24 роки професійного юридичного захисту.

Новий Закон «Про публічні закупівлі»: що зміниться для замовників і бізнесу
Опубліковано 07 серп. 2026 р. 6 хв
Нове

Новий Закон «Про публічні закупівлі»: що зміниться для замовників і бізнесу

Новий Закон «Про публічні закупівлі»: що зміниться для замовників і бізнесу

У кінці травня 2026 року Верховна Рада України ухвалила новий Закон «Про публічні закупівлі», покликаний привести українську систему закупівель у відповідність до стандартів Європейського Союзу, зокрема положень Директиви 2014/24/ЄС. Документ запроваджує інструменти, яких дотепер не існувало у вітчизняному законодавстві: динамічні системи закупівель у Prozorro Market, інноваційне партнерство, спільні закупівлі, конкурентну процедуру з переговорами та альтернативні тендерні пропозиції.

Норми нового Закону набудуть чинності через дев'ять місяців після офіційного опублікування. До цього моменту сфера публічних закупівель продовжує працювати за чинним Законом «Про публічні закупівлі» та Особливостями, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 на період воєнного стану.

1. Конкурентна процедура з переговорами

Це нова конкурентна процедура, яка застосовується, коли відкриті торги не завершилися укладенням договору - наприклад, через невідповідність тендерних пропозицій технічним чи якісним вимогам або через невідповідність учасників кваліфікаційним критеріям. Процедура поєднує елементи конкуренції та переговорів: після кваліфікаційного відбору учасники подають початкові тендерні пропозиції, на основі яких договір може бути укладений одразу, або замовник проводить переговори щодо покращення умов. Ст. 39 нового Закону - підстави застосування Конкурентна процедура з переговорами може застосовуватися замовником під час закупівлі товарів, робіт, послуг за наявності принаймні однієї з таких умов: відкриті торги не призвели до укладення публічного договору у зв'язку з тим, що подані тендерні пропозиції не відповідали технічним та/або якісним вимогам до предмета закупівлі; або тендерні пропозиції були подані суб'єктами господарювання, які не відповідали кваліфікаційним вимогам.

Етапи процедури

  • Подання заявок та кваліфікаційний відбір кандидатів
  • Подання початкових тендерних пропозицій та переговори з учасниками
  • Подання остаточних тендерних пропозицій (якщо договір не укладено за початковою пропозицією) Замовник проводить переговори з кожним кандидатом окремо і не має права розкривати іншим кандидатам запропоновані рішення чи конфіденційну інформацію без згоди учасника, який її надав.

2. Інноваційне партнерство

Процедура застосовується, коли замовнику потрібне інноваційне рішення чи технологія, яких ще немає на ринку і які неможливо отримати шляхом звичайної закупівлі. Простий приклад - місто хоче впровадити «розумну» систему управління дорожнім рухом на основі штучного інтелекту, готового рішення для якої на ринку не існує.

Ч. 2 ст. 47 нового Закону регламентує процедуру інноваційного партнерства, яка складається з послідовних етапів відповідно до послідовності кроків у процесі досліджень та інновацій, що можуть включати виготовлення товару (товарів), надання послуги (послуг) та/або виконання робіт.

Організацію процедури здійснює спеціально утворена замовником комісія, яка формує вимоги до тендерної документації, кваліфікує кандидатів та оцінює тендерні пропозиції. Замовник може утворювати партнерство з одним або кількома кандидатами, які провадять наукову чи науково-технічну діяльність.

Як це працює покроково

  • Попередній відбір кандидатів, здатних виконати завдання
  • Розгляд пропозицій щодо інноваційного рішення та переговори з учасниками
  • Підписання угоди про інноваційне партнерство для науково-дослідних робіт
  • Укладення публічного договору з переможцем — за умови, що потребу неможливо задовольнити готовим продуктом з ринку

3. Переговорна процедура без попередньої публікації

Ця процедура застосовується як виняток: замовник укладає договір після переговорів щодо ціни та умов з одним або кількома суб'єктами господарювання. Стаття 51 нового Закону визначає одинадцять підстав для її застосування. Ч. 2 ст. 51 нового Закону встановлює окремі підстави Переговорна процедура без попередньої публікації застосовується замовником як виняток, зокрема якщо відкриті торги або торги з обмеженою участю було відмінено через неподання жодної тендерної пропозиції, або якщо товар, роботи чи послуга можуть бути виконані виключно певним суб'єктом господарювання з підстав, визначених Законом.

Основні підстави застосування

  • Відкриті торги відмінено через неподання жодної пропозиції
  • Товар/послугу може надати лише один суб'єкт господарювання (мистецький твір, відсутність технічної конкуренції, об'єкти права інтелектуальної власності)
  • Надзвичайна невідкладність, зумовлена непередбачуваними обставинами
  • Товари виробляються виключно для досліджень, експериментів чи розробок
  • Потреба у додатковому обсязі товару того самого постачальника для сумісності
  • Закупівля природного газу на товарних біржах
  • Закупівля на особливо вигідних умовах у суб'єкта, щодо якого триває ліквідація
  • Повторення аналогічних робіт чи послуг у того самого виконавця за основним проєктом

Замовник має право укласти договір не раніше ніж через 10 днів (а в окремих випадках - 5 днів) з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти публічний договір в електронній системі закупівель.

