

Софія Нечипоренко
Помічник адвоката, юрист
24 роки професійного юридичного захисту.
Штучний інтелект сьогодні став звичним робочим інструментом: адвокати просять його підготувати чернетку листа, стисло переказати договір або запропонувати кілька підходів до правового питання. Водночас тема «ШІ для юристів» породжує більше запитань, ніж готових відповідей. Що можна вводити в чат, а що ні? Чи достатньо прибрати прізвище клієнта? Хто відповідає, якщо модель вигадала судове рішення? Українські фахівці дедалі частіше шукають «чат gpt для юристів» - запит помітний, а чітких правил поки бракує.
Спеціального закону про використання генеративного ШІ адвокатами в Україні наразі немає. Тому діють загальні норми: про адвокатську таємницю та захист персональних даних. Нижче - практичний розбір, який допоможе скористатися перевагами технології й не підставити ні клієнта, ні себе.
Коротко
Штучний інтелект для юристів найкраще працює там, де результат легко перевірити, а вхідні дані не містять нічого секретного. Це роль швидкого асистента, який пришвидшує рутину, але не ухвалює рішень замість фахівця.
На початку роботи над справою модель штучного інтелекту допоможе розкласти ситуацію на окремі правові питання, запропонує перелік тем для вивчення та підкаже, які норми варто перевірити самостійно. Важливо розуміти: це орієнтир для власного пошуку, а не готова відповідь. Модель не бачить реальної бази законодавства й може впевнено назвати статтю, якої не існує або яка стосується зовсім іншого при цьому маніпулюючи інформацією.
ChatGPT добре створює каркас: структуру листа, послідовність розділів позовної заяви, перелік типових умов договору. Працювати з таким текстом слід як із чернеткою стажиста - перечитати кожне речення, звірити з нормами й адаптувати до фактів справи. У запит варто вносити лише знеособлені вводні та загальні параметри, а не реальні обставини клієнта.
Модель швидко стискає великі публічні тексти - закони, рішення з відкритого реєстру, аналітичні статті до короткого переліку тез. Вона також складає чеклісти: що підготувати до засідання, які документи запросити в контрагента, які ризики перевірити перед підписанням. Але якщо резюмувати потрібно матеріали справи, то вони вже підпадають під режим таємниці, і про це йдеться в наступному розділі.
Поняття адвокатської таємниці визначає стаття 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Практичне правило просте: усе, що ви дізналися від клієнта або про клієнта, і все, що ви самі підготували для нього, - це адвокатська таємниця. Опис конфлікту, оцінка шансів у суді, обрана стратегія захисту, чернетка позиції, листування з довірителем. Якщо ввести такий текст у публічний чат-бот, інформація фактично потрапляє до третьої сторони - компанії-оператора сервісу, чиї сервери здебільшого розташовані за межами України.
Окремо потрібно наголосити зазначити, що поширена помилка - вважати, що достатньо замінити прізвище на «Іван І.». Закон «Про захист персональних даних» поширюється на відомості про особу, яку можна ідентифікувати, зокрема за сукупністю ознак. Тому впізнаваними роблять і непрямі деталі: рідкісна посада, назва невеликого міста, точна дата події, сума, номер справи, назва компанії. Наприклад, фраза «директор обласного агропідприємства, якого звільнили наступного дня після аудиту» ідентифікує людину для всіх, хто знає цей регіон. Для оцінки достатньо одного питання: чи зміг би сторонній читач здогадатися, про кого йдеться?
Окрім адвокатської таємниці, у справах клієнтів трапляються й інші режими обмеженого доступу. Кожен має власні правила й власні наслідки порушення.
| Категорія інформації | Основа | Ризик передачі у публічний ШІ |
|---|---|---|
| Адвокатська таємниця | Ст. 22 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» | Розголошення без згоди клієнта; дисциплінарна відповідальність адвоката |
| Персональні дані | ЗУ «Про захист персональних даних» | Передача третій особі без правової підстави; витік даних; претензії суб'єкта даних |
| Комерційна таємниця | Ст. 505 ЦК України | Втрата режиму секретності та збитки клієнта |
| Таємниця досудового розслідування | Ст. 222 КПК України | Розголошення відомостей розслідування без дозволу слідчого чи прокурора |
Консультація адвоката захищена спеціальним правовим режимом: таємниця, гарантії адвокатської діяльності, обмеження щодо допиту й огляду. Чат із ШІ такого захисту не має. Це програмний сервіс приватної компанії зі своїми умовами користування: історія запитів зберігається, а залежно від тарифу й налаштувань може використовуватися для вдосконалення моделей чи перевірятися співробітниками з міркувань безпеки.
Показовий приклад з-за кордону: у межах одного зі спорів у США суд зобов'язав OpenAI зберігати журнали користувацьких чатів, а керівництво компанії публічно визнавало, що розмови з чат-ботом не мають такого привілею, як листування з адвокатом. Українська правова система інша, але висновок універсальний: людина, яка пише в чат, не отримує гарантії конфіденційності, що її має клієнт у розмові з адвокатом.
