Компенсація бізнесу за пошкоджене або зруйноване майно під час війни

В умовах війни тисячі українських бізнесів зазнають пошкоджень та втрат нерухомості, обладнання, інших активів та прибутку. Завдані суб’єктам господарювання в ході бойових дій збитки потребують комплексної юридичної стратегії щодо їх фіксації, розрахунку, оцінки, документального підтвердження та визначення можливих напрямків відшкодування. У матеріалі – як бізнесу підтвердити, що втрата, руйнування або знищення майна відбулися внаслідок ворожої збройної агресії, правильно оцінити збитки та обрати найефективніший канал відшкодування.

Хто може претендувати на компенсацію за пошкоджене майно

Законодавство передбачає право на компенсацію для всіх підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарювання, які під час війни втратили або зазнали пошкодження чи руйнування майна, мають упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, потребують відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії.

Яке майно підприємства охоплюють програми відновлення

Державні та міжнародні програми оцінки (фіксації) та компенсації збитків, в цілому охоплюють практично всі види активів бізнесу – нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, об’єкти незавершеного будівництва, машини та обладнання, транспортні засоби, товарно-матеріальні запаси та біологічні активи, єдині майнові комплекси тощо.

За окремими напрямками, наприклад, згідно з Методикою Міненерго та ФДМУ № 57/342 від 22.02.2023, виокремлюються активи енергетичної інфраструктури (газопроводи, об’єкти з виробництва, передачі, розподілу, продажу електричної енергії, електричні мережі), в той час як Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) окремо передбачає спеціальну категорію заяв для об’єктів критичної інфраструктури (категорія С.1.1.).

Пошкоджене та знищене майно бізнесу: у чому різниця

З точки зору юридичної кваліфікації та методології оцінки потенційним заявникам важливо відокремлювати пошкоджене майно, яке зазнало часткового руйнування, проте зберегло можливість відновлення та подальшого використання за цільовим призначенням.

Так, пошкодженням будівель та споруд визнається втрата експлуатаційної придатності об’єкта в цілому або його окремих складових (будівельних конструкцій та інженерних систем), а для машин та обладнання – втрата здатності виконувати первинні технологічні функції. При цьому за чинною Методикою Мінекономіки та ФДМУ № 3904/1223 від 18.10.2022 (надалі – Методика № 3904/1223) розмір реальних збитків внаслідок пошкодження машин та обладнання буде прийматися таким, що дорівнює розміру реальних збитків внаслідок їх повного знищення.

Натомість знищеним майном визнаються активи, які втратили можливість подальшого використання за цільовим призначенням і не можуть бути відновлені або їх відновлення є економічно недоцільним.

Ступінь руйнування майна фіксується під час обстеження (інвентаризації) постраждалих активів бізнесу і напряму впливає на процедуру оцінки та розмір підсумкової суми компенсації.

Які збитки бізнесу можна заявити

Методика № 3904/1223 передбачає оцінку: 1) реальних збитків – прямих втрат бізнесу у зв’язку зі знищенням або пошкодженням окремих активів; 2) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності; 3) потреб бізнесу у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії.

Також для заявників RD4U спеціально виокремлюються втрата прибутків фізичної особи-підприємця (A3.5), гуманітарні витрати, спрямовані на підтримку працівників та членів їх сімей (C4).

Прямі матеріальні збитки нерухомості, обладнання та активів

Прямі, або реальні збитки для цілей відшкодування розуміються з урахуванням їх визначення ст. 22 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, а саме: як втрати, яких особа зазнала у звʼязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Розмір реальних збитків визначається як різниця між значеннями вартості майна до та після заподіяння йому шкоди, з урахуванням ступеня придатності елементів такого майна для подальшого використання.

Порушені договори, упущена вигода та вимушений простій

Законодавство передбачає визначення розміру упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі. Відповідно, під упущеною вигодою розуміється розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.

За наявності підстав пов’язувати виникнення упущеної вигоди з наслідками збройної агресії, але з причин інших, ніж заподіяння реальних збитків майну, оцінка здійснюється з дотриманням законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, з обґрунтуванням відхилення від положень Методики № 3904/1223.

