

Владислав Батіг
Адвокат
24 роки професійного юридичного захисту.
СЗЧ – це самовільне залишення військовослужбовцем місця служби (військової частини) або невчасна поява на службі (повернення з відпустки, лікування, відрядження або звільнення) без дозволу командира чи інших поважних причин в умовах воєнного стану або бойової обстановки. Водночас далеко не кожен випадок має однакові причини та однакові правові наслідки.
Лише згідно відкритих даних, загальна кількість відкритих кримінальних справ щодо СЗЧ за час війни перевищує 300 тисяч, а загальна кількість СЗЧ за оцінками у ЗМІ лише у 2026 році перевищила 90 тисяч нових випадків.
На практиці військовослужбовці нерідко залишають місце служби через обставини, які суттєво впливають на можливість подальшого проходження військової служби. Йдеться про погіршення стану здоров'я, відсутність належного лікування, сімейні обставини, психологічне виснаження після виконання бойових завдань або тривалі конфлікти з командуванням.
Разом із тим сам факт наявності таких причин не звільняє особу від кримінально-правових наслідків. Якщо щодо військовослужбовця розпочато кримінальне провадження, подальший розвиток подій залежить від своєчасності та правильності обраної правової позиції.
Формально дезертирство (ст. 408 ККУ) також пов’язане з покиданням служби, але воно містить умову наміру ухилитися від військової служби. У статті 408 ККУ «дезертирством» названо «самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від служби». Тобто ключова відмінність у мотиві: при СЗЧ солдат може залишити частину з об’єктивних причин (наприклад, сімейних, медичних чи психологічних), а при дезертирстві – заздалегідь ухиляється від служби. Відповідальність за дезертирство суворіша (див. нижче), адже це кваліфікується як ухилення з ясним наміром і окреслюється окремою статтею ККУ.
Більшість військовослужбовців не усвідомлюють, що навіть недовготривале залишення військової частини стає підставою для початку досудового розслідування в межах кримінального провадження за результатами якого вони можуть бути засуджені до позбавлення волі на строк від 5 до 12 років (ст. 407 КК України).
Попри можливе усвідомлення військовослужбовцями таких обставин, навіть при їх поверненні до військової служби, кримінальне провадження «автоматично» не припиняється і у таких людей виникають значні юридичні труднощі.
Звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ можливе лише за суворо визначених умов. Згідно зі змінами до ККУ, затвердженими Законом № 3902-IX від 20.08.2024 (чинний з 07.09.2024), військовослужбовець може бути звільнений від відповідальності, якщо:
Якщо всі перелічені умови виконано до закінчення досудового розслідування чи судового розгляду, тоді прокурор, відповідно до ч. 2 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України, може клопотати перед судом про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 407 ККУ.
Після рішення про повернення військовий повинен звернутися до Військової служби правопорядку (ВСП). Контакти ВСП доступні в усіх областях. Також можна подати «рапорт на повернення» через мобільний додаток «Армія+» – тоді ВСП організує доставку військового до обраного резервного підрозділу. У підрозділі ВСП нададуть інформацію про можливі резервні батальйони та оформлять направлення до одного з них.
Прибулого до батальйону резерву військового слід зареєструвати. Командир батальйону не пізніше 3 діб після прибуття видає наказ про включення такого солдата до тимчасового складу і визначає йому завдання. Одночасно через ВСП проводять перевірку у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР): з’ясовують, чи внесено відомості про відсутність цього військового. Після цього командир батальйону резерву повідомляє про повернення військовослужбовця: надсилає оповіщення до колишньої бойової частини або до нового підрозділу, зазначаючи, куди має бути направлений військовий (особливо якщо у військового є письмова згода командира частини).
Важливо при цьому мати з собою військово-облікові документи і довідки, що пояснюють причини відсутності (лікарняні, листи від родичів, інші документи). Окрім того, військовий повинен подати рапорт командирові частини (або батальйону резерву) з проханням поновити його на службі та отримати письмову згоду на продовження служби. Ці документи та копію наказу про зарахування до резервного батальйону слід додати до клопотання, яке буде направлене в слідство чи суд.
Попри можливе усвідомлення військовослужбовцями таких обставин, навіть при їх поверненні до військової служби, кримінальне провадження «автоматично» не припиняється і у таких людей виникають значні юридичні труднощі.