Корпоративні версії сервісів і доступ через API зазвичай пропонують суворіші умови: без використання даних для навчання, з договором обробки даних, із вибором регіону зберігання. Це зменшує ризик, але не знімає питання згоди клієнта. Тому дедалі частіше радять прописувати в договорі про надання правничої допомоги, чи дозволяє довіритель застосовувати ШІ та в якому обсязі.
Важливо
Пояснення «я лише зробив чернетку» не змінює суті: сам факт передачі даних сервісу вже ставить під загрозу конфіденційність довіреної інформації.
Генеративна модель не шукає відповідь у базі, а передбачає найімовірніше продовження тексту. Звідси «галюцинації»: впевнено сформульовані, але неіснуючі статті, постанови й номери справ. Світова практика вже нараховує сотні таких випадків. У США адвокатів, які подали до суду вигадані прецеденти, штрафували; в одній із справ у Каліфорнії санкцію в 10 000 доларів наклали після того, як з'ясувалося, що 21 із 23 цитат у апеляційній скарзі згенерував ChatGPT. Українські суди також уже стикалися з цим явищем, про що йдеться нижче.
Українське законодавство змінюється швидко, особливо в умовах воєнного стану. Модель має дату відсікання знань і може не знати про нову редакцію закону, нові ставки чи скасований акт. Крім того, вона нерідко змішує право різних юрисдикцій: підставляє американські чи європейські підходи там, де застосовується українське право, або спирається на російськомовні джерела. Без перевірки редакції на дату події такий висновок небезпечно використовувати.
Чат-бот схильний підтакувати користувачеві: якщо запит сформульовано однобоко, відповідь підсилить цю позицію й не покаже контраргументів. Модель також може пропустити винятки, процесуальні строки чи специфіку підсудності.
Окремого дисциплінарного проступку «неправильне використання ШІ» законодавство не містить, і він не потрібен: необачні дії адвоката можуть кваліфікуватися як порушення Правил адвокатської етики, неналежне виконання своїх професійних обов’язків чи порушення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення. Підстави дисциплінарної відповідальності визначає ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську таємницю».
Щодо ШІ для юристів українські суди не забороняють учасникам процесу користуватися штучним інтелектом, але оцінюють результат за звичайними процесуальними стандартами. Позиція послідовна: ШІ може бути допоміжним інструментом, проте не замінює суддю, експерта та доказову базу.
В ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2026 року у справі № 240/14153/24 суд звернув увагу, що в касаційній скарзі наведено неіснуючі постанови Верховного Суду та вигадані правові висновки.
Верховний Суд наголошує на обов'язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов'язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані ШІ, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами - базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи ШІ, якщо достовірність джерел перевірити неможливо (Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду: затверджене наказом Керівника Апарату Верховного Суду від 08 грудня 2025 року N 117).
Верховний Суд наголосив: використання ШІ для підготовки процесуального документа саме по собі не заборонене, але відповідальність за перевірку згенерованої інформації несе учасник справи. Касаційне провадження у цій справі не відкрили.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 8 липня 2025 року у справі № 925/496/24 було відхилено доводи скаржника про те, що апеляційний суд необґрунтовано не дослідив відповіді двох систем ШІ (Grok і ChatGPT) щодо тлумачення положення договору. Суд зазначив, що штучний інтелект може бути корисним допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не замінює суддю й не скасовує принципи належності, допустимості та достовірності доказів.
Технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології. Судова автономія повинна поважатися шляхом використання технологій.
Натомість у справі, що розглядається, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.
| Ситуація | Як реагує суд | Практичний висновок |
|---|---|---|
| Вигадані постанови в скарзі | Звертає увагу на неіснуючі джерела; можливі процесуальні наслідки | Звіряти кожне посилання з реєстром судових рішень |
| Відповіді ШІ як «докази» тлумачення договору | Відхиляє: не відповідає вимогам до доказів | Тлумачення обґрунтовувати нормами та практикою |
| Звіт ChatGPT замість експертизи | Не приймає як доказ | За потреби замовляти експертний висновок |
Щоб використовувати штучний інтелект для юристів без шкоди для клієнта, достатньо п'яти послідовних кроків. Їх легко закріпити як внутрішній стандарт.
Перед кожним запитом поділіть інформацію на три групи.
Заборонена - все, що становить адвокатську таємницю, персональні дані, комерційну таємницю й матеріали провадження.
Умовно допустима - фактичні обставини, але лише після ретельного знеособлення.
