо встановити лише факт порушення конкурентного законодавства. Необхідно довести наявність усіх юридично значущих обставин, які свідчать про те, що зміст або мета конкретного правочину завідомо суперечили інтересам держави та суспільства.

Таким чином, факт прийняття АМКУ рішення про антиконкурентні узгоджені дії не може автоматично ототожнюватися з недійсністю цивільно-правового договору та не звільняє позивача від обов’язку довести наявність передбачених цивільним законодавством підстав для такого способу захисту.

Окремо обґрунтовувалася необхідність встановлення реальних правових та майнових наслідків, які б підтверджували порушення інтересів держави та суспільства саме внаслідок укладення і виконання спірного договору.

Результат

У результаті розгляду справи сформована адвокаткою правова позиція була підтримана Верховним Судом.

Суд підтвердив, що сам по собі факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції не є достатньою підставою для застосування частини третьої статті 228 ЦК України та визнання договору недійсним.

Для застосування відповідних наслідків необхідно встановити та довести, що правочин за своїм змістом і метою завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а також наявність інших юридично значущих обставин, необхідних для застосування цього способу захисту.

Отже, наявність рішення АМКУ про антиконкурентні узгоджені дії учасників процедури закупівлі не створює автоматичних правових наслідків у вигляді недійсності договору, укладеного за результатами такої закупівлі.

Практичне значення

Сформована у справі правова позиція має практичне значення для учасників публічних закупівель, замовників та суб’єктів господарювання, які можуть зіткнутися з вимогами про визнання договорів недійсними у зв’язку з рішеннями органів Антимонопольного комітету України.

Кейс демонструє необхідність розмежування двох самостійних правових питань: встановлення факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції та наявності цивільно-правових підстав для визнання договору недійсним.

Такий підхід дозволяє уникнути автоматичного застосування наслідків недійсності правочину та вимагає від сторони, яка заявляє відповідні вимоги, належного обґрунтування і доказування всіх обставин, передбачених цивільним законодавством.