Повернення є лише фактом, що може бути врахований як пом’якшувальна обставина, але сам по собі не виконує жодного юридичного механізму.
Як наголошує Міноборони, добровільне прибуття до частини не означає відразу «припинення кримінального переслідування». Потрібно формально звернутися з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, щоб застосувати «заохочувальну норму» ч. 5 ст. 401 ККУ. Без цього звернення досудове розслідування триває і військовий перебуває під загрозою обвинувального вироку.
У законодавстві прямо зазначено, що військовий може бути звільнений від відповідальності лише за умови добровільного звернення з наміром повернутися і наявності письмової згоди командира. Тобто саме прибуття розглядається як одна з умов для звільнення, але не є ключовим механізмом. До того ж фактичне повернення не припиняє внесення даних до реєстрів і не змінює статус справи до винесення ухвали. Тому багато військових помилково думають, що досить прийти в частину – однак практично це лише підготовчий крок.
Під час співпраці із адвокатами, ви отримаєте:
СЗЧ - це не безвихідна ситуація, а проблема, яка має чітке юридичне вирішення. Головне – діяти правильно, послідовно та виключно в правовому полі.
Не залишайтеся віч-на-віч із військовою бюрократією та кримінальною загрозою. Довірте свій захист професіоналам, які знають, як повернути вас до служби без втрати свободи та гідності.
Після того як усі умови виконані, відповідно до ч. 2 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор ініціює звернення до суду з клопотання про закриття провадження у зв’язку зі звільненням від відповідальності за ст. 407, 408 ККУ.
До цього клопотання додаються: власне клопотання військового з наміром повернутися, письмова згода командира військової частини на повернення до військової служби, копія наказу про відновлення в резервному батальйоні (за наявності), та підтвердження виконання усіх формальних вимог (копії клопотання, витяги з ЄРДР тощо).
Таким чином, суд отримує повний пакет документів, що підтверджують добровільність і законність повернення.
На підставі поданих матеріалів суд виносить ухвалу про закриття кримінального провадження за «першим» самовільним залишенням частини (ч. 3 ст. 288 Кримінального процесуального кодексу України) і формально звільняє особу від кримінальної відповідальності. У цій ухвалі суд «фіксує», що всі умови виконано і підозрюваного звільнено від подальшого кримінального переслідування. При цьому окремим пунктом суд зобов’язує особу з’явитися до відповідної військової частини для продовження проходження військової служби.
Іншим важливим наслідком судової ухвали є встановлення чіткого строку для самого військового. Після набрання ухвалою законної сили солдат має невідкладно з’явитися до військової частини чи батальйону резерву для продовження служби.
Згідно з положеннями закону, це потрібно зробити не пізніше 72 годин з моменту набрання ухвалою суду законної сили. Після з’явлення особи до військової частини та отримання ухвали суду, командир військової частини виносить наказ про поновлення особового складу у підрозділі. Таким чином, ухвала суду зобов’язує підрозділ фактично «зареєструвати» військового знову на службі і активувати його забезпечення.
Після фіксації тривалої відсутності (понад три доби) уповноважені правоохоронні органи, зокрема Військова служба правопорядку (ВСП), можуть розпочати розшук військового.
Спочатку самого військового розшукує його «рідна» військова частина та ВСП (шляхом зв’язків із сім’єю, особовим складом, первинних заходів). В подальшому відомості про військовослужбовця та обставини вчинення кримінального правопорушення вносяться уповноваженими органами до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), з чого починається досудове розслідування в межах кримінального провалження.
Щоб дізнатися, чи оголошено розшук, можна звернутися до найближчого зонального відділу ВСП. Там можуть верифікувати факт СЗЧ з військовою частиною.
Крім того, на практиці військовослужбовці бачать «червону стрічку СЗЧ» у додатку «Армія+» на своїх військових документах, якщо відсутність було зафіксовано в реєстрі.
У свою чергу, щоб з’ясувати, чи розпочато щодо конкретного випадку кримінальне провадження та який процесуальний статус має військовослужбовець, можна звернутися до відповідного органу досудового розслідування, прокурора або за правничою допомогою до адвоката.