Вільна - тексти законів, публічні рішення, загальні правові питання.
| Група | Приклади | Правило |
|---|---|---|
| Заборонена | Позиція захисту, листування з клієнтом, договори з реквізитами, матеріали справи | Не вводити у публічний ШІ |
| Умовно допустима | Узагальнений опис ситуації без ідентифікаторів | Лише після знеособлення та за згодою клієнта |
| Вільна | Текст закону, відкрите рішення суду, теоретичне запитання | Можна, з перевіркою відповіді |
Передавайте лише те, без чого завдання неможливо виконати. Замінюйте імена на нейтральні позначення («сторона А», «орендар»), округлюйте суми, прибирайте дати, адреси, назви компаній і номери справ. Не вставляйте зайвий «контекст» про всяк випадок: кожна додаткова деталь підвищує шанс упізнавання.
Скани договорів, ухвал, експертиз, листування та файли з метаданими (автор, організація, історія змін) містять значно більше інформації, ніж видно на екрані. Якщо аналіз документа справді потрібен, використовуйте закриті корпоративні рішення з договірними гарантіями та попередньо отримайте згоду клієнта.
Закони й підзаконні акти перевіряйте на офіційному вебпорталі Верховної Ради України, звертаючи увагу на редакцію, чинну на дату події. Судові рішення знаходьте в Єдиному державному реєстрі судових рішень: звірте суд, дату, номер справи й сам правовий висновок. Цитати перевіряйте дослівно - модель любить «покращувати» оригінал.
Залиште внутрішню позначку про те, для чого використано ШІ, які дані вводили, хто й коли перевірив результат. Фінальний текст підписує й несе за нього відповідальність конкретний адвокат. Така практика дисциплінує команду та допомагає, якщо виникнуть запитання від клієнта чи кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.
Штучний інтелект для юристів стає безпечним, коли правила закріплені письмово. Для фірми чи адвокатського об'єднання ефективніше мати короткий письмовий регламент, ніж покладатися на індивідуальну обережність. Він має охоплювати такі елементи:
Як доказ - ні. Процесуальні кодекси вимагають, щоб доказ мав відомого автора, належне джерело та відповідав критеріям належності, допустимості, достовірності й вірогідності (зокрема ст. 76-79 ГПК, ст. 77-80 ЦПК). Відповідь чат-бота не є показанням свідка, письмовим доказом із ідентифікованого джерела чи висновком експерта, який готує особа з відповідним статусом і попередженням про відповідальність.
Як правову позицію - лише після власної роботи юриста. ШІ може підказати напрям, але аргументація в документі має спиратися на норми права та підтверджену судову практику. Посилання на те, що «так відповів ChatGPT», позицію не підсилює, а часто послаблює довіру до всього документа.
Штучний інтелект не є суб'єктом права, тому відповідальність лежить на людині, яка ним скористалася. Перед клієнтом адвокат відповідає за якість правничої допомоги й за можливі збитки, спричинені помилкою.
Перед професійною спільнотою - дисциплінарно, якщо порушено правила етики чи конфіденційності.
Перед судом - процесуально: від ігнорування неперевірених аргументів до висновку про зловживання правами
Сподіватися перекласти відповідальність на розробника сервісу не варто: умови користування, як правило, суттєво обмежують його відповідальність за зміст відповідей, а клієнт укладав договір саме з адвокатом.
✓ Чи входить інформація до адвокатської таємниці, персональних даних, комерційної таємниці чи матеріалів провадження?
✓ Чи є згода клієнта на використання ШІ, якщо вона потрібна?
✓ Чи прибрано імена, дати, суми, адреси, назви компаній і номери справ?
✓ Чи зможе сторонній читач здогадатися, про кого йдеться, за сукупністю деталей?
✓ Чи використовується робочий акаунт із вимкненим навчанням на даних?
✓ Чи не завантажуються оригінали документів із метаданими?
✓ Чи сформульовано запит нейтрально, без підштовхування до потрібної відповіді?
✓ Чи заплановано перевірку кожної норми й рішення у першоджерелах?
✓ Чи визначено особу, яка несе відповідальність за остаточний текст?
ШІ для юристів - це реальна можливість працювати швидше, але лише в межах професійних обов'язків. ChatGPT підходить для чернеток, структурування та підготовки чеклістів, проте не може замінити перевірку, експертну оцінку чи відповідальне ставлення до даних клієнта. Правило, яке варто запам'ятати: у публічний ШІ потрапляє лише те, що не шкодить клієнтові, якщо це побачить хтось сторонній, а все, що ШІ видав, - перевіряється людиною.
Адвокатське об'єднання «Шкребець і партнери» допомагає компаніям та адвокатам вибудовувати безпечні правила роботи з новими технологіями. Якщо потрібна консультація щодо внутрішнього регламенту чи договірних положень про ШІ, звертайтеся до нашої команди адвокатів.
Будь ласка, заповніть форму, щоб зв'язатися з нашою командою.

Зазвичай ми відповідаємо через форму протягом 24 годин.
Слідкуйте за актуальною правовою аналітикою, розʼясненнями законодавства та новинами від адвокатів АО «Шкребець і партнери»