
Кількість шлюбів з іноземним елементом в Україні щороку зростає, і разом з нею зростає кількість запитів, з якими до нас звертаються. Подружжя мають різне громадянство, живуть у різних державах або обоє мають громадянство держави, яка не є Україною, попри реєстрацію шлюбу в Україні. У кожному з цих сценаріїв розлучення підпорядковується тим самим українським кодексам — Сімейному та Цивільному процесуальному, але з істотними процесуальними нюансами. Питання, які треба вирішити: яке право застосовувати, який суд компетентний, як повідомити відповідача за кордоном і чи буде визнано українське рішення там, де фактично проживає іноземець.
Чи можна розлучитися з іноземцем в Україні
Так, і додаткового дозволу чи спеціальної процедури для цього не потрібно — достатньо, щоб справа мала правовий зв'язок з Україною: громадянство хоча б одного з подружжя, реєстрація шлюбу в українському ДРАЦС, місце проживання чи майно відповідача в Україні. Питання ускладнюється лише тоді, коли йдеться про застосовне право та визнання самого шлюбу.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює, що до розірвання шлюбу застосовується кілька послідовних прив'язок: спершу застосовується право спільного громадянства подружжя. За відсутності спільного громадянства — право держави їхнього останнього спільного місця проживання, якщо хтось із них все ще там проживає. Якщо ж і спільного місця проживання немає — право, з яким подружні відносини мають найтісніший зв'язок. В окремих випадках сторони можуть самостійно обрати застосовне право. На практиці для переважної більшості справ, у яких хоча б один із подружжя проживає в Україні, це означає застосування Сімейного кодексу України.
Якщо ж шлюб було укладено за кордоном, він визнається дійсним в Україні за умови, що громадянин України дотримався вимог Сімейного кодексу щодо підстав недійсності шлюбу. Документи про такий шлюб визнаються за умови їх легалізації або апостилювання, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором.
Окремо варто перевірити, чи має Україна двосторонній договір про правову допомогу в цивільних і сімейних справах з державою громадянства другого з подружжя (такі договори укладено з низкою держав, зокрема з учасницями Мінської конвенції 1993 року). Вони можуть встановлювати власні правила підсудності, повідомлення сторони чи визнання рішення, які матимуть пріоритет над загальними нормами.
Орган ДРАЦС чи суд: як обрати спосіб розлучення
Ключовий критерій вибору — наявність спільних неповнолітніх дітей і згода другого з подружжя.
| ДРАЦС | Суд | |
|---|---|---|
| Спільні неповнолітні діти | Відсутні | Є хоча б одна дитина |
| Згода другого з подружжя | Потрібна спільна заява | Не обов'язкова |
| Одна сторона недієздатна, безвісно відсутня чи засуджена на строк від 3 років | Можливо за заявою іншого | Не застосовується |
| Орієнтовний строк | Рівно 1 місяць | Від декількох місяців, залежно від позиції та дій другої сторони |
| Іноземець за кордоном | Через нотаріальну довіреність | Через представника |
| Підсумковий документ | Свідоцтво про розірвання шлюбу | Рішення суду, що набрало законної сили |
Розлучення через ДРАЦС.
За відсутності спільних неповнолітніх дітей і за наявності згоди обох сторін подружжя подає спільну заяву до ДРАЦСу за місцем їх проживання або за місцем проживання одного з них. Якщо один із подружжя не може особисто з'явитися до ДРАЦСу, він заповнює свою частину заяви та засвідчує її нотаріально в Україні або за кордоном з подальшою легалізацією. За наявності мовного бар'єру заява супроводжується нотаріально засвідченим перекладом. Якщо один з подружжя визнаний судом безвісно відсутнім або недієздатним, орган ДРАЦС розриває шлюб за заявою лише другого з подружжя (стаття 107 Сімейного кодексу України).
Розлучення через суд.
Судовий порядок стає обов'язковим за наявності спільних неповнолітніх дітей або за відсутності згоди другого з подружжя чи неможливості її отримати, зокрема, коли особа ухиляється від подання спільної заяви або її місцеперебування невідоме. Наприкінці 2024 року до статей 110 та 111 Сімейного кодексу внесено істотні зміни: тепер позов про розірвання шлюбу можна подати під час вагітності дружини та протягом першого року життя дитини, тоді як раніше закон встановлював на це пряму заборону. Ті ж зміни виключили обов'язкові заходи для примирення подружжя у справах, де причиною розлучення є домашнє насильство, — суд більше не зобов'язаний надавати строк на «охолодження» в таких випадках.
Підсудність у справах з іноземним елементом
Це найбільш технічно складна частина справи, і саме тут найчастіше трапляються процесуальні помилки, що коштують часу.
За загальним правилом позов подається за місцем реєстрації або фактичного перебування відповідача в Україні. Підсудність також може визначатися за місцезнаходженням майна відповідача або за його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, перебування чи роботи.
Закон передбачає й альтернативні варіанти. По-перше, за домовленістю подружжя справу можна розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. По-друге, позивач вправі подати позов за власним місцем проживання чи перебування за умови, що на його утриманні перебувають малолітні або неповнолітні діти або якщо він з поважних причин (зокрема за станом здоров'я) не може виїхати до місця проживання відповідача.
Окремий і найскладніший сценарій — коли обидва з подружжя фактично проживають за кордоном. Відповідно до усталеної практики, Верховний Суд визначає підсудність в Україні, якщо обидві сторони є громадянами України, але проживають за її межами, або один з подружжя є громадянином України, а другий — іноземцем чи особою без громадянства, і обоє проживають за межами України. У цих випадках справу не можна «просто» подати до довільно обраного суду. Питання підсудності вирішується процесуально окремо, і без супровідної консультації адвоката ризик відмови у відкритті провадження суттєво зростає.
