Як перенести судове засідання

Щоб «зрушити» заплановане судове засідання на іншу дату, учасник справи має подати клопотання про відкладення розгляду. У свою чергу для задоволення даного клопотання суд вимагає наявності поважних обставин (наприклад, хвороба, відрядження, технічні проблеми) та підтвердження їх належними доказами у цьому клопотанні.

Перенесення чи відкладення судового засідання: як правильно

Згідно з процесуальним законодавством це оформлюється не як «перенесення» у розмовному розумінні, а саме як відкладення розгляду справи. На практиці це означає, що суд офіційно призначає новий день і час слухання. Тобто коли ми хочемо так би мовити «перенести суд», необхідно скласти саме клопотання про відкладення розгляду.

Якщо ж розгляд уже почався і триває, і його неможливо завершити в цій сесії (наприклад, бракує часу чи свідків ще не допитали), суд може оголосити перерву за наявними обставинами та продовжити з того ж етапу. Перерва не змінює логіки: після неї справу розглядають далі з того місця, де зупинилися.

Коли суд може відкласти розгляд справи

Суд відкладає розгляд тільки за встановлених законом підстав. Наприклад, ЦПК (ст. 223) прямо перелічує такі випадки:

Неналежне повідомлення: суд відкладає, якщо учасник справи не отримав повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Перша неявка з поважної причини: якщо сторона (чи її представник) належно повідомлена про засідання і не прийшла в перший раз, але повідомила про поважні причини неявки.

Технічні збої: у режимі відеоконференції суд відкладає засідання, якщо виникли технічні проблеми, які унеможливлюють участь особи в засіданні онлайн.

Необхідність у витребуванні нових доказів: коли потрібно витребувати нові докази, які не можна було отримати раніше.

Особисті пояснення: якщо одна зі сторін просила розглядати справу без неї, але суд прийняв рішення про відкладення засідання, через необхідність особистої явки даної сторони для надання пояснень по справі.

Водночас, варто зауважити, що одноразова необґрунтована неявка після належного повідомлення – не є підставою для відкладення. Наприклад, якщо учасник спізнився на початок судового засідання і в подальшому не назвав поважної причини спізнення, а його явка є необов’язковою то, суд може розглянути справу без нього.

Хвороба та інші особисті обставини

У свою чергу найпоширенішими поважними причинами є особисті обставини. Наприклад, серйозна хвороба, госпіталізація, пологи або вагітність (за умов неможливості тимчасово покинути лікувальний заклад) – усе це вважається поважною причиною неявки. Також може бути вказано смерть чи тяжке захворювання близького родича. При цьому усі такі обставини мають бути підтверджені документально (лікарняні листки, довідки з лікарні, свідоцтва про смерть, відповіді з медичного закладу тощо). Загальні приклади причин та можливих доказів наведено в таблиці нижче (остаточну оцінку надає суд):

Але все ж остаточну оцінку поважності обставин здійснює суд. Зазвичай достатньо надати правдиве пояснення і відповідні документи – і суд сам розпізнає, чи справді обставини не дали можливості з’явитися.

Відрядження, інше засідання, служба та форс-мажор

До поважних причин зараховують і службові або робочі відрядження (особливо якщо наказ про відрядження видано до дати засідання) чи інші урочисті або службові обов’язки.

У цій категорії – й усі види форс-мажору: епідемії, воєнні події, стихійні лиха, транспортні блокади тощо (наприклад, вимушений локдаун, відключення світла, закриття кордонів).

Клопотання має містити докази такого обмеження участі: наприклад, копію наказу чи службового ордеру, програму заходу, календарний графік іншого засідання або офіційні повідомлення про надзвичайний стан.

Процесуальні підстави та ініціатива суду

Окрім особистих обставин, суд може відкласти засідання й за процесуальними причинами. Наприклад, якщо після підготовчого провадження з’явилися нові докази, які сторона не могла витребувати раніше, суд може перенести розгляд для їх з’ясування.

Аналогічно, якщо залучаються додаткові учасники (свідки, експерти, третя особа) або потрібно додатковий час для з’ясування обставин, суд також часто оголошує перерву або відкладення. Також суд може перенести засідання за власною ініціативою, щоб забезпечити повний розгляд справи (наприклад, відпустка судді, заміна складу колегії суддів чи необхідність виклику нових учасників).

Як і коли подати клопотання про перенесення засідання

Строк, способи подання та заявник

Клопотання про відкладення розгляду справи слід подавати завчасно, щойно з’явилась поважна причина. Законом не встановлено точного строку, але загальне правило – не відкладати подачу «на останню хвилину». Рекомендується звернутися до канцелярії суду одразу після того, як стало відомо про проблему. Зробити це можна особисто чи через представника, відправити поштою або скористатися системою «Електронний суд», якщо справа ведеться в електронній формі.

Що має містити клопотання та чим підтвердити причину

У клопотанні необхідно чітко вказати: найменування суду (напр., «До Київського районного суду м. Харкова»), номер справи, дані про суддю, який призначив засідання, прізвища сторін (позивача та відповідача) та їх представників.

