Робота під час повітряної тривоги: вимоги до укриття, обов’язки та відповідальність роботодавця

Роботодавець не має права примушувати працівників працювати під час повітряної тривоги в умовах, що становлять явну загрозу для життя. Це безпосередньо випливає зі статті 153 Кодексу законів про працю України, на що посилається Державна служба України з питань праці.

Управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці наголошує: керівники підприємств, установ і організацій зобов’язані забезпечувати цивільний захист працівників під час оповіщення про тривогу. Цей обов’язок поширюється і на клієнтів та відвідувачів, які перебувають у приміщенні.

З вересня 2026 року ці загальні положення доповнила Постанова Кабінету Міністрів № 1092 від 4 вересня 2026 року (зі змінами, внесеними Постановою № 1128 від 15 вересня 2026 року). У ній оповіщення поділено на жовтий та червоний рівні, а можливість роботи пов’язано з наявністю укриття або безпечного місця. Нижче — детальний опис того, що саме повинен робити роботодавець, як компенсувати час, проведений в укритті, та в яких випадках виникає відповідальність.

Чи можна працювати під час повітряної тривоги та що передбачає закон

Під час тривоги працювати можна лише тоді, коли це не становить явної загрози для життя. Основні правила такі:

• Ст. 153 КЗпП — роботодавець зобов’язаний створити безпечні умови праці і не вправі вимагати виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя або ведеться в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
• Ст. 6 Закону «Про охорону праці» — працівник може відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, повідомивши про це безпосереднього керівника.
• Ст. 20 і 21 Кодексу цивільного захисту — суб’єкти господарювання забезпечують захист працівників, а громадяни мають право на інформацію про надзвичайні ситуації та небезпечні події.

Важливо: сама лише наявність укриття не дає нікому права вимагати продовження роботи в небезпечних умовах. Укриття — це місце, де люди можуть знайти притулок; воно не звільняє від обов’язку припинити роботу в ситуаціях, коли перебування на місці є небезпечним.

Жовтий і червоний рівні загрози: як відрізняються дії підприємства

Постанова № 1092 визначає два рівні загрози, і від рівня залежить, чи може підприємство продовжувати роботу.

За жовтого рівня робота можлива лише за наявності укриття

Окремі правила мають заклади освіти, об’єкти критичної інфраструктури та суб’єкти, щодо яких Кабмін ухвалює окремі рішення. Умови для свого об’єкта варто звіряти з чинною редакцією постанови № 1092.

Перехідний період за постановою № 1092: які строки перевірити

Згідно з первинною редакцією Постанови № 1092, підприємство може працювати без укриття під час «жовтого» рівня тривоги лише за згодою своїх працівників і не довше ніж три місяці з дати набрання чинності постановою — тобто до 4 грудня 2026 року.

29 жовтня 2026 року Уряд оголосив про продовження цього терміну до 4 березня 2027 року: до цієї дати військові адміністрації мають зібрати дані щодо дотримання вимог. Однак станом на кінець жовтня текст постанови все ще містив тримісячний термін, а зміни мають бути прийняті та опубліковані окремою постановою. Перш ніж покладатися на нову дату, переконайтеся, що така постанова набрала чинності.

Петиції та пропозиції бізнес-асоціацій (зокрема, щодо продовження терміну до 4 травня 2027 року) є лише рекомендаціями і не встановлюють нових правил. Перехідний період також не зупиняє дії вимог статті 153 КЗпП.

Яке укриття або безпечний простір потрібні підприємству

За постановою № 1092 (у редакції постанови № 1128) для роботи за жовтого рівня підходить один із таких варіантів. Вони мають різний правовий статус, тому їх важливо не плутати.

Якщо будівля не є спорудою подвійного призначення та не має безпечного приміщення, згідно з цією постановою суб’єкт господарювання зобов’язаний його облаштувати.

Власне приміщення: що перевірити до його використання для захисту людей

Безпечне приміщення повинно забезпечувати захист від побічної шкоди (уламки скла, падаючі предмети) та від максимального надлишкового тиску вибуху. Цей показник визначають Міністерство оборони та Генеральний штаб, а розрахунки для конкретної будівлі виконує балансоутримувач — зазвичай із залученням проєктної або експертної організації.

