Розміщено 22 жовт. 2026 р.12 хв
Нове
Статут ТОВ визначає загальні правила для товариства, але не відповідає на питання, які найчастіше призводять до конфліктів між партнерами: хто фінансує компанію в скрутний період, за якою ціною виходить учасник і що робити, коли голоси розділилися порівну. Ці питання вирішує корпоративний договір. Його регулює ст. 7 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Яку проблему вирішує корпоративний договір
Корпоративним вважається договір, за яким учасники зобов’язуються певним чином реалізовувати свої корпоративні права або утримуватися від їх реалізації. Статут є публічним документом і обов’язковий для всіх, зокрема для нових учасників і контрагентів. Рішення загальних зборів стосується одного конкретного питання. Корпоративний договір натомість закріплює довгострокові домовленості, які сторони не хочуть розкривати.
Окремий договір доцільний, коли у бізнесу кілька власників, є інвестор або частки розподілені порівну.
Сторони, форма, строк і конфіденційність
Сторонами договору є учасники. До нього можуть приєднатися саме товариство та треті особи, наприклад інвестор чи майбутній учасник. Договір укладають у письмовій формі, інакше він нікчемний. Він може бути оплатним або безоплатним. Державна реєстрація не потрібна, а нотаріальне посвідчення не є обов’язковим.
Зміст договору конфіденційний, якщо закон або сам договір не передбачає іншого. Виняток — участь держави, громади або компанії з державною чи комунальною часткою від 25%. Такий договір оприлюднюють протягом 10 днів.
Домовленості про управління товариством
Учасники можуть домовитися голосувати узгоджено. Також вони можуть визначити перелік питань, для яких потрібна одностайність або підвищений кворум, порядок призначення директора та доступ до фінансової інформації. Окремо погоджують затвердження бізнес-плану й бюджету та ліміт витрат, понад який директору потрібна згода учасників.
Варто пам’ятати: умова, яка зобов’язує учасників голосувати за вказівками органів управління товариства, є нікчемною.
Фінансування і розподіл прибутку
Договір може встановлювати обов’язок робити додаткові внески або надавати позики, строки і розмір такого фінансування, а також наслідки відмови: зменшення частки, штраф чи право інших учасників викупити частку. Дивідендна політика визначає, яку частку прибутку розподіляють, а яку залишають у резерві на розвиток.
Перехід часток і вихід учасника
Договір може визначати умови, на яких учасник має право або зобов’язаний купити чи продати частку у статутному капіталі.
| Механізм | Як працює простими словами |
|---|---|
| Переважне право | Перш ніж продати частку стороннім, учасник пропонує її партнерам. |
| Опціон | Право купити або продати частку за заздалегідь узгодженою ціною чи формулою, коли настає певна подія. |
| Tag-along | Якщо мажоритарій продає свою частку, міноритарій може продати свою покупцеві на тих самих умовах. |
| Drag-along | Мажоритарій, який продає бізнес, може зобов’язати міноритарія продати частку разом із ним. |
| Примусовий викуп | Учасник продає частку, якщо порушив договір або припинив працювати в компанії. |
Ціну частки краще прописати формулою: відсоток від чистих активів або оцінка незалежного оцінювача, якого обирають за погодженою процедурою. Так само варто передбачити, що відбувається у разі смерті учасника, його банкрутства або розлучення. Спадкоємці та колишній чоловік чи дружина учасника не є сторонами договору.
Як розв’язати корпоративний тупик (deadlock)
Тупик виникає, коли учасники з рівними частками не можуть ухвалити рішення. Насамперед договір встановлює переговори або медіацію з чіткими строками. Якщо вони не дали результату, застосовують механізми викупу:
- Russian roulette — один учасник пропонує ціну, а другий вирішує, продати свою частку за цією ціною чи купити частку першого;
- Texas shoot-out — кожен учасник подає закриту пропозицію, і частку викуповує той, хто запропонував більше.
Крайній варіант — продаж бізнесу або ліквідація товариства.
Конкуренція та інтелектуальна власність
Заборону конкуренції варто обмежити строком, територією і видом діяльності, бо надто широку заборону суд може не підтримати. Права на бренд, програмний продукт і результати роботи засновників оформлюють окремими договорами про передачу майнових прав на користь товариства. Одного лише корпоративного договору для цього недостатньо.
Забезпечення виконання домовленостей
Типові інструменти — штраф за порушення та відшкодування збитків. Договір також може визначати, як фіксується порушення. Правочин, укладений на порушення корпоративного договору, нікчемний, якщо інша сторона знала або мала знати про це порушення.
Ст. 8 Закону дозволяє видати безвідкличну довіреність для виконання корпоративного договору. Таку довіреність посвідчує нотаріус, і скасувати її довіритель самостійно не може. Також на практиці заздалегідь погоджують тексти документів, необхідних для угоди: договір купівлі-продажу частки, акт приймання-передачі.
Умови, які створюють ризик недійсності
Корпоративний договір зобов’язує лише його сторін. Він не змінює статуту і не може обмежувати права товариства як окремої особи. Якщо положення договору суперечать закону або статуту, їхнє виконання стає проблемним. Тому статут ТОВ і корпоративний договір потрібно готувати узгоджено. Наприклад, переважне право чи порядок виходу учасника мають бути відображені в обох документах.
Перевірка договору на стрес-сценаріях
Перш ніж підписувати договір, перевірте, чи відповідає він на такі запитання:
- що буде, якщо партнери розійдуться в поглядах на стратегію;
- як учасник виходить і як визначається ціна його частки;
- на яких умовах заходить інвестор і чи розмиваються частки;
- хто отримує частку у разі смерті учасника;
- як відбувається продаж усього бізнесу.