Витрати бізнесу на відновлення

Розрахунок та оцінка потреб бізнесу у відновленні майна здійснюються шляхом розрахунку обсягу фінансових ресурсів, необхідних для відбудови, реконструкції, капітального ремонту або заміщення таких активів, як єдині майнові комплекси (ЄМК), рухоме майно (машини та обладнання) та довгострокові біологічні активи. Щодо решти активів розмір потреб у відновленні вважається таким, що дорівнює розміру документально підтверджених реальних збитків.

Які механізми компенсації та підтримки доступні бізнесу

Наразі бізнесу доступні механізми компенсації та державної підтримки за кількома основними напрямами.

Пряма компенсація за пошкоджене або знищене майно

Постанова КМУ від 28.11.2025 № 1541 передбачає виплати до 30 млн грн для власників пошкодженого/знищеного з 01.01.2026 виробничого обладнання, нерухомого майна, інженерних мереж (комунікацій), розташованих на територіях підвищеного ризику (неокуповані частини Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, що входять до переліку територій, затвердженого наказом Мінрозвитку № 376 від 28.02.2025).

Умовою участі бізнесу у програмі з компенсації є сплата внеску у розмірі 0,5 відсотка загальної суми ймовірного збитку, подання відповідної заяви та наявність рішення ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (надалі – ЕКА).

Страхування воєнних ризиків і компенсація премії через ЕКА

Постанова КМУ від 28.11.2025 № 1541 також передбачає компенсацію суб’єктам господарювання до 3 млн грн страхових премій за укладеними ними після 01.01.2026 договорами страхування власного майна від воєнних ризиків в межах його дійсної вартості на період, який не перевищує один рік.

Умовою участі бізнесу у програмі з компенсації страхових премій є сплата на рахунок ЕКА внеску у розмірі 5 тис грн, подання відповідної заяви та наявність повідомлення страховика.

Кредити на відновлення, гранти, та програми підтримки працівників

Зміни постановою КМУ № 772 від 10.06.2026 до «Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва», затвердженого постановою КМУ № 28 від 24.01.2020, запроваджують державну підтримку бізнесу за кредитами до 150 млн грн на відбудову, відновлення майна зруйнованого (пошкодженого) внаслідок військової агресії з компенсацією до рівня 0,1 відсотка річних у перші два роки кредитування, у подальшому - до рівня 5 або 7, або 9 відсотків річних відповідно до сегмента (мікро, малий, середній).

Постановою КМУ № 813 від 07.07.2025 прийнято зміни до «Порядку надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості», затвердженого постановою КМУ № 739 від 24.06.2024, що передбачають надання суб’єктам господарювання мікро-, малого- та середнього підприємництва, які оновлюють основні засоби виробництва, знищені чи пошкоджені внаслідок збройної агресії, грантів від 50 до 80 відсотків вартості проекту на суму до 16 млн грн.

Відповідно до постанови КМУ № 449 від 01.04.2026 передбачено державну підтримку «Точка опори» роботодавцю, який після 01.01.2026 оформив простій або призупинення дії трудового договору з працівником у зв’язку з тимчасовим зупиненням виробничої (господарської) діяльності з причин пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією, у вигляді допомоги на строк до трьох календарних місяців в сумі до 2 мінімальних зарплат.

Також бізнесу варто розглянути наявні можливості для отримання міжнародної допомоги. На прикладі енергетичного сектору, така допомога надається в межах механізму Фонду підтримки енергетики України (UESF), Гуманітарного енергетичного хабу Міненерго (постанова КМУ № 824 від 22.07.2022), програми Energy Security Support Facility (ESSF) ЄБРР, Експериментального проекту створення умов для швидкого та ефективного здійснення заходів комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст (постанова КМУ № 393 від 20.03.2026) тощо.

Як зафіксувати збитки та підтвердити статус потерпілого

Питання фіксації та документального підтвердження збитків постраждалого бізнесу достатньо врегульовані на рівні законодавства України та внутрішніх документів RD4U.