Розташування в підвалі або дотримання правила «двох стін» саме по собі не підтверджує, що приміщення відповідає вимогам. Перш ніж направляти туди людей, перевірте:

• чи надав балансоутримувач будівлі розрахунки та рішення щодо цієї зони;
• чи захищена зона від уламків скла та падаючих елементів конструкції;
• чи достатньо місця для всіх працівників та відвідувачів;
• чи вільні шляхи доступу до зони та виходу з неї.

Додаткові технічні орієнтири містить ДБН В.2.2-5

«Захисні споруди цивільного захисту». В орендованому приміщенні безпечний простір облаштовують разом із власником або балансоутримувачем.

Укриття іншого власника: доступ, місткість та умови користування

Укриття не обов’язково має бути вашим власним: у своїх рекомендаціях уряд дозволяє використовувати сусіднє укриття з достатньою місткістю. Щоб цей варіант був законним і практичним:

• домовтеся з власником або балансоутримувачем укриття про його використання — бажано в письмовій формі;
• переконайтеся, що доступ до нього відкритий під час кожної тривоги;
• перевірте місткість з урахуванням інших користувачів;
• визначте маршрут і час, необхідний, щоб дістатися до укриття.

Рекомендовані відстані — 300 м (для висотних будівель) та 500 м (для середньо- та малоповерхових будівель) — взято з розділу 5.5 ДБН В.2.2-5

. Це проєктні норми для захисних споруд, тому їхню застосовність до вашої ситуації слід перевірити за чинною версією ДБН та роз’ясненнями МВС і ДСНС.

Як організувати дії працівників і відвідувачів під час тривоги

Роботодавець відповідає не лише за працівників, а й за клієнтів та відвідувачів, які перебувають на об’єкті під час тривоги. Тому порядок дій має бути визначений заздалегідь і відомий усім.

Відповідальні особи, інструктажі та оповіщення

У внутрішньому порядку дій варто визначити:

• хто оголошує початок і завершення тривоги та зміну її рівня;
• дії персоналу окремо для жовтого і червоного рівнів;
• хто супроводжує відвідувачів до укриття;
• порядок безпечної зупинки обладнання та технологічних процесів.

Видайте наказ про призначення особи, відповідальної за укриття або безпечний простір. Держпраці також рекомендує розробити плани евакуації до укриття та проводити позапланові інструктажі щодо поведінки під час сигналу тривоги, у тому числі онлайн. Зафіксуйте ознайомлення працівників з інструкціями під підпис, а їхню готовність діяти за процедурою перевіряйте під час навчань.

Сповіщення має дійти до кожної особи всередині будівлі незалежно від того, чи чути сирену з вулиці. Згідно з додатком до Постанови № 1092, сигнал «Повітряна тривога» складається зі звукового сигналу «Увага всім» та голосового повідомлення про рівень загрози. Його тривалість становить 1 хвилину для червоного рівня та 30 секунд для жовтого. Сигнал «Загроза минула» оголошується лише голосовим повідомленням, без звукового сигналу.

У постанові не визначено спосіб внутрішнього оповіщення, тому його обирають з урахуванням технічних можливостей:

• гучномовець або звукова система;
• призначена особа з мегафоном;
• мобільні застосунки або внутрішні чат-групи.

Інформаційні таблички та маршрут до укриття

Біля входів до приміщень, будівель, споруд або територій, а також на їхніх зовнішніх стінах чи огорожах має бути розміщена табличка розміром 100 × 60 см з одним із таких написів:

• «Об’єкт забезпечений укриттям»;
• «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
• «Об’єкт не забезпечений укриттям».

Матеріал і дизайн таблички не регламентовані. Усередині приміщення на видному місці варто розмістити план-схему руху до укриття чи безпечного простору, а шлях до нього позначити покажчиками.

Які документи оформити роботодавцю

Частину документів прямо вимагає законодавство, решта потрібна, щоб довести виконання обов’язку забезпечити безпечні умови праці.

В орендованих приміщеннях варто також доповнити договір оренди: хто виконує розрахунки, яка частина приміщення стає безпечним простором і хто несе витрати.

Як оплачувати час в укритті та оформлювати перерву в роботі

Оплата залежить від того, що саме відбувалося під час тривоги. Автоматично застосовувати «2/3 окладу» до будь-якого часу в укритті некоректно (ст. 113 КЗпП).

Оплата часу в укритті залежить від того, чи була робота

Схему слід заздалегідь визначити в наказі: хто фіксує час початку та закінчення перерви, на яких посадах дозволено працювати в укритті та як це відображається в табелі. Час простою позначається в табелі обліку робочого часу літерою «П», а фактично відпрацьовані години — стандартним кодом.