4. Динамічна система закупівель

Застосовується для систематичних закупівель товарів, робіт і послуг, характеристики яких є загальнодоступними на ринку та можуть бути стандартизовані. Систему можуть створювати замовник для власних потреб, централізована закупівельна організація — для себе або в інтересах інших замовників, а другий етап може здійснюватися через електронний маркетплейс Prozorro Market. Проведення динамічної системи закупівель відбувається за правилами торгів з обмеженою участю: постачальник один раз проходить кваліфікацію, а потім отримує замовлення без повторної тендерної процедури щоразу.

5. Альтернативні тендерні пропозиції (варіанти)

Новий Закон вперше вводить поняття варіанта — альтернативної пропозиції щодо предмета закупівлі, яку учасник може подати, якщо це прямо передбачено тендерною документацією (cт. 26 нового Закону). Під час проведення конкурентної процедури закупівлі, орієнтовна вартість якої дорівнює або перевищує порогові значення, визначені частиною третьою статті 13 Закону, замовник має право передбачити в тендерній документації можливість подання учасниками альтернативних пропозицій. Кожен учасник може подати лише один варіант — разом з основною пропозицією або окремо, якщо це допускає тендерна документація. Технічні характеристики варіанта мають відрізнятися від основної пропозиції, але повністю відповідати мінімальним вимогам замовника та бути безпосередньо пов'язаними з предметом закупівлі. Застосування механізму залишається на розсуд замовника.

6. Зарезервований контракт

Замовник має право зарезервувати участь у конкурентних процедурах закупівель для підприємств, які наймають осіб з інвалідністю та інших категорій громадян з додатковими гарантіями зайнятості, за умови що такі особи становлять щонайменше 30% персоналу.

Замовник може зарезервувати право брати участь у конкурентних процедурах закупівель для окремих категорій підприємств і суб'єктів господарювання, які наймають осіб з інвалідністю та/або головною метою яких є соціальна і професійна інтеграція осіб з інвалідністю, за умови що принаймні 30 відсотків їхніх працівників становлять такі особи.

7. Спільні закупівлі

Два або більше замовників можуть об'єднати потреби та провести спільну конкурентну закупівлю. За результатами кожен замовник укладає окремий договір щодо власного обсягу, або, за згодою сторін, укладається один об'єднаний публічний договір. Відповідно до ч. 1 ст. 17 нового Закону, два або більше замовників можуть домовитися про проведення спільної закупівлі (закупівель) відповідно до вимог цього Закону за об'єднаними потребами таких замовників. Приклад: кілька міських рад одного регіону замість чотирьох окремих тендерів проводять один спільний тендер на закупівлю пального для комунальних служб — більший обсяг спонукає постачальників пропонувати вигідніші умови.

Що це означає для бізнесу

Раніше модель участі у публічних закупівлях була простою: є тендер — подаєте пропозицію, немає — чекаєте наступного.

Новий Закон змінює цю логіку.

  • Технологічні компанії та стартапи отримують інноваційне партнерство як канал доступу до державного фінансування розробки ще неіснуючого продукту
  • Надійні постачальники стандартних товарів проходять кваліфікацію один раз і отримують замовлення в межах динамічної системи закупівель без повторного тендеру щоразу
  • Малий і середній бізнес отримує ширші можливості через спільні закупівлі кількох замовників — більший «пиріг» і більше шансів знайти свою нішу

Закон трансформує публічні закупівлі з ускладненого процесу на прозорий і передбачуваний канал збуту для добросовісних українських підприємств.

Поширені запитання

Коли новий Закон «Про публічні закупівлі» набуде чинності?

Чим інноваційне партнерство відрізняється від звичайного тендеру?

Чи обов'язково замовник повинен дозволяти альтернативні тендерні пропозиції?

Що таке динамічна система закупівель і кому вона підходить?

У яких випадках можна застосувати переговорну процедуру без попередньої публікації?

Автор

Case previewОлексій Менів

Олексій Менів

партнер, адвокат, кандидат юридичних наук

Case previewСофія Нечипоренко

Софія Нечипоренко

юрист, помічник адвоката

Потрібна консультація щодо нового Закону про публічні закупівлі?

Юристи Shkrebets & Partners супроводжують замовників та учасників закупівель на всіх етапах — від підготовки тендерної документації до оскарження рішень. Зв'яжіться з нами, щоб отримати індивідуальну консультацію та підготуватися до змін заздалегідь.

Contact banner
Ім'я*
Номер телефону*
Електронна пошта*
Зручний канал зв'язку*
Електронна пошта
Повідомлення*
Я погоджуюся, що Shkrebets and Partners зберігає мої контактні дані та надсилатиме мені оновлення, інсайти та відповідну інформацію.

Зазвичай ми відповідаємо через форму протягом 24 годин.

Дізнайтеся більше

Останні новини, юридичні огляди та обрані публікації

Опубліковано 05 серп. 2026 р.4 хв
Чи можна оскаржувати ухвалу про обрання запобіжного заходу після закінчення строку дії ухвали?

Чи можна оскаржувати ухвалу про обрання запобіжного заходу після закінчення строку дії ухвали?

Довідник
Опубліковано 02 серп. 2026 р.11 хв
Поділ майна подружжя при розлученні

Поділ майна подружжя при розлученні

Опубліковано 02 серп. 2026 р.9 хв
Визначення місця проживання дитини після розлучення

Визначення місця проживання дитини після розлучення

Опубліковано 28 лип. 2026 р.5 хв
Звільнення від кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини (СЗЧ)

Звільнення від кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини (СЗЧ)

Довідник
TelegramWhatsApp