Повідомлення до правоохоронних органів, витяг з ЄРДР та статус у кримінальному провадженні

Отримання визначеного законодавством документа, який підтверджує, що втрата, руйнування або знищення майна відбулися внаслідок збройної агресії, є нормативною вимогою та необхідним під час оцінки або експертизи (визначення розміру) збитків.

Завданням бізнесу на цьому етапі є отримання від органу досудового розслідування витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) з описом події злочину та обставин руйнування (знищення) майна. Далі доцільним є отримання статусу потерпілого, здійснення контролю за перебігом кримінального провадження, отримання окремих даних досудового розслідування (протоколи огляду, експертизи) та дозволу на їх розголошення (використання в суді тощо).

Повідомлення органів ДСНС та фіксація пожеж

Після здійснення повідомлення про пожежу внаслідок обстрілу важливо забезпечити, аби акти про пожежу та висновки про причини пожежі (за наявності) були складені уповноваженими особами ДСНС з дотриманням чинних вимог до порядку обліку пожеж та їх наслідків відповідно до постанови КМУ № 2030 від 26.12.2003, а їх зміст, щонайменше дозволяв використання для обґрунтування зв’язку із збройною агресією.

Документи на право власності, оренду та користування майном

Документи, які посвідчують речові права щодо пошкодженого майна, є одними із важливих вихідних даних для незалежної оцінки або судової експертизи.

Також вимога документального підтвердження права власності, включаючи підтвердження права господарського відання, оперативного управління або права узуфрукту, є умовою процедури подання заяв бізнесу до RD4U (документи визнаються доказами на підтримку таких заяв).

Фото- та відеоматеріали пошкодженого майна

Фото- та відеоматеріали фіксації стану об’єкта офіційно визнані інформаційними джерелами на рівні Методики № 3904/1223, документів RD4U, а також додаються до інформаційного повідомлення юридичних осіб до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), вимоги до змісту та порядку подання якого врегульовані постановою КМУ № 380 від 26.03.2022.

Такі матеріали мають бути достатніми для ідентифікації пошкодженого майна, встановлення зв’язку між подією та пошкодженням, визначення обсягу фізичних пошкоджень, забезпечення можливості перевірки часу та дати, метаданих файлів, геолокації тощо.

Інвентаризації та обстеження пошкодженого майна власними силами бізнесу

На основі первинних оглядів, дефектних актів служб та технічних підрозділів в порядку, передбаченому наказом Мінфіну № 879 від 02.09.2014, за розпорядчим документом керівника підприємства мають бути проведені інвентаризація, складені описи, акти, звіряльні відомості та оформлені відповідні протоколи інвентаризації.

Повідомлення, обстеження пошкодженого майна за рішеннями уповноважених органів та включення до РПЗМ

Про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій засобами Порталу Дія, через адміністратора ЦНАП або нотаріуса подається інформаційне повідомлення, здійснюється обстеження відповідно до постанов КМУ № 257 від 12.04.2017, № 473 від 19.04.2022, за результатами якого складаються акти комісійного обстеження, звіти та акти технічного обстеження та вносяться відомості до РПЗМ.

Як оцінити збитки підприємства

За законодавством, оцінка збитків здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків (непрофесійна, власна оцінка підприємства), стандартизованої, незалежної оцінки збитків або може бути результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка та експертиза вартості пошкодженого або знищеного майна

Методика № 3904/1223 передбачає оцінку збитків шляхом проведення незалежної оцінки збитків або в результаті проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується спеціальними суб’єктами оціночної діяльності з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки та з урахуванням вказаної Методики. Також передбачається окреме рецензування звітів експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів.

Судова експертиза (експертне дослідження) з оцінки збитків та діяльність судових експертів, що пов’язана з оцінкою, здійснюються на умовах і в порядку, передбачених законодавством про судову експертизу, з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків та відображенням в дослідницькій частині висновків експертів всіх процедур, пов’язаних з оцінкою збитків, визначених Методикою № 3904/1223.

Залежно від обставин спричинення шкоди може бути необхідним призначення економічних, будівельно-технічних, інженерно-технічних, товарознавчих, інших видів експертиз або комплексної експертизи.

