

Євгеній Шкребець
Керуючий партнер, адвокат, кандидат юридичних наук
24 роки професійного юридичного захисту.
Це письмове обґрунтування незгоди платника податків (або іншого суб'єкта) із висновками, фактами чи розрахунками, викладеними в акті податкової перевірки. Отримавши його, суб’єкт господарювання має вирішити, потрібні чи непотрібні заперечення на акт перевірки у його ситуації. Від цього рішення залежить, чи стануть висновки інспектора підставою для донарахувань. Тому діяти варто одразу, а не в останні дні строку.

Акт підсумовує результати контролю й відкриває період для реагування. Єдиним можливим заходом реагування на цьому етапі є подання заперечень і додаткових документів.
Сам акт не створює обов’язку сплатити гроші. Такий обов’язок виникає після податкового повідомлення-рішення, яке видають після завершення податкової перевірки.
Строк на подання заперечень рахують від дати вручення акта, тому її підтверджують документально, а відлік фіксують у перший день. Пропуск строку позбавляє платника можливості вплинути на висновки на цьому етапі.
Тип контролю визначає підстави, строки та обсяг документів, які можуть витребувати. Тому передусім з’ясовують якого виду є призначена перевірка.
Планову проводять за графіком, а позапланову – лише за підстав, прямо визначених законом. Їхня відсутність може стати окремим аргументом заперечень проти акта перевірки і самостійною підставою для скасування ППР.
Камеральна перевірка ґрунтується на поданій звітності й проходить без виїзду до платника. Фактична охоплює розрахункові операції, облік товарних запасів і наявність ліцензій. Обидва види завершуються актом, і проти нього можна заперечити.
Юрист бере на себе спілкування з контролерами й стежить за законністю кожної дії. Він забезпечує супровід податкової перевірки від першої вимоги до підписання акта.
Спершу звіряють наказ, направлення та службові посвідчення. Якщо особа діє без належних повноважень то вона може бути недопущеною до контрольного заходу.
Кожне питання й кожну вимогу фіксують письмово. Документи готують за окремим описом, щоб було видно, що саме передано.
Запит може стосуватися договорів, розрахунків або пояснень щодо конкретної операції. Відповідь має бути повною, але без зайвих подробиць.
Насамперед перевіряють, чи має податкова право вимагати саме ці документи. Обсяг відповіді визначають за змістом запиту, не додаючи нічого понад нього.
Готуючи відповідь, кожне твердження зіставляють із документами. Розбіжності між поясненнями й обліком можуть пізніше зашкодити.
Мета аналізу – знайти слабкі місця в позиції контролерів. Для цього акт читають разом із матеріалами, на які він посилається.
Якщо проводилася фактична податкова перевірка, звіряють дати, суми й перелік проаналізованих операцій. Окремо оцінюють, чи правильно застосовано норми права.
Кожен висновок ДПС має спиратися на конкретний документ. Якщо первинка не підтверджує його, це – основа для заперечень.
Заперечення подають письмово та адресують органу який проводив контроль. Чим чіткіше викладено позицію, тим легше її розглянути.
Документ починають із даних платника й реквізитів акта. Головне, щоб заперечення на акт перевірки містили посилання на норми та чіткі аргументи щодо кожного пункту.
Спочатку оспорюють підстави й порядок проведення контролю, потім – суть висновків. Кожен пункт супроводжують посиланням на докази.
Кожне твердження має спиратися на документи. Без доказів заперечення на акт перевірки залишаються лише позицією. Хоча в ситуаціях неправильного застосування податківцями норм права, позиція відіграє ключову роль.
До заперечень зазвичай додають:
Ділову мету операцій підтверджують листуванням, яке показує реальність угоди.
Нові документи додають, якщо вони спростовують висновок з акту перевірки.
Заперечення подають у строк і в такий спосіб, який дозволяє довести факт отримання. Розгляд проходить за участі платника або його представника, якщо в запереченнях до акту перевірки висловлено прохання здійснювати розгляд заперечень за участі платника податків чи його представника.
Подати можна через електронний кабінет, поштою або передати особисто під відмітку про прийняття в канцелярію контролюючого органу.
Додаткові матеріали приймають, якщо їх подано до завершення розгляду. Результат розгляду фіксують письмово.
Якщо заперечення не врахували, орган видає рішення про залишення акту перевірки без змін і вчиняє обумовлені ним донарахування. Далі відкриваються два варіанти оскарження: адміністративна скарга й звернення до суду.
ППР можна оскаржити в адміністративному порядку в межах строку, встановленого кодексом. Скарга має містити нові або уточнені аргументи. До завершення її розгляду примусове стягнення в силу норм ПК України заборонено, однак на практиці буває інакше.
Якщо скарга не допомогла, платник податків може ініціювати спір у адміністративному суді. Позов охоплює як донарахування, так і штрафні санкції.
Адвокат Shkrebets аналізує матеріали від першого запиту до остаточного рішення. Він надає супровід податкової перевірки й представляє інтереси клієнта у ДПС.
Ціна залежить від складності справи та обсягу роботи. Точну суму називають після ознайомлення з матеріалами.
Чим більше сторінок в акті й спірних операцій, тим ширший обсяг аналізу.. Терміновість також впливає на ціну.
Уточнимо деталі та сформуємо пропозицію

Зазвичай ми відповідаємо через форму протягом 24 годин.
Слідкуйте за актуальною правовою аналітикою, розʼясненнями законодавства та новинами від адвокатів АО «Шкребець і партнери»