Відомості про розшук доступні уповноваженим органам у відповідних інформаційних системах і можуть бути виявлені під час перевірки документів.
Якщо розшук оголошений, його можна зняти після фактичного поновлення на службі: ухвала про звільнення від відповідальності припиняє пошукові заходи та формально завершує справу, тож будь-які дані про розшук виключаються (чинними залишаються тільки дисциплінарні наслідки).
Найочевиднішою перешкодою є невідповідність наведеним умовам. Якщо військовий уже раніше притягувався за СЗЧ чи дезертирство, або якщо до звернення він не отримав письмової згоди командування, право звільнення йому не надається. Повторне вчинення воєнного правопорушення позбавляє можливості скористатися «заохочувальною нормою», матеріали про новий випадок такого кримінального правопорушення будуть розглядатися за загальними правилами.
Аналогічно, відсутність або невчасне оформлення документів (рапортів, клопотань, письмової згоди командира військової частини) робить застосування ст. 401 ККУ неможливим.
У справах щодо СЗЧ вирішальне значення має не лише добровільне повернення військовослужбовця, а й те, які процесуальні дії були здійснені після цього.
Помилки, допущені під час спілкування зі слідчим, неналежне оформлення документів або відсутність належних доказів можуть істотно ускладнити можливість застосування передбачених законом гарантій.
Вирішальне значення має поведінка військовослужбовця під час досудового розслідування, вона має бути або спрямована на доведенні пом’якшуючих обставин або на добровільне повернення до військової служби і подальшим звільненням від кримінальної відповідальності.
Саме тому участь адвоката бажана вже на початковій стадії кримінального провадження, коли формується доказова база та визначається подальший напрямок розслідування.
Оскільки, наприклад, за відсутності письмової згоди командира військової частини на продовження військової служби та подальше ухилення військовослужбовця від військової служби може мати наслідком ухвалення обвинувального вироку суду, застосувавши більш суворий термін позбавлення волі.
Правова допомога у справах про самовільне залишення військової частини не обмежується участю у судовому засіданні. Захист починається з аналізу фактичних обставин справи, оцінки матеріалів кримінального провадження та визначення можливості застосування положень законодавства щодо звільнення від кримінальної відповідальності.
Залежно від конкретної ситуації адвокат готує необхідні процесуальні документи, здійснює взаємодію з військовою частиною, органами досудового розслідування та прокурором, а також представляє інтереси клієнта під час судового розгляду.
Адвокат встановлює контакт із слідчим, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення щодо конкретного військовослужбовця, а у разі відсутності таких відомостей, встановлює їх шляхом направлення адвокатських запитів.
В подальшому, адвокат контролює дотримання слідчим, процедури згідно обраної стратегії захисту (у т.ч. у разі наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності).
На практиці дуже часто військовослужбовці, які прагнуть повернутися до служби зіштовхуються із низкою практичних проблем, щодо належного оформлення документів, комунікації, послідовності подання документів тощо.
Адвокат у такій ситуації, враховуючи наявний практичний досвід, здатний уникнути ключових помилок, які здатні затягнути досягнення необхідного результату для військовослужбовця.
Комплексний підхід дозволяє мінімізувати процесуальні ризики та забезпечити реалізацію всіх прав військовослужбовця.
Потрібна допомога?
Якщо щодо вас відкрито кримінальне провадження за фактом самовільного залишення військової частини або ви плануєте добровільно повернутися до служби, своєчасна правова допомога допоможе уникнути процесуальних помилок і реалізувати передбачені законом механізми захисту.
Адвокати Адвокатського об'єднання «Шкребець і партнери» проаналізують обставини вашої справи, розроблять оптимальну стратегію захисту та забезпечать комплексний юридичний супровід на всіх стадіях кримінального провадження.
Якщо щодо вас відкрито кримінальне провадження за фактом самовільного залишення військової частини або ви плануєте добровільно повернутися до служби, адвокати Адвокатського об'єднання «Шкребець і партнери» забезпечать професійний захист ваших прав, розроблять стратегію захисту та супроводжуватимуть справу на всіх стадіях кримінального провадження.

Зазвичай ми відповідаємо через форму протягом 24 годин.
Слідкуйте за актуальною правовою аналітикою, розʼясненнями законодавства та новинами від адвокатів АО «Шкребець і партнери»