Оскарження висновків НАЗК за результатами повної перевірки декларацій

Суть справи

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело повну перевірку щорічних декларацій посадової особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, за 2022 та 2023 звітні роки. За результатами перевірки НАЗК склало довідки, у яких дійшло висновку про подання декларантом недостовірних відомостей на суму, що перевищує 500 та 2000 прожиткових мінімумів відповідно - тобто про наявність ознак кримінальних правопорушень за ч. 1 та ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Висновки НАЗК ґрунтувалися на кількох групах тверджень:

• незазначення в декларації відомостей про транспортні засоби, якими декларант нібито користувався (в тому числі автомобілі, оформлені на третіх осіб та члена сім'ї);
• невідповідність задекларованої вартості транспортних засобів їх ринковій вартості;
• неможливість, на думку НАЗК, накопичити задекларовані готівкові кошти, виходячи з офіційних доходів декларанта за попередні звітні періоди.

Клієнт звернувся до АО «Шкребець і Партнери» для оскарження довідок НАЗК в судовому порядку, оскільки категорично не погоджувався з висновками про недостовірність задекларованих відомостей.

Що зробили адвокати

Справу вела антикорупційна практика фірми. Адвокати забезпечили правовий супровід клієнта на всіх стадіях спору - від формування позовних вимог у суді першої інстанції до апеляційного перегляду справи.

1. Оскарження висновків щодо транспортних засобів

Адвокати проаналізували кожен епізод, у якому НАЗК стверджувало про фактичне користування декларантом транспортними засобами третіх осіб чи членів сім'ї, та довели у суді, що:

• для виникнення обов'язку декларування рухомого майна, яке не належить декларанту на праві власності, необхідна сукупність умов, передбачених ст. 46 Закону № 1700-VII (перебування у володінні/користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів звітного періоду, або право на отримання доходу від об'єкта);
• поодинокі факти перетину державного кордону, оплати пального чи паркування, а також укладення договору страхування самі по собі не доводять постійного чи систематичного користування транспортним засобом;
• натомість там, де такі умови документально підтверджувалися (зокрема статус «належного користувача» у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів), суд визнав декларування обов'язковим — тобто позиція будувалася на послідовному застосуванні закону, а не на запереченні будь-яких висновків НАЗК.

2. Оскарження методики оцінки грошових активів

Команда виявила методологічні помилки в розрахунках НАЗК: використання курсу долара США станом на 31 грудня звітного року для перерахунку витрат, понесених декларантом в інші дати з іншим курсом, а також віднесення на видатки вартості майна, факт придбання якого декларантом не доведено. Це дозволило поставити під сумнів коректність підсумкової суми «недостовірних» грошових активів.

3. Процесуальний захист від закриття провадження

НАЗК наполягало на закритті провадження, посилаючись на практику Верховного Суду про неможливість окремого оскарження довідки, якщо вже вирішується питання про кримінальну відповідальність декларанта. Адвокати довели, що клієнт не набув статусу підозрюваного, кримінальне провадження не пов'язане безпосередньо з призначенням перевірки, а тому довідка НАЗК як акт індивідуальної дії підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

4. Ефективний спосіб захисту

Окремим досягненням стало обґрунтування належного способу захисту: адвокати довели, що протиправність окремих пунктів «Описової частини» довідок автоматично тягне протиправність узагальнюючих висновків про наявність ознак кримінального правопорушення, а тому позовні вимоги мають розглядатися не формально-вузько, а з урахуванням впливу кожного скасованого епізод на підсумкову кваліфікацію.

Результат: суд апеляційної інстанції частково задовольнив вимоги клієнта та скасував висновки НАЗК щодо цінного рухомого майна і грошових активів, які не були підтверджені належними доказами, - зокрема, у частині автомобіля, оформленого на третю особу, та в частині методики розрахунку грошових активів. Загальна сума «недостовірних відомостей», інкримінована декларанту, була суттєво зменшена.

Одним із найголовніших результатів цього оскарження стало повне виключення складу злочину за декларування у 2022 році та зміна (помʼякшення) кваліфікації за декларування у 2023 році (з ч. 2 на ч. 1 ст. 366-2 КК)