Далі формулюються обставини, через які особа не може бути присутньою (наприклад, «через хворобу», «через відрядження» тощо) та вмотивовують, чому це перешкоджає участі у засіданні.

У тексті має бути прослідковане звернення «Прошу перенести (відкласти) розгляд справи», з уточненням бажаної нової дати (якщо відома) або формулюванням «на більш пізній термін». Обов’язково треба просити повідомити про рішення суду (дату і час нового засідання) заздалегідь. У додатках до клопотання зазначають всі докази, що підтверджують причину.

Зразок клопотання про відкладення розгляду справи

Акцентуємо Вашу увагу на тому, що **не варто копіювати застарілі зразки**, зокрема, як приклад, які базуються на статті 169 ЦПК старого зразка – для сучасних документів достатньо послатися на вимоги чинних процесуальних кодексів.

Особливості відкладення у різних видах судочинства

Кожен процесуальний кодекс України містить власні правила відкладення судового засідання, тому їх не можна змішувати. Зокрема, у Цивільному процесуальному кодексі (ЦПК) відкладення передбачено в ст. 240, яка прямо відсилає до «випадків, встановлених ч. 2 ст. 223 ЦПК». У Кодексі адміністративного судочинства (КАСУ) аналогічне правило закріплене в ст. 223, де суд «відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 205 КАСУ». У Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) відкладення врегульовано в ст. 322, але в іншому контексті – як перелік винятків із принципу безперервності слухання. В провадженнях за Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) немає самостійної статті про перенесення засідання: замість цього ст. 268 КУпАП обумовлює обов’язкову явку особи і взагалі забороняє розгляд справи без неї, якщо вона подала клопотання про відкладення.

Таким чином, відкладення можливе лише на підставах, чітко визначених саме відповідним кодексом. А тому не варто брати за приклад положення ЦПК України, коли Ви подаєте заяву в рамках адміністративного судочинства.

Цивільні, господарські та адміністративні справи

У цивільному процесі (ЦПК), господарському (ГПК) і адміністративному судочинстві (КАСУ) перелік підстав для відкладення суттєво збігається.

Так, у частинах другої статей 223 ЦПК, 202 ГПК та 205 КАСУ наведено майже ідентичні пункти: 1) відсутність повідомлення учасника про дату, час і місце засідання; 2) перша неявка повідомленого учасника з поважних причин; 3) технічні збої (наприклад, у відеоконференції); 4) необхідність витребувати нові докази, якщо це не було можливим під час підготовчого провадження.

При цьому у ЦПК і КАСУ додатково передбачено ще пункт 5) – можливість допиту особи для особистих пояснень, якщо вона клопотала про розгляд справи за відсутності. У ГПК такого пункту немає, але загалом суди трьох інстанцій діяли за єдиною логікою: якщо на початку судового засідання виникає одна з названих підстав (наприклад, учасник не був належно повідомлений або вперше не з’явився через хворобу), суд відкладає розгляд справи в межах строку провадження.

Водночас усі ці кодекси передбачають, що у разі відкладення слухання суд повинен допитати всіх свідків, які були присутні, а далі продовжити провадження зі стадії, на якій його припинили. Наприклад, ст. 240 ЦПК установлює: «Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення … суд може почати розгляд справи по суті спочатку». А ст. 223 КАСУ містить ідентичний припис.

Тому в цивільних, господарських та адміністративних судах спільною є така логіка: відкладення можливе тільки за названими кодифікованими підставами, і після відкладення процес «підхоплюється» на тому ж самому етапі.

Проте варто застерегти, що незважаючи на ці подібності, конкретні процесуальні дії та формулювання норм можуть відрізнятися (наприклад, ГПК не містить механізму допиту сторони за пунктом про особисті пояснення).

Кримінальні справи та адміністративні правопорушення

У кримінальному процесі діє презумпція безперервності слухання, закріплена в ч. 1 ст. 322 КПК. Відкладення можливе лише за спеціальними обставинами, перерахованими в ч. 2 тієї ж статті. До таких підстав належать, зокрема: неприбуття будь-якого учасника провадження (обвинуваченого, захисника, прокурора тощо); зміна прокурором обвинувачення (відмова чи переформулювання); необхідність надати адвокату чи потерпілому час на підготовку (наприклад, підготовка до захисту обвинуваченого проти нового обвинувачення); проведення окремих слідчих дій під час слухання (огляд місця події, експертизи, інші дії із доказами).

Звертаємо увагу на тому, що цей перелік не є вичерпним. Йдеться про особливості кримінального провадження – наприклад, можуть виникнути й інші обставини, пов’язані з процесуальними правами, які виправдовують тимчасове відкладення, в порядку тих же ст. 323-327 КПК України. Утім, загалом у КПК викладено чіткий набір причин для перерви, а подальший порядок дій (допит свідків, продовження з тієї ж стадії) аналогічний, як і в цивільному процесі.

