
Зміна строків виконання договору про закупівлю належить до питань, які потребують від замовника особливої уваги, оскільки навіть за наявності взаємної згоди сторін не кожне коригування договірних умов відповідає вимогам законодавства про публічні закупівлі. На практиці необхідність перенесення строків поставки товару, завершення робіт або надання послуг може виникнути через воєнні події, порушення логістичних ланцюгів, затримку бюджетного фінансування, неможливість своєчасного отримання комплектувальних матеріалів чи інші обставини, які об'єктивно перешкоджають належному виконанню договірних зобов'язань. Водночас такі обставини не звільняють учасників закупівельних правовідносин від дотримання спеціального порядку внесення змін до договору.
Який строк змінюють: дії договору, поставки чи виконання робіт
Під час підготовки додаткової угоди замовнику необхідно розмежовувати строк дії договору про закупівлю та строки виконання окремих зобов'язань за ним. Ці категорії мають різне юридичне призначення, хоча на практиці нерідко встановлюються в одному розділі договору. Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору. Натомість строк поставки товару, виконання робіт або надання послуг визначає конкретний період, у межах якого постачальник чи підрядник повинен виконати відповідне зобов'язання.
Саме тому продовження строку дії договору про закупівлю та продовження строку виконання зобов’язань мають різні правові наслідки і не можуть розглядатися як тотожні правові конструкції. У першому випадку йдеться про зміну часових меж функціонування договірних відносин, унаслідок чого сторони отримують можливість надалі реалізовувати свої права та виконувати обов’язки відповідно до оновлених умов домовленості. У другому випадку фактично вирішується питання належної правової оцінки ситуації, коли одна зі сторін через обставини, що не залежать від її волі, не спроможна виконати свої обов’язки у первісно визначений строк. Відтак продовження строку виконання зобов’язання спрямоване насамперед на усунення ризику настання негативних правових наслідків для такої особи та запобігання її притягненню до відповідальності за порушення строків, яке виникло внаслідок об’єктивних причин. Саме через відмінність юридичної природи, мети та наслідків цих інститутів їх змішування у правовому регулюванні закупівельних відносин викликає наукові дискусії та потребує більш чіткого нормативного розмежування.
Дві підстави продовження: об’єктивні обставини та закупівля на початку нового року
Чинне законодавство передбачає два самостійні правові механізми, які дозволяють продовжити строки за договором про закупівлю, проте вони відрізняються за юридичною природою, умовами застосування та метою. Перший закріплений у підпункті 4 пункту 19 Особливостей № 1178 і пов'язаний із виникненням документально підтверджених об'єктивних обставин, що перешкоджають своєчасному виконанню зобов'язань. Його призначення полягає в адаптації договірних строків до обставин, які виникли під час реалізації закупівлі та об'єктивно впливають на можливість виконання договору в первісно погоджений період.
Другий механізм передбачений частиною шостою статті 41 Закону № 922-VIII та стосується продовження дії договору на початку наступного року. Його мета полягає не в усуненні наслідків непередбачуваних обставин, а в забезпеченні безперервності придбання товарів, робіт або послуг до завершення нової закупівлі. Для цього необхідно, щоб початковий договір був укладений у попередньому році, продовження стосувалося періоду, достатнього для проведення процедури закупівлі або спрощеної закупівлі на початку нового року, а обсяг такого продовження не перевищував 20 відсотків суми початкового договору. Додатковою обов'язковою умовою є затвердження видатків на відповідну мету в установленому порядку.
Таким чином, якщо постачальник не може поставити товар через руйнування виробничих потужностей, потенційно застосовується підпункт 4 пункту 19 Особливостей, тоді як необхідність забезпечити установу товаром у січні до проведення нових торгів може обґрунтовувати застосування частини шостої статті 41 Закону. Підміняти один механізм іншим не можна, оскільки це створює ризик визнання додаткової угоди такою, що укладена без належної правової підстави.
Продовження через об’єктивні обставини: що потрібно довести
Застосування підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178 передбачає необхідність довести не просто існування певної проблеми, а її безпосередній вплив на можливість своєчасного виконання конкретного договірного зобов'язання. У цьому контексті юридично значущими є об'єктивність обставин, причинно-наслідковий зв'язок між їх виникненням і неможливістю дотримання початкового строку, а також обґрунтованість запропонованого періоду продовження. Наприклад, саме по собі повідомлення постачальника про завантаженість виробництва або збільшення кількості замовлень не доводить наявності передбаченої законодавством підстави. Натомість документи про пошкодження виробничого об'єкта, блокування транспортного сполучення, затримку проходження митних процедур чи несвоєчасне перерахування бюджетних коштів можуть підтверджувати наявність реальної перешкоди, якщо встановлено її зв'язок із конкретним договором.
