Нові правила ціноутворення будівництва відповідно до постанови КМУ №1512 та кримінально-правові ризики участі у публічних закупівлях

Будівельна галузь є однією з найбільш фінансово ємних сфер економіки напрямів використання публічних коштів. Водночас саме визначення вартості матеріальних ресурсів, формування договірної ціни, підтвердження фактичних витрат та приймання виконаних будівельних робіт найчастіше стають предметом уваги органів державного фінансового контролю та правоохоронних органів.

В умовах воєнного стану, коли значна кількість інфраструктурних об'єктів потребує відновлення, держава переглянула підходи до визначення вартості будівництва, посиливши вимоги до обґрунтування цін на матеріальні ресурси, прозорості формування договірної ціни та документального підтвердження витрат.

Кожен договір у сфері публічного будівництва супроводжується підвищеними кримінально-правовими ризиками як для замовника, так і для підрядника. Водночас непрозорість і неоднозначність механізмів ціноутворення у будівництві породжує можливість маніпуляцій для недобросовісних учасників ринку та створює ризики можливих проблем для добросовісних учасників.

Саме з цією метою Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 19 листопада 2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану».

Документ не просто оновив окремі правила кошторисного ціноутворення. Фактично він запровадив комплексний підхід до формування та підтвердження вартості будівництва за публічні кошти. Нові правила передбачають аналіз цін на матеріальні ресурси на визначених етапах реалізації проєкту, розмежовують відповідні обов’язки між замовником і підрядником, запроваджують електронне формування та накопичення цінової інформації в ЄДЕССБ (Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва) і посилюють документальне обґрунтування вартості будівництва.

Особливого значення постанова № 1512 набула після подальшого оновлення нормативного регулювання, зокрема внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2026 року № 526. Поряд із нею застосовуються кошторисні норми України у будівництві «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20 березня 2026 року № 591 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», а також Зміна № 6 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 8 червня 2026 року № 1069.

У цій статті адвокат АО «Шкребець і партнери» Яна Мельниченко аналізує ключові положення постанови № 1512 та пов’язаних із нею змін у системі ціноутворення, роз'яснює практичні наслідки її застосування для замовників і підрядників, а також звертає увагу на найбільш поширені ризики, які виникають під час проведення публічних закупівель та перевірок органами державного фінансового контролю.

На які об'єкти поширюється постанова №1512

Постанова № 1512 застосовується не до всіх будівельних робіт, а у випадках, прямо визначених її положеннями.

Зокрема, її дія поширюється на визначення вартості:

• нового будівництва
• реконструкції
• реставрації
• капітального ремонту будівель та споруд
• нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, поточного середнього ремонту та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування
• експлуатаційного утримання автомобільних доріг

Для будівель і споруд постанова № 1512 застосовується у разі здійснення будівництва із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

При цьому поточний ремонт будівель і споруд не належить до видів будівництва, на які поширюється постанова № 1512. Інший підхід встановлено для автомобільних доріг загального користування, щодо яких постанова прямо охоплює поточний середній та поточний ремонт. Правильне визначення сфери застосування постанови № 1512 має принципове значення, оскільки від цього залежить порядок формування та підтвердження вартості будівництва. Помилкове застосування її положень нерідко стає підставою для негативних висновків Державної аудиторської служби України під час здійснення моніторингу закупівель.

Що фактично змінила постанова № 1512

Обов’язок обґрунтовувати вартість матеріальних ресурсів існував і до прийняття постанови № 1512. Водночас нове регулювання встановило єдиний підхід до проведення аналізу цін, його документального оформлення та застосування результатів на різних етапах формування вартості будівництва.

Аналіз та підтвердження вартості матеріальних ресурсів здійснюються на визначених етапах реалізації проєкту, зокрема:

• під час складання інвесторської кошторисної документації
• під час формування та узгодження договірної ціни
• під час проведення взаєморозрахунків — з урахуванням виду договірної ціни

При цьому підхід до взаєморозрахунків за динамічної та твердої договірної ціни відрізняється. За твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси при взаєморозрахунках приймаються за їх вартістю, визначеною у договірній ціні відповідно до умов договору, що виключає необхідність говорити про повторний аналіз ринкових цін на кожному етапі виконання робіт.

Таким чином, постанова № 1512 не перетворила ціноутворення на безперервний контроль ринкової ціни, а встановила чіткі контрольні етапи, порядок обґрунтування вартості матеріальних ресурсів та розподіл відповідних обов’язків між учасниками будівництва.

Основні нововведення постанови № 1512

Серед найбільш важливих змін варто виділити:

• встановлення єдиного порядку проведення та документального оформлення аналізу цін на матеріальні ресурси
• диференційований підхід до джерел цінової інформації: окремо щодо матеріалів, сумарна вартість яких становить 60% загальної вартості матеріальних ресурсів, та щодо решти матеріалів
• чіткий розподіл повноважень між замовником і підрядником
• можливість залучення спеціалізованих організацій для проведення аналізу цін
• створення в ЄДЕССБ (Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва) Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси
• оновлення порядку формування кошторисної заробітної плати
• запровадження електронного формування звітів про аналіз цін
• нові вимоги до підтвердження вартості матеріальних ресурсів під час взаєморозрахунків.

Кожна із цих змін безпосередньо впливає на формування вартості будівництва, підготовку тендерної та договірної документації, порядок взаєморозрахунків і документальне підтвердження витрат, що має особливе значення під час взаємодії з контролюючими та правоохоронними органами.

Практичний коментар адвокатів АО «Шкребець і партнери»

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України № 1512 істотно посилила вимоги до формування та підтвердження вартості будівництва, що фінансується за рахунок публічних коштів. Водночас реформа ціноутворення триває: Мінрозвитку вже напрацьовує подальші зміни до постанови № 1512 та пов’язаного нормативного регулювання з урахуванням практики її застосування. За таких умов для замовників і підрядників особливого значення набуває постійний правовий моніторинг змін, своєчасне приведення тендерної та договірної документації у відповідність до актуальних вимог і належне документальне обґрунтування рішень, пов’язаних із формуванням та зміною вартості будівництва.

АО «Шкребець і партнери» здійснює комплексний юридичний супровід учасників будівельного ринку, зокрема аналізує тендерну та договірну документацію, оцінює ризики формування і зміни договірної ціни, супроводжує взаємодію з контролюючими органами та забезпечує захист інтересів клієнтів під час моніторингів, перевірок і спорів. Окремим напрямом практики є супровід кримінально-правових ризиків, пов’язаних із реалізацією будівельних проєктів за рахунок публічних коштів, включаючи підготовку правової позиції та захист клієнтів у кримінальних провадженнях. Залучення адвокатів на ранніх етапах дозволяє своєчасно виявити потенційні проблеми та мінімізувати ризики їх подальшої реалізації.