Окремо українське процесуальне право забороняє паралельне провадження: суд відмовляє у відкритті провадження, якщо в суді вже розглядається спір між тими самими сторонами з того самого предмета та підстав.
Документи та судові витрати для розлучення з іноземцем
Базовий пакет для звернення до ДРАЦС або суду включає паспорти сторін (для іноземця — документ, що посвідчує особу за законодавством його держави), свідоцтво про шлюб та заяву (спільну — для ДРАЦС, позовну — для суду з обов'язковим обґрунтуванням підсудності).
Якщо шлюб зареєстровано за кордоном, свідоцтво про нього потребує додаткового засвідчення для використання в Україні — апостилем або консульською легалізацією, залежно від держави, з якої видано документ. Апостиль — спрощена процедура (спеціальний штамп компетентного органу країни походження документа), доступна для держав — учасниць Гаазької конвенції 1961 року, до якої Україна приєдналася в 2002 році (конвенція набула чинності для України 22 грудня 2003 року). Для держав, що не є учасницями конвенції, потрібна повна консульська легалізація через дипломатичне представництво. Окремі двосторонні договори про правову допомогу взагалі звільняють документи від будь-якого додаткового засвідчення — це варто перевірити для конкретної держави громадянства другого з подружжя ще до подання документів. Усі документи, складені іноземною мовою, супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою, що точно відтворює текст оригіналу, включно з печатками, підписами та відміткою про апостиль.
Судовий збір за позов про розірвання шлюбу у 2026 році становить 1331,20 грн (розраховується як 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року). Окремі категорії позивачів звільняються від сплати збору або можуть отримати відстрочення чи розстрочення за наявності поважних причин, підтверджених документально. До позовної заяви також додається підтвердження надсилання її копії та доданих документів відповідачу — без цього суд залишить заяву без руху.
Подання позову, розгляд справи та тривалість процесу
Позовна заява має містити не лише вимогу про розірвання шлюбу, а й чітке юрисдикційне обґрунтування. Слід зазначити, чому справу вправі розглядати саме цей український суд, з посиланням на конкретну статтю та фактичні обставини (місце проживання відповідача, наявність майна, громадянство сторін). Подати позов можна особисто, поштою або в електронній формі через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підписавши документи кваліфікованим електронним підписом, який має таку саму юридичну силу, як і власноручний.
Якщо відповідач перебуває за кордоном, судові документи вручаються йому за правилами міжнародного договору з відповідною державою або, за відсутності такого договору, дипломатичними каналами. Саме тому наявність чи відсутність такого договору суттєво впливає на строки. Особиста присутність іноземця в Україні для розгляду справи не обов'язкова за умови належного повідомлення або представництва адвокатом.
Якщо відповідач, будучи належно повідомленим, не з'явився в засідання без поважних причин, не подав відзив, суд все одно вправі ухвалити рішення.
Загалом судовий процес орієнтовно триває кілька місяців. Проте жоден сумлінний адвокат не назве точний строк наперед, оскільки тривалість залежить від завантаженості конкретного суду, повноти пакета документів і того, скільки часу займе міжнародне повідомлення відповідача. Найбільше строки затягують саме три фактори: спірна підсудність, відсутність апостилю чи належного перекладу на документах і тривала процедура вручення документів за кордоном.
Визнання рішення про розлучення в Україні та за кордоном
Шлюб вважається розірваним з моменту державної реєстрації в ДРАЦСі або, у судовому порядку, з дня набрання рішенням суду законної сили. Підтвердженням є свідоцтво про розірвання шлюбу (для ДРАЦС) або рішення суду, що набрало законної сили, разом із відповідним витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Якщо рішення чи свідоцтво потрібно пред'явити за кордоном, на нього так само ставиться апостиль (для держав — учасниць Гаазької конвенції) та виконується переклад мовою відповідної держави, часто з подальшим нотаріальним засвідченням уже на місці.
Діти, аліменти та майно при розлученні з іноземцем
Саме по собі розірвання шлюбу автоматично не вирішує питання місця проживання дитини, розміру аліментів чи поділу спільного майна подружжя. Суд розглядає ці вимоги лише за умови, що їх прямо заявлено, і кожна з них заслуговує на окрему, значно ширшу консультацію.
Типові помилки під час розлучення з іноземцем
Найпоширеніша помилка — подання позову без чіткого юрисдикційного обґрунтування, що призводить до відмови у відкритті провадження. Окремими значними помилками є відсутність апостилю чи нотаріального перекладу на іноземних документах, а також спроба перечекати, поки відповідач за кордоном сам вийде на зв'язок, замість своєчасного оформлення документів через суд. І, нарешті, спроба вирішити в одному процесі з розлученням спір про майно чи дітей без урахування того, що ці вимоги можуть мати іншу підсудність або вимагати окремого доказування, призводить до значного затягування процесу.
Як адвокат допомагає оформити розлучення дистанційно
Адвокат готує позовну заяву з юрисдикційним обґрунтуванням, збирає й легалізує пакет документів, подає їх через підсистему «Електронний суд», супроводжує повідомлення відповідача за кордоном або процедуру виклику через оголошення, якщо адреса невідома, і представляє інтереси клієнта в судовому засіданні. Договір про надання правової допомоги також можна укласти дистанційно. Законодавство прямо визнає юридичну силу кваліфікованого електронного підпису рівною власноручному, а сторони вільні обирати письмову або електронну форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Це дозволяє повністю завершити розлучення без жодного приїзду до України. Якщо один із подружжя іноземець або перебуває за кордоном, консультація з адвокатом може прибрати усі правові сумніви, що були перешкодою до розлучення.