Особливості № 1178 не встановлюють вичерпного переліку документів, якими необхідно підтверджувати об'єктивні обставини, та не визначають універсальної форми такого підтвердження. Це означає, що доказова база повинна формуватися індивідуально, з урахуванням специфіки предмета закупівлі, умов договору та характеру перешкод. Практично доцільно мати не лише лист постачальника, а й первинні документи, офіційні повідомлення, довідки компетентних органів, акти обстеження, документи перевізників або фінансових установ, які дозволяють перевірити достовірність викладених обставин. Саме сукупність таких матеріалів дає змогу обґрунтувати, чому початковий строк виявився об'єктивно недостатнім і чому його продовження є необхідним.
Воєнні події та форс-мажор
В умовах воєнного стану однією з найпоширеніших причин зміни строків виконання договорів є обставини, пов'язані з воєнними діями, ракетними обстрілами, пошкодженням інфраструктури, окупацією територій, мінуванням транспортних шляхів або порушенням роботи виробничих підприємств. Проте сам факт запровадження воєнного стану не означає автоматичного виникнення обставин непереборної сили щодо кожного договору про закупівлю. Для застосування підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178 необхідно встановити, яким саме чином конкретна воєнна подія вплинула на виконання зобов'язання. Наприклад, якщо постачальник повинен доставити обладнання з підприємства, виробничі приміщення якого були пошкоджені внаслідок обстрілу, необхідно підтвердити факт пошкодження, його наслідки для виробничого процесу та неможливість своєчасного виготовлення чи відвантаження продукції. Загальне посилання на складну безпекову ситуацію або дію воєнного стану не забезпечує належного обґрунтування зміни строків.
Питання форс-мажору регулюється, зокрема, статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якої Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують обставини непереборної сили та видають відповідні сертифікати. Однак отримання такого сертифіката не слід розглядати як єдиний можливий спосіб підтвердження об'єктивних обставин для цілей підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178. Ця норма охоплює ширше коло підстав, ніж виключно форс-мажор, а тому характер доказів залежить від конкретної ситуації. Крім того, навіть наявність сертифіката ТПП не звільняє замовника від перевірки того, чи поширюються засвідчені обставини на відповідне зобов'язання, протягом якого періоду вони діяли та наскільки саме вони зумовили необхідність перенесення строку. Отже, належне обґрунтування повинно відображати не загальний факт існування форс-мажору, а його конкретний вплив на виконання договору.
Затримка фінансування або документально підтверджені перешкоди поставці
Затримка фінансування витрат замовника прямо названа в підпункті 4 пункту 19 Особливостей № 1178 як одна з обставин, що можуть зумовлювати продовження строку дії договору або строку виконання зобов'язань. Однак замовнику недостатньо обмежитися лише посиланням на відсутність коштів. Доцільно отримати та зберегти документи, які відображають стан фінансування: довідки фінансового підрозділу, виписки з рахунків, документи органу Казначейства, рішення про внесення змін до кошторису, повідомлення про відкриття асигнувань або інші матеріали, що підтверджують фактичну затримку. При цьому необхідно встановити, що саме ця затримка перешкоджала виконанню відповідного зобов'язання, а не була використана як формальне пояснення для перенесення строків.
Іншу групу становлять перешкоди, пов'язані безпосередньо з виробництвом, транспортуванням та поставкою предмета закупівлі. До них можуть належати затримка виготовлення товару через пошкодження обладнання, порушення логістичних маршрутів, затримка постачання імпортних комплектувальних, тривалі митні процедури, тимчасове припинення роботи підприємства або обмеження руху транспорту. У таких випадках доказову базу можуть становити листи виробника, договори з перевізниками, повідомлення експедиторів, документи митних органів, акти про пошкодження майна, документи про затримку відвантаження та інші матеріали, що підтверджують фактичну перешкоду. Водночас звичайні господарські труднощі постачальника, відсутність належного планування закупівлі сировини, нестача персоналу або невиконання зобов'язань його контрагентами не повинні автоматично визнаватися об'єктивними обставинами. Замовник має оцінити, чи існували незалежні від волі сторін чинники, чи могли вони бути передбачені або усунені за належної організації діяльності та чи справді вони унеможливили виконання договору в погоджений строк.