Що стосується провадження щодо адміністративних правопорушень то, порядок відкладення істотно інший. Стаття 268 КУпАП наголошує, що справа розглядається обов’язково за присутності правопорушника; і взагалі «справу може бути розглянуто … лише у випадках, якщо є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи». Тобто формально подання клопотання про перенесення забороняє розгляд без порушника.

Проте на практиці такі клопотання не гарантують автоматичного відкладання слухання. Кодекс не зобов’язує суд відкладати засідання за будь-якого звернення – він радше встановлює, що без особи слухання не відбувається, якщо є її прохання. Водночас суди орієнтуються на строки провадження та принцип не зловживати правами: фактична участь особи в судових засіданнях, відсутність фальшивих доказів хвороби та інші обставини враховуються при рішенні клопотання.

Зокрема, у справах за ст. 130 КУпАП на відміну від того, що сторони та інші учасники повинні сприяти пришвидшенню розгляду і уникати прийомів, пов’язаних із затягуванням процедур, існує дуже розповсюджена практика затягування процесу шляхом систематичного подання клопотань про відкладення судового засідання задля подовження строку користування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Але хоча ст. 268 КУпАП дозволяє відкласти слухання у разі наявності клопотання та поважних причин, суд не зобов’язаний задовольнити таке клопотання без подальшого обґрунтування, особливо якщо відкладення може призвести до пропуску строків або затягування справи.

Чи зобовʼязаний суд перенести засідання і скільки разів це можливо

Закон не встановлює конкретної кількості дозволених переносів. Теоретично, можна повторно звертатися з проханням, але кожен раз суд оцінюватиме, наскільки це обґрунтовано.

Верховний Суд підкреслює, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, оскільки неявка у судове засідання однієї зі сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124561054

І взагалі «занадто часто» відкладені засідання суд може розцінити як затягування процесу. Тому варто подавати клопотання лише з реальних та підтверджених обставин і не зловживати цим правом.

Що робити, якщо особиста участь неможлива

Якщо з об’єктивних причин ви не можете бути присутнім, є кілька варіантів дій.

По-перше, відеоконференція: це ефективний інструмент, який влучно підлаштувався під сучасні реалії і надає можливість учасникам забезпечити розгляд судової справи у розумні строки. При цьому потрібно зазначити, через які технічні чи інші причини саме особиста участь неможлива.

По-друге, надати повноваження представнику: шляхом підписання договору про надання правничих послуг з адвокатом, або, якщо ми говоримо про юридичну особу, то ще шляхом видачі довіреності на ім’я уповноваженої особи від імені цього підприємства.

Якщо ж жоден з цих способів не дає результату, можна заявити про можливість розгляду справи за відсутності сторони.

Проте слід пам’ятати: у кримінальних або адміністративних справах закон передбачає безперешкодне розглядання за умови належного повідомлення про засідання.

Наслідки неявки в судове засідання

Наслідки для позивача, відповідача та інших учасників

Відсутність у суді без поважних причин тягне серйозні наслідки. Так, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 223 ЦПК України.

При цьому у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.5 ст. 223 ЦПК України).

Якщо у викликаних за повісткою свідків, експертів, фахівців чи перекладачів виникла неявка, суд перш за все заслуховує думки учасників, чи можна продовжити розгляд без них. Після цього він або відкладає засідання, або продовжує. При цьому на особу, яка не з’явилася, накладають процесуальну відповідальність: суд може застосувати штраф або навіть забезпечити її доставку до суду поліцейським (привід). У будь-якому разі, ігнорувати виклик не можна: закон дозволяє примусові заходи щодо тих, хто ухиляється.

Типові помилки у клопотанні

При складанні клопотання про перенесення часто трапляються стандартні помилки:

• Подання запізно: клопотання принесли в день суду, за умови коли канцелярія не встигне до початку судового засідання зареєструвати його або ж просто після призначеного засідання – суд навряд його розгляне.
• Загальні формулювання: «особисті/ сімейні обставини» без конкретики чи «внаслідок виниклих життєвих обставин» замість чіткої окресленої та підтвердженої додатками причини.
• Відсутність доказів: заявник не додає жодного документа (наприклад, лікарняного листа чи наказу про відрядження). У цьому випадку мотиви можуть визнавати непідтвердженими.
• Невірні реквізити справи: помилки в номері справи, найменуванні суду чи імені судді, через які клопотання може не прийняти канцелярія.
• Неправильна адресація чи стиль: клопотання має бути оформлене в офіційно-діловому стилі, з правильними юридичними термінами («прошу відкласти», «на підставі …», «додатки додаю» тощо), а не як повідомлення у месенджері

Коли варто звернутися до адвоката

Якщо ви сумніваєтесь у своїх силах або Ваш випадок нетиповий, краще проконсультуватися зі спеціалістом у сфері права. Фахівець допоможе правильно сформулювати клопотання, зібрати необхідні докази і своєчасно подати документи.