Судове стягнення збитків за позовами бізнесу

Наразі судами сформовано сталу практику та доктрину ігнорування судового імунітету держави-агресора за позовами про відшкодування збитків (шкоди), визначення особи відповідача, порядку судових викликів і повідомлень, необхідної доказової бази та інших процесуальних питань.

Протиправність діяння відповідача, як складового елемента факту збройної агресії проти України, визнається судами загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

За відсутності доказів використання постраждалого майна позивачів у воєнних цілях, суди доходять висновків про те, що дії держави-агресора, внаслідок яких було знищено або пошкоджено таке майно, були вчинені всупереч законам і звичаям війни, а відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

Розглянуті вище матеріали фіксації, документального підтвердження втрати, руйнування або знищення майна, суди визнають такими, що підтверджують наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками, належними та допустимими доказами для доведення позивачами наявності повного складу цивільного правопорушення та стягнення збитків.

При цьому, позивачі за позовами до держави-агресора російської федерації за законом звільнені від сплати судового збору.

Внесення вимог до Міжнародного Реєстру збитків (RD4U)

RD4U створено на підставі Розширеної часткової угоди, встановленої Резолюцією CM/Res(2023)3 Комітету Міністрів Ради Європи від 12.05.2023, як юридичну особу за законодавством Королівства Нідерландів та України та міжнародний механізм фіксації заяв і доказів щодо збитків, втрат та шкоди.

RD4U не здійснює жодних юрисдикційних функцій, тобто не приймає власне рішення про компенсацію. При цьому, RD4U буде частиною міжнародного компенсаційного механізму, який може включати комісію з розгляду заяв та майбутній компенсаційний фонд.

За допомогою RD4U здійснюється облік доказів та інформації, що стосуються заяв бізнесу про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, класифікація та систематизція, а такж категоризація таких заяв, з урахуванням чого офіційно оголошено відкриття наступних категорій заяв:

• з 10.03.2026 – A3.5 Втрата приватного підприємництва (для ФОП);
• з 29.04.2026 – C1.1, C1.2 Пошкодження або знищення критичної та не критичної інфраструктури, C3.1 Пошкодження, знищення або втрата активів;
• з 10.09.2026 – C3.3 Переміщення (евакуація) бізнесу, C3.4 Інші економічні втрати, C4 Гуманітарні витрати.

Для кожної категорії заяв RD4U затверджено та оприлюднено форми та правила їх подання в електронному вигляді через вебпортал Дія, застереження, інформацію та інструкції.

Податковий аспект пошкодження або знищення майна

Розглянуті вище документи, за умови їх правильного оформлення, дозволять платникам податків документально підтвердити показники податкової звітності та попередити можливу кваліфікацію податковим органом ліквідації пошкоджених або знищених основних засобів як постачання основних засобів за звичайними цінами чи використання придбаних з ПДВ товарів, послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях або використання в діяльності, яка не є господарською.

Станом на 14.09.2026 ДПС України розробила для платників податків форму «Повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна (товарів) внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» та заявляє це як перший практичний крок зі створення окремого Реєстру пошкодженого бізнесу.

Покроковий алгоритм дій для постраждалого бізнесу

На основі викладеного, доцільно дотримуватися наступного алгоритму дій:

• забезпечення фіксації та документального оформлення події знищення або пошкодження майна (факту та обставин вчинення злочину, пожеж);
• документальне підтвердження речових прав на майно;
• проведення власних первинних оглядів, фіксації фактичного стану майна, складання дефектних актів служб та технічних підрозділів, інвентаризацій;
• заяви та інформаційні повідомлення державним органам, обстеження та внесення відомостей до РПЗМ;
• остаточний збір вихідних даних, інформаційних джерел, здійснення власної аналітичної оцінки збитків та уточнення їх можливого складу;
• проведення незалежної оцінки або визначення видів (підвидів) та проведення судової експертизи;
• звернення до суду з позовом та отримання рішення про стягнення збитків з держави-агресора;
• подання відповідної категорії заяв до Міжнародного Реєстру збитків (RD4U).