Продовження договору на наступний рік в обсязі до 20%
Частина шоста статті 41 Закону № 922-VIII передбачає спеціальну можливість продовження дії договору про закупівлю на початку наступного бюджетного року. Її застосування покликане забезпечити безперервність постачання товарів, виконання робіт або надання послуг у період, коли замовник уже потребує відповідного предмета закупівлі, але нова процедура ще не завершена. Законодавець установив для такого механізму кілька взаємопов'язаних умов: початковий договір має бути укладений у попередньому році; продовження допускається лише на строк, достатній для проведення процедури закупівлі або спрощеної закупівлі на початку нового року; обсяг закупівлі за продовженим договором не може перевищувати 20 відсотків суми початкового договору; відповідні видатки повинні бути затверджені в установленому порядку. Таким чином, йдеться не про необмежене продовження договору на наступний рік, а про тимчасовий правовий інструмент, який забезпечує перехід до нової закупівлі.
Застосування цієї норми не означає, що замовник може продовжувати будь-який договір лише через те, що його виконання не завершилося до 31 грудня. Правова мета частини шостої статті 41 полягає саме в забезпеченні потреби на період проведення нової закупівлі. Тому замовнику необхідно планувати її завчасно, передбачити відповідні видатки та мати можливість підтвердити, що продовження договору обмежене часом, об'єктивно необхідним для завершення закупівельного процесу.
Як перевірити суму та оформити перехід між бюджетними періодами
Розрахунок граничного обсягу продовження здійснюється від суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Наприклад, якщо первісна ціна договору становила 2 000 000 грн, максимальний обсяг продовження за частиною шостою статті 41 не може перевищувати 400 000 грн. Водночас 20 відсотків є граничним, а не обов'язковим розміром продовження: замовник може визначити меншу суму відповідно до реальної потреби та фінансових можливостей. Для правильного розрахунку необхідно орієнтуватися саме на суму початкового договору, а не на залишок невикористаних коштів, суму фактично оплачених поставок або ціну договору після довільного коригування. Якщо до початкового договору вже вносилися зміни, необхідно проаналізувати їхній характер та вплив на розрахункову базу, щоб не допустити штучного збільшення граничного обсягу продовження.
Оформлення переходу між бюджетними періодами потребує належного фінансового та договірного обґрунтування. Замовник повинен мати затверджені видатки на відповідну мету, визначити обсяг товарів, робіт або послуг, який необхідно придбати до завершення нової закупівлі, та оформити продовження договору додатковою угодою. Умови додаткової угоди повинні чітко визначати обсяг і вартість товарів, робіт або послуг, які замовник отримуватиме в межах продовження, а також період, протягом якого діятимуть відповідні домовленості. Намагання використати 20-відсотковий механізм без реальної підготовки нової закупівлі або для задоволення потреби протягом усього року суперечить його цільовому призначенню.
Як оформити зміну строку: від звернення до додаткової угоди
Процедура зміни строку виконання зобов’язань за договором про закупівлю повинна розпочинатися з установлення фактичних обставин, які перешкоджають їх виконанню у попередньо визначений строк, та перевірки можливості застосування відповідної законодавчої підстави. Замовнику доцільно проаналізувати наявну у нього документацію щодо первісної угоди. Така перевірка має принципове значення, оскільки договірні положення не можуть суперечити законодавчим обмеженням. Далі необхідно отримати звернення постачальника, зібрати докази, визначити новий строк виконання та оцінити, чи не призведе запропонована зміна до збільшення загальної суми договору. Лише після цього доцільно приймати рішення про укладення додаткової угоди.
Зміна істотних умов договору оформлюється в письмовій формі з дотриманням положень статей 651 та 654 Цивільного кодексу України. Загальне правило полягає в тому, що зміна договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а сама зміна повинна вчинятися в тій самій формі, що й первісний договір. Проте в публічних закупівлях цивільно-правової згоди сторін недостатньо: вона має поєднуватися з наявністю спеціальної підстави, передбаченої пунктом 19 Особливостей № 1178 або частиною шостою статті 41 Закону № 922-VIII. Додаткова угода повинна містити чітке формулювання змінюваного положення, нову редакцію відповідного пункту договору, дату набрання чинності змінами та інші умови, необхідні для однозначного визначення обсягу прав і обов'язків сторін. При цьому не можна допускати ситуації, коли додаткова угода фактично змінює не лише строк, а й предмет, кількість товару або загальну вартість закупівлі без окремої законодавчої підстави.
