Чи може відмова повідомити пароль від телефону під час допиту призвести до кримінальної відповідальності?

Під час досудового розслідування слідчі нерідко вимагають від свідків повідомити пароль до мобільного телефону, ноутбука чи іншого електронного пристрою. Водночас виникає закономірне питання: чи може ненадання такого пароля бути розцінене як відмова свідка від надання показань та стати підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 385 КК України?

Розберемося, що з цього приводу передбачає чинне законодавство України.

Що вважається показаннями?

Відповідно до частин 1, 3 та 5 статті 95 КПК України, показання – це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

При цьому:

• свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду
• особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Коли свідок може бути притягнутий до відповідальності?

Частина 1 статті 385 КК України встановлює кримінальну відповідальність за відмову свідка від давання показань під час досудового розслідування або в суді.

Водночас існують важливі винятки.

Зокрема, відповідно до:

• статті 63 Конституції України
• частини 2 статті 385 КК України
• статті 18 КПК України,

особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї або близьких родичів, якщо такі відомості можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення у вчиненні ними кримінального правопорушення.

Частиною 8 статті 224 КПК України також передбачається, що особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.

Крім того, притягнення до відповідальності можливе лише за умови, якщо свідка було належним чином попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань.

Чи є пароль "показанням"?

Безпосередньо КПК України не визначає, чи можна вважати пароль показаннями. Чи може система логічного захисту в певному випадку бути віднесена до обставин, що мають значення для кримінального провадження – питання дискусійне.

Водночас можна впевнено стверджувати, що повідомлення пароля фактично відкриває доступ до інформації, що міститься на відповідному електронному носії. Саме тому вважаємо, що таке питання не є суто технічним та може бути пов'язане з реалізацією права особи не свідчити проти себе.

Якщо особа має обґрунтовані підстави вважати, що інформація на телефоні, комп'ютері чи іншому носії може бути використана для формування підозри або обвинувачення щодо неї, її близьких родичів чи членів сім'ї, відмова повідомити пароль має розглядатися як реалізація конституційного права, а не як кримінально карана відмова від давання показань.

Аналогічно до наведеного, для відмови особа може також посилатися на частину 8 статті 224 КПК України, але за умови, якщо в такому носії наявна інформація, щодо надання якої є пряма заборона в законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо), або якщо вона може стосуватись службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.

Коли ризик відповідальності може існувати?

Інша ситуація можлива тоді, коли відсутні будь-які об'єктивні підстави вважати, що інформація на пристрої може бути підставою підозри, обвинувачення свідка, його близьких родичів чи членів сім’ї. Наприклад, якщо свідок є системним адміністратором підприємства та володіє паролем виключно для виконання службових обов'язків, а доступ до інформації жодним чином не пов'язаний із можливим самовикриттям, свідченням проти близьких родичів та членів сім’ї, слідство потенційно може розцінити таку відмову як безпідставне невиконання обов'язків свідка.

У такому випадку слід проаналізувати, чи не може такий пристрій містити інформацію, щодо надання якої є пряма заборона у законі. З цього випливає, що кожна ситуація потребує окремої правової оцінки з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження.

Висновок

Надання пароля до конкретного носія інформації може вважатися відкриттям доступу до інформації, що в ньому міститься. При цьому якщо свідок має достатні підстави вважати, що така інформація може стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, його близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, то, на наше переконання, свідок має право не надавати подібні показання.

Вважаємо, що за наведених обставин свідок також має право не відповідати на запитання щодо пароля, якщо він має достатні підстави вважати, що носій містить інформацію, щодо надання якої є пряма заборона в законі.

Натомість у випадку, коли об’єктивно відсутні будь-які підстави вважати, що на такому носії міститься подібна інформація, відмова від надання показань, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, може бути визнана безпідставною та мати наслідком притягнення до кримінальної відповідальності. Водночас зауважимо, що з цього питання наразі відсутні правові висновки Верховного Суду, як і судова практика загалом, а тому доводиться виходити виключно з власного аналізу положень чинного законодавства.

Матеріал має інформаційний характер та не є індивідуальною юридичною консультацією. Якщо під час допиту від вас вимагають повідомити пароль до електронного пристрою або ви сумніваєтеся у своїх процесуальних правах, доцільно скористатися правовою допомогою адвоката.