Зміни в бронюванні працівників та критичності підприємств: що передбачає постанова № 1328 від 23 жовтня 2026 року

Уряд оновив правила визначення критично важливих підприємств і бронювання військовозобов’язаних працівників. Зміни в критичності підприємств стосуються перегляду критеріїв, долі чинних рішень, квот бронювання та самої процедури отримання статусу. Розбираємо, що саме змінює постанова 1328 і на що роботодавцям варто звернути увагу вже зараз.

Коли набрала чинності постанова № 1328 та що саме вона змінює

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.2026 № 1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» набрала чинності 27 жовтня 2026 року. Документ оновлює підходи до бронювання, закріплені, зокрема, у Порядку бронювання № 76, і впливає на всі підприємства, які мають або планують отримати статус критично важливих.

Основні зміни в бронюванні працівників можна звести до кількох напрямів:

• перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності та перевірка відповідності їм підприємств;
• уточнений перелік сфер, у яких підприємство може бути визначене критичним;
• створення Координаційного центру з організації бронювання;
• ліміт у 95% для окремих категорій підприємств і новий порядок погодження збільшення квоти;
• оновлена процедура та строки розгляду звернень про визначення критичності.

Перегляд критеріїв критичності та перевірка підприємств

Перегляд критеріїв критичності - перший етап реалізації постанови. Від його результатів залежить, чи збережеться чинний статус критичності конкретного підприємства.

Хто має переглянути критерії та проаналізувати відповідність підприємств

Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути розроблені й затверджені ними галузеві та регіональні критерії протягом десяти днів після набрання чинності змінами. Після цього кожен уповноважений державний орган аналізує, чи відповідають оновленим критеріям підприємства, яким він раніше надав статус.

Водночас перегляд критеріїв не є автоматичним переглядом чинних рішень щодо всіх підприємств: значення має саме те, чи залишився в оновленому переліку критерій, за яким було надано статус.

Коли рішення про надання критичного статусу скасовують

Якщо за результатами аналізу з’ясується, що критерій, за яким підприємству раніше надали критичність, виключено, рішення про визначення підприємства критичним скасовується. Скасування статусу критично важливого підприємства відбувається рішенням уповноваженого органу за результатами аналізу, а не через сам факт публікації постанови.

За яких умов чинний статус критичності зберігається

Якщо критерій, на підставі якого надано статус, залишився в оновлених критеріях, статус критичності продовжує діяти до завершення строку, на який його було надано. Як правило, такий строк становить один календарний рік.

Які підприємства можуть отримати статус критично важливих

Постанова № 1328 уточнює загальну умову критичності та перелік сфер діяльності, в яких підприємство може претендувати на відповідний статус.

Значення підприємства для обороноздатності, критичної інфраструктури та життєзабезпечення

Критичними можуть бути лише ті підприємства, установи та організації, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності яких завдасть шкоди обороноздатності держави, функціонуванню критичної інфраструктури, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави. Саме цей вплив має бути покладено в основу обґрунтування критичності.

Сфери діяльності, передбачені постановою

Постанова називає такі сфери:

• оборонно-промисловий комплекс;
• паливно-енергетичний комплекс;
• житлово-комунальне господарство;
• добувна та переробна промисловість;
• агропромислове виробництво, зокрема забезпечення продовольчої безпеки;
• роздрібна торгівля;
• будівництво;
• транспорт і логістика;
• інформаційні технології;
• банківська діяльність;
• охорона здоров’я;
• зв’язок.

Окремо згадано аварійно-рятувальні служби, які проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи. За роз’ясненням Мінекономіки, до постанови також прямо включено гуманітарну сферу: статус можуть отримати установи й організації, безперервна діяльність яких має критичне значення для держави в особливий період.

Погодження інших сфер діяльності Координаційним центром

Якщо діяльність підприємства не належить до жодної з перелічених сфер, критичність можлива у сфері, узгодженій Координаційним центром. Для цього центральний орган виконавчої влади або інший державний орган, що формує чи реалізує політику у відповідній сфері, подає до Центру обґрунтоване звернення. Самостійно звертатися до Центру підприємство не повинно: ініціатором виступає профільний орган.

Координаційний центр з організації бронювання: його повноваження

Постановою утворено Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (координаційний центр з бронювання). Він має консультативно-дорадчу роль: його рекомендації не замінюють остаточного рішення компетентного органу.

Погодження критеріїв критичності та розгляд пропозицій щодо статусу підприємств

Центр погоджує галузеві та регіональні критерії, а також розглядає пропозиції державних органів щодо визначення підприємств критично важливими для потреб ЗСУ та інших військових формувань.

Збільшення обсягів бронювання та рекомендації щодо скасування критичності

Центр розглядає пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання, зокрема понад 50%, і надає органам рекомендації щодо скасування статусу.