Що зазначити в листі та додати до обґрунтування
Лист постачальника про продовження строку виконання зобов'язань має містити конкретний опис обставин, які перешкоджають дотриманню початкових строків. Доцільно зазначити реквізити договору, відповідне зобов'язання, первісну дату його виконання, дату виникнення перешкоди, характер її впливу на виробництво, транспортування або поставку, а також обґрунтований період, протягом якого необхідно продовжити виконання. Якщо йдеться про затримку поставки через порушення логістичного маршруту, необхідно пояснити, який саме маршрут був недоступним, які альтернативні способи доставки розглядалися та чому вони не дозволяли дотриматися первісної дати. Якщо підставою є пошкодження виробничих потужностей, варто навести інформацію про відповідний об'єкт, наслідки пошкодження та прогнозований строк відновлення виробництва. Такий лист не повинен обмежуватися загальними формулюваннями про форс-мажор, воєнний стан або складну економічну ситуацію.
До звернення необхідно додати документи, які підтверджують викладені факти. Залежно від ситуації це можуть бути сертифікат ТПП, акти обстеження, довідки компетентних органів, документи перевізника, повідомлення виробника, документи про затримку фінансування, листування з митними органами, підтвердження пошкодження обладнання або інші матеріали. Замовник, зі свого боку, повинен оформити власне обґрунтування, в якому оцінити подані документи, встановити причинно-наслідковий зв'язок між обставинами та порушенням строку, визначити правову підставу зміни й пояснити, чому запропонований період продовження є необхідним. Саме замовник несе відповідальність за прийняте рішення в межах своїх повноважень, тому механічне перенесення аргументації постачальника до додаткової угоди без самостійної перевірки доказів є недостатнім. Доцільно зберігати лист, додатки до нього, внутрішнє обґрунтування та погодження відповідальних осіб в одному закупівельному досьє.
Що зафіксувати в додатковій угоді та графіку
У тексті додаткової угоди необхідно чітко визначити, яке саме положення договору змінюється та в якій редакції воно діятиме надалі. Якщо коригується строк поставки, варто зазначити нову кінцеву дату або період поставки, а не обмежуватися загальним формулюванням про продовження строку виконання договору. Якщо одночасно змінюється строк дії договору, відповідний пункт також потрібно викласти в новій редакції. Для договорів на виконання робіт доцільно передбачити уточнений календарний графік, етапи виконання, проміжні строки та кінцеву дату завершення. При цьому нові строки повинні узгоджуватися з іншими положеннями договору, зокрема щодо порядку приймання результатів, проведення розрахунків, надання документів та застосування відповідальності за порушення зобов'язань.
Особливу увагу потрібно приділити тому, щоб зміна графіка не приховувала фактичного коригування інших істотних умов. Наприклад, перенесення строку поставки не повинно супроводжуватися необґрунтованим збільшенням кількості товару, зміною його характеристик або підвищенням загальної вартості договору. За підпунктом 4 пункту 19 Особливостей № 1178 загальна сума договору залишається незмінною. Якщо ж сторони застосовують частину шосту статті 41 Закону, необхідно окремо визначити додатковий обсяг, який не перевищує встановленої 20-відсоткової межі. Доцільно також передбачити, що інші умови договору залишаються без змін, якщо вони не суперечать новій редакції змінених положень. Це дозволяє уникнути неоднозначного тлумачення домовленостей та спрощує подальший контроль виконання договору.
Оприлюднення змін у Prozorro
Після укладення додаткової угоди замовник повинен виконати вимоги щодо оприлюднення інформації в електронній системі закупівель Prozorro. Відповідно до пункту 20 Особливостей № 1178 у випадках внесення змін до істотних умов договору необхідно оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю із зазначенням передбачених законодавством відомостей. Зокрема, повідомлення повинно містити інформацію про замовника, ідентифікатор відповідної закупівлі, постачальника, дату внесення змін, правову підставу та опис змінених істотних умов.
Під час заповнення повідомлення замовнику необхідно правильно обрати правову підставу внесення змін. Якщо строк продовжується через документально підтверджені об'єктивні обставини, у повідомленні слід зазначити підпункт 4 пункту 19 Особливостей № 1178. Якщо ж застосовується механізм переходу на наступний бюджетний період, необхідно посилатися на частину шосту статті 41 Закону № 922-VIII. Опис змін повинен відповідати фактичному змісту додаткової угоди, а не містити загальні формулювання, які не дозволяють встановити, що саме було змінено. Не менш важливо перевірити правильність дати додаткової угоди, її реквізитів, строків та прикріплених файлів. Неповне або несвоєчасне оприлюднення інформації може створити законодавчі «перепони», навіть у ситуації, коли матеріальна підстава для продовження строку була цілком законною.
Що робити, якщо строк уже минув або постачальник прострочив виконання
Окремої уваги потребують ситуації, коли сторони звертаються до питання продовження строку вже після його закінчення. У цьому випадку необхідно враховувати частину першу статті 631 Цивільного кодексу України, за якою строк договору визначає період, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки. У свою чергу продовження строку дії договору про закупівлю можливе за умови, що він не припинив свою дію у встановленому законодавством порядку. Отже, якщо строк дії договору вже закінчився, сторони не можуть використовувати додаткову угоду як спосіб його відновлення.
