Критично важливі підприємства у 2026 році: критерії визначення та особливості бронювання працівників

Визначення підприємства критично важливим: актуальні критерії

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 №76 затверджено Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Уже із назви затвердженого документу вбачається, що ним визначені певні критерії, а при детальному аналізі стає зрозуміло, що це критерії за яким аналізується підприємство на предмет можливості отримання статусу критичності.

Так, вказаним вище актом виділено 8 критеріїв критичності, а саме:

• загальна сума сплачених підприємством податків, зборів за останній звітний рік перед днем звернення перевищує 1,5 млн. євро
• загальна сума надходжень підприємства в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за останній звітний рік перед днем звернення перевищує 32 млн. євро
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83)
• підприємство за Критеріями які затверджують органи державної влади зокрема державні адміністрації (військово/військово-цивільні адміністрації у разі їх створення) має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади
• підприємство не має заборгованості із сплати з сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
• розмір середньої заробітної плати працівників на підприємстві за останній календарний місяць перед днем звернення становить не менше розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 3 (наразі це 25 941 грн). Однак, варто врахувати, що розмір заробітної плати працівників підприємств, що розташовані на території активних чи можливих бойових дій, або на тимчасово окупованій території України має становити суму, яка не може бути меншою розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (наразі це 21 617,50 грн).
• підприємство є резидентом Дія Сіті
• підприємство є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 200 млн. грн. або постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж фіксованого зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 20 млн. грн.

Для того щоб підприємство отримало статус критичності воно має відповідати щонайменше трьом із перелічених вище критеріїв. При цьому, підприємство має обов’язково відповідати критеріям про відсутність податкової заборгованості та про рівень середньої заробітної плати.

Отже, підприємству необхідно відповідати двом обов’язковим критеріям та щонайменше одному факультативному.

Найбільш поширеним факультативним критерієм який обирають на практиці є відповідність критеріям визначеним державними адміністраціями (військово/військово-цивільними адміністраціями у разі їх створення).

Однак, складність полягає у тому, що державні адміністрації (військово/військово-цивільні адміністрації у разі їх створення) встановлюють не однин критерій, а цілий ряд, які, зазвичай, пов’язані із сферами діяльності (будівництво, сільське господарство, тощо), розміром доходу та кількістю працівників, і як правило вказують, що підприємство має відповідати щонайменше двом із них.

Тобто, виходить, що у підсумку підприємство має відповідати щонайменше чотирьом критеріям: двом обов’язковим встановленим урядом і двом із встановлених державними адміністраціями.

Підприємство яке вважає, що відповідає таким чотирьом критеріям подає за місцем своєї реєстрації письмове звернення до відповідної державної адміністрації (військово/військово-цивільної адміністрації у разі їх створення) звернення із обґрунтуванням відповідності щонайменше чотирьом критеріям та підтверджуючими документами.

Створена у відповідній адміністрації комісія протягом 10 робочих днів розглядає подане звернення та у випадку відповідності усім чотирьом критеріям приймає розпорядження яким визначає підприємство критичним з можливістю бронювання до 50% працівників. В подальшому підприємства які мають надважливе чи стратегічне значення для громади можуть отримати можливість бронювання працівників аж до 100%.

Після чого, підприємство отримує можливість бронювання працівників через ДІЮ.

Варто пам’ятати, що забронювати можна лише тих працівників які мають актуальні військово-облікові документи, не мають порушень правил військового обліку та отримують заробітну плату не нижчу ніж 21 617,50 грн. (для підприємств які розташовані на території активних чи можливих бойових дій, або на тимчасово окупованій території) або 25 941 грн. для усіх інших підприємств.

Також, слід пам’ятати, що адміністрація яка прийняла рішення про визначення підприємства критичним буде здійснювати моніторинг діяльності таких підприємств, та періодично проводити перевірку відповідності підприємства критеріям критичності.

В той же час, для окремих підприємств запроваджено дещо інші правила отримання критичності. Головна відмінність полягає у тому, що таким підприємствам треба відповідати лише двом із встановлених урядом 8 критеріїв без вказівки на обов’язковість якогось конкретного критерію чи критеріїв.

В той же час, для окремих підприємств запроваджено дещо інші правила отримання критичності. Головна відмінність полягає у тому, що таким підприємствам треба відповідати лише двом із встановлених урядом 8 критеріїв без вказівки на обов’язковість якогось конкретного критерію чи критеріїв.

Проте, з огляду на специфічність таких окремих підприємств, для них окрім двох загальних критеріїв діють ще і певні вимоги яким слід відповідати, зокрема:

• підприємство має належати до суб’єкті паливно-енергетичного комплексу а саме провадити діяльність у сферах видобутку, переробки, транспортування, розподілу або постачання паливно-енергетичних ресурсів, чи виробництва та постачання електричної й теплової енергії
• підприємство має належати до вітчизняних виробників трансформаторного обладнання для енергетичної сфери
• підприємство має бути управителем багатоквартирних будинків - юридичні особи (суб’єкти господарювання)
• підприємство має бути казенним підприємством пробірного контролю
• підприємство має забезпечувати надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади
• підприємства, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту (включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, належать до державної чи комунальної форми власності, включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуватись за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надавати населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі)
• лінійні аудіовізуальні медіа мають належати до державних та комунальних закладів культури (здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, транслюють контент наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач або бути залученими до системи оповіщення).
• підприємства, які здійснюють перевезення (здійснювати міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, здійснювати перевезення пасажирів та (або) вантажів на автобусних маршрутах загального користування, бути перевізником міського електричного транспорту.
• підприємства які здійснюють обслуговування об’єктів, що внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення.

Якщо буквально трактувати відповідне положення, то мова іде наче лише про один сектор, а саме сектор системи життєзабезпечення який має один підсектор: комунальні послуги (постачання теплової енергії; постачання гарячої води; централізоване питне водопостачання; централізоване водовідведення; управління побутовими відходами), проте на практиці мова іде про значно ширший перелік секторів.

Крім того, варто звернути увагу, що центральними органами влади для окремих галузей економіки встановлено самостійні (власні) критерії критичності.