Як змінюються квоти бронювання працівників

Постанова окремо визначає долю вже наданих підвищених квот і встановлює новий ліміт для частини критичних підприємств. Ці питання варто розмежовувати: збереження старого рішення та погодження нового ліміту відбуваються за різними правилами.

Збереження раніше погодженого збільшеного відсотка бронювання

Підприємства, яким рішенням Міністра оборони України погоджено бронювання понад 50% військовозобов’язаних працівників, зберігають збільшений відсоток до закінчення строку, на який ухвалено таке рішення. Обов’язкова умова — підприємство має зберегти статус критичності після перегляду критеріїв. Якщо статус скасовано, збереження підвищеної квоти втрачає підставу.

Квота бронювання 95 відсотків: кого стосується новий ліміт

Квота бронювання 95 відсотків стосується двох груп: підприємств, визначених критичними через Міноборони, а також підприємств паливно-енергетичного комплексу та їхніх підрядних організацій, які отримали статус через Міненерго. Такі підприємства можуть бронювати не більше 95% військовозобов’язаних працівників.

Погодження збільшення квоти та строк проведення бронювання

Перевищити ліміт можна лише після погодження Координаційним центром. Якщо відсоток збільшено, орган, через який отримано критичність, подає повідомлення про зміну ліміту. З дня його подання підприємство має десять робочих днів, щоб забронювати військовозобов’язаних у межах нового обсягу. Тому список працівників і документи для бронювання варто підготувати заздалегідь.

Як порушення військового обліку впливають на збільшення квоти

Координаційний центр може не погодити збільшення відсотка бронювання, якщо встановить систематичне порушення керівником критичного підприємства вимог законодавства у сфері організації та ведення військового обліку. Систематичним вважається наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів таких порушень та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення.

Отже, стан військового обліку безпосередньо впливає на можливість збільшити кількість заброньованих військовозобов’язаних працівників. Перед поданням пропозицій щодо збільшення квоти варто перевірити актуальність облікових документів, своєчасність подання відомостей до ТЦК та СП, а також наявність актів перевірок чи постанов про притягнення до відповідальності за останній рік.

Новий порядок отримання та підтвердження критичності підприємства

Процедура отримання статусу тепер передбачає участь Координаційного центру, тому підтвердження критичності підприємства складається з кількох послідовних етапів.

Звернення підприємства до уповноваженого органу

Підприємство звертається до органу, уповноваженого визначати критичність за відповідними галузевими або регіональними критеріями. У зверненні важливо навести обґрунтування критичності: як припинення чи скорочення діяльності вплине на оборону, критичну інфраструктуру, життєзабезпечення населення або макрофінансову стійкість, і підтвердити відповідність критерію документами.

Розгляд документів і звернення до Координаційного центру

Уповноважений державний орган має протягом семи робочих днів розглянути звернення підприємства та звернутися до Координаційного центру.

Рекомендації Координаційного центру та остаточне рішення уповноваженого органу

Центр розглядає звернення органу та надає рекомендації протягом місяця. Для невідкладного звернення, поданого з відповідним обґрунтуванням, Мінекономіки називає строк до семи робочих днів. Протягом трьох днів з дня отримання рекомендацій орган або визначає підприємство критичним, або повідомляє про відмову. Після позитивного рішення варто перевірити, чи внесено підприємство до Єдиного переліку критично важливих підприємств.

Що підприємству перевірити зараз, щоб зберегти статус і належно оформити бронювання

Публікація постанови сама по собі не є підставою анулювати бронювання працівників. Натомість варто:

• визначити, який орган надав статус і за яким критерієм ухвалено чинне рішення; відстежувати оновлені критерії на сайті цього органу;
• перевірити строк дії статусу та окремого рішення про збільшену квоту;
• звірити військовий облік і фактичну кількість заброньованих із лімітом;
• зібрати докази відповідності критерію для можливого звернення.

Чинний критерій збережено. Статус діє до кінця строку, а завдання підприємства — підтримувати облік і стежити за дотриманням ліміту.

Критерій виключено. Слід дочекатися рішення органу та оцінити, чи відповідає підприємство іншим критеріям, щоб підготувати нове звернення.

Допомога АО «Шкребець і партнери» у питаннях критичності та бронювання

АО «Шкребець і партнери» аналізує підстави чинного статусу та квоти, перевіряє документи на відповідність оновленим критеріям, готує звернення до уповноважених органів і супроводжує взаємодію з ними. Для консультації підготуйте чинне рішення про критичність, підставу її надання та відомості про квоту бронювання. Остаточне рішення ухвалює державний орган, тож результат залежить від обставин конкретного підприємства.