Якщо постачальник уже допустив прострочення виконання зобов'язання, замовнику необхідно встановити причини порушення, оцінити наявність підстав для зміни строку та окремо вирішити питання договірної відповідальності. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Стаття 611 цього Кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема сплату неустойки, відшкодування збитків та інші наслідки, встановлені договором або законом. В такому разі Замовнику необхідно перевірити положення договору щодо нарахування штрафних санкцій, з'ясувати момент виникнення порушення та оцінити, чи існують передбачені законом або договором підстави для звільнення від відповідальності.
Ризики моніторингу та спорів щодо додаткових угод
Одним із ключових ризиків для замовника є визнання зміни строків необґрунтованими під час моніторингу закупівлі Державною аудиторською службою України. У межах такого контролю аудитори можуть перевіряти не лише наявність додаткової угоди та факт її оприлюднення, а й правомірність застосування конкретної підстави для зміни істотних умов договору. Зокрема, предметом аналізу може стати достатність документального підтвердження об'єктивних обставин, наявність причинно-наслідкового зв'язку між ними та необхідністю продовження строку, дотримання заборони на збільшення суми договору, а також відповідність додаткової угоди первісним умовам закупівлі. Якщо замовник не може пояснити, чому саме виникла необхідність перенесення строків і якими документами це підтверджується, ризик негативного висновку моніторингу істотно зростає.
Окрему небезпеку становить формальне використання форс-мажору або воєнного стану як універсального обґрунтування будь-якого перенесення строків. Контролюючий орган може поставити під сумнів правомірність додаткової угоди, якщо подані документи підтверджують лише загальне існування воєнних подій, але не доводять їхнього впливу на виконання конкретного договору. У разі встановлення порушень замовник може отримати висновок моніторингу з вимогою вжити заходів щодо їх усунення, а відповідні рішення та дії можуть стати предметом судового оскарження.
Не менш суттєвими є ризики судових спорів між замовником і постачальником. Наприклад, постачальник може вважати, що підписання додаткової угоди усуває його відповідальність за попереднє прострочення, тоді як замовник наполягатиме на нарахуванні пені та штрафу. Інша категорія спорів виникає у випадках, коли одна зі сторін оспорює дійсність додаткової угоди через відсутність законної підстави для зміни істотних умов договору. Також дане питання є предметом уваги і працівників прокуратури, які масово подають позови до суду про визнання недійсними додаткових угод щодо продовження строку дії договору та/ або строку поставки товару.
А тому оцінюючи правомірність додаткової угоди, необхідно враховувати не лише волевиявлення сторін, а й спеціальні обмеження закупівельного законодавства, оскільки публічний договір не може змінюватися на умовах, які фактично нівелюють результати проведеної закупівлі. Мінімізувати такі ризики дозволяє належне документування обставин, своєчасне оформлення змін, юридична перевірка додаткової угоди та збереження всіх матеріалів, що підтверджують правомірність прийнятого рішення.
Супровід зміни строків адвокатами АО «Шкребець і партнери»
Зміна строків у публічних закупівлях потребує комплексної правової оцінки, оскільки помилка в обранні законодавчої підстави або неналежне документальне оформлення можуть призвести до негативних наслідків як для замовника, так і для постачальника. Адвокати АО «Шкребець і партнери» забезпечують юридичний супровід закупівельних правовідносин із урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей № 1178 та актуальної практики контролюючих органів. Така робота передбачає аналіз первісного договору, перевірку можливості застосування підпункту 4 пункту 19 Особливостей або частини шостої статті 41 Закону, оцінку документів, що підтверджують об'єктивні обставини, та визначення правових наслідків зміни строків для сторін.
Правнича допомога також може охоплювати підготовку обґрунтування необхідності продовження відповідних строків, розроблення та перевірку додаткових угод, аналіз ризиків моніторингу ДАСУ, підготовку пояснень на запити аудиторів і представництво інтересів клієнта під час оскарження висновків моніторингу. Для постачальників окреме значення має юридична оцінка можливості посилання на форс-мажор, належне оформлення листів про перенесення строків, захист від необґрунтованого нарахування штрафних санкцій та врегулювання спорів щодо виконання договору. Комплексний підхід дозволяє не лише правильно оформити зміну строків, а й сформувати доказову базу, яка підтверджуватиме правомірність дій сторін у разі виникнення претензій або проведення контрольних заходів.