Час простою впливає й на інші виплати. Час, оплачений за зниженою ставкою (2/3), виключається з розрахункового періоду для нарахування відпускних (п. 2 Порядку № 100), тоді як для розрахунку лікарняних оплата за час простою враховується.

Відповідальність роботодавця: коли виникають правові наслідки

Закон не передбачає окремого покарання за «роботу під час тривоги» або за невиконання Постанови № 1092 — це підтвердило Міністерство внутрішніх справ. Однак це не означає, що відповідальності немає. Вона настає за конкретні порушення вимог з охорони праці та цивільного захисту, а також за заподіяну людям шкоду.

Порушення правил охорони праці та цивільного захисту

Окремого штрафу за роботу під час тривоги немає, але є відповідальність за конкретні порушення:

Конкретна норма та розмір штрафу залежать від того, яке саме порушення зафіксовано, тому їх варто звіряти з чинною редакцією КУпАП на дату порушення.

Шкода працівникам або відвідувачам: відшкодування та кримінальні ризики

Якщо працівник або відвідувач отримає травму під час тривоги, це може мати такі наслідки:

• Цивільна відповідальність — відшкодування майнової та моральної шкоди (статті 1166 та 1172 Цивільного кодексу України).
• Стаття 271 Кримінального кодексу України — порушення службовою особою вимог щодо охорони праці, що спричинило шкоду здоров’ю або смерть. Для застосування цієї норми необхідні: суб’єкт (посадова особа, зобов’язана дотримуватися цих вимог), вина, наслідки та причинно-наслідковий зв’язок між порушенням і заподіяною шкодою.
• Стаття 270-2 Кримінального кодексу України (чинна з 2025 року, Закон № 4200-IX) — порушення вимог щодо утримання захисних споруд або незабезпечення цілодобового доступу до них під час надзвичайної ситуації, що спричинило тяжкі або дуже тяжкі тілесні ушкодження чи смерть; покарання — позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Згода працівників або трудового колективу працювати без укриття автоматично не звільняє від відповідальності: вона дає підставу працювати в перехідний період, але не скасовує обов’язку забезпечити безпеку людей.

Що робити, якщо власного укриття немає або працівник відмовляється працювати

Якщо власного укриття немає, роботодавець має кілька законних варіантів:

• облаштувати безпечний простір у будівлі на підставі розрахунків балансоутримувача;
• використовувати сусіднє укриття за домовленістю з його власником і після перевірки місткості;
• встановити мобільне укриття на території;
• змінити режим роботи: перевести частину працівників на дистанційну чи надомну роботу (ст. 60-1, 60-2 КЗпП) або встановити гнучкий режим робочого часу (ст. 60 КЗпП);
• зупиняти роботу на час тривоги та оформлювати простій, якщо інші варіанти недоступні.

Протягом перехідного періоду робота за жовтого рівня загрози без укриття дозволяється лише за згодою трудового колективу, яку потрібно зафіксувати в протоколі.

Якщо працівник відмовляється від роботи: відповідно до статті 6 Закону «Про охорону праці» він має право відмовитися від роботи, якщо вона становить загрозу для його життя або здоров’я, і повинен негайно повідомити про це безпосереднього керівника. На час такої відмови за працівником зберігається середній заробіток. Відмова від виконання небезпечної роботи не є порушенням трудової дисципліни, тож позбавлення премії або утримання частини заробітної плати з цієї причини є незаконним.

Якщо роботодавець наполягає на продовженні роботи, працівник може звернутися до територіального органу Держпраці, комісії з трудових спорів або до суду.

Юридична допомога бізнесу з організації роботи під час тривог

Правила роботи під час тривоги швидко змінюються, а деякі норми можуть трактуватися по-різному. Юрист, що спеціалізується на трудовому праві та цивільному захисті, допоможе:

• визначити, які вимоги Постанови № 1092 застосовуються до вашого об’єкта та виду діяльності;
• підготувати накази, інструкцію дій під час тривоги, протокол погодження з трудовим колективом;
• вирішити з орендодавцем або власником питання облаштування та використання найближчого укриття;
• правильно оформити простій, дистанційну роботу чи гнучкий режим;
• підготуватися до перевірки Держпраці чи ДСНС та оскаржити необґрунтовані приписи.

Працівники також можуть отримати безоплатну юридичну консультацію в бюро правової допомоги або в територіальному органі Держпраці.