

Юрій Бабич
Адвокат
24 роки професійного юридичного захисту.
Дія.City – це спеціальний правовий та податковий режим для IT-компаній в Україні, запроваджений Законом України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Резидентство дає компанії доступ до пільгового оподаткування, гіг-контрактів як альтернативи трудовим договорам і спрощеної звітності, але отримати статус можна лише за умови відповідності чітким критеріям щодо видів діяльності, команди та доходу. У нижченаведеній статті – покроковий розбір того, хто може стати резидентом, які вимоги діють для стартапів і діючих компаній, як подати заяву та яких помилок варто уникати.
Резидентом Дія.City може бути юридична особа, зареєстрована в Україні в установленому порядку, незалежно від її місцезнаходження чи місця фактичного провадження діяльності. Це право, а не обов'язок, адже компанія, яка відповідає всім критеріям, самостійно вирішує, чи бажає вона стати резидентом Дія.Сіty. Фізичні особи-підприємці статусу резидента Дія.City набути не можуть – режим розрахований виключно на юридичних осіб.
Статус резидента відкриває доступ до пільгового оподаткування прибутку, доходів працівників, виплат за гіг-контрактами, спрощеного електронного документообігу та інструментів захисту інтелектуальної власності й конфіденційності (NDA, NCA). Вступ логічний для компаній, які стабільно ведуть кваліфіковану IT-діяльність, мають команду від дев'яти фахівців (працівники та гіг-спеціалісти) які отримують необхідний рівень виплат і готові до щорічної звітності про відповідність критеріям. Якщо команда менша або дохід нестабільний, варто спершу оцінити фінансовий ефект і ризики втрати статусу.
Стаття 5 Закону №1667-IX встановлює вимоги, яким компанія має відповідати одночасно, щоб набути статусу на загальних підставах.
Компанія повинна здійснювати один або кілька видів діяльності, перелічених у частині четвертій статті 5 Закону, і ці види діяльності мають бути зазначені в статуті та/або у відомостях про компанію в Єдиному державному реєстрі (ЄДР).
Починаючи з календарного місяця, наступного за місяцем набуття статусу, середня місячна винагорода залученим працівникам і гіг-спеціалістам щомісяця має становити не менше еквівалента 1200 євро за курсом НБУ на перше число відповідного місяця. Середньооблікова кількість працівників і гіг-спеціалістів за підсумками кожного календарного місяця має бути не меншою за дев'ять осіб.
Сума кваліфікованого доходу, отриманого за перші три календарні місяці після набуття статусу, повинна становити не менш як 90% загального доходу компанії за цей період. Надалі та ж вимога — не менш як 90% кваліфікованого доходу — застосовується до кожного календарного року перебування у статусі резидента (за наявності доходу).
Частина друга статті 5 Закону містить перелік обставин, які виключають статус резидента. Компанія не може бути резидентом Дія.City, зокрема, якщо вона: зареєстрована за законодавством іноземної держави; має 25% і більше державної частки у статутному капіталі; має статус неприбуткової організації; порушила вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників; прямо чи опосередковано пов'язана з державою-агресором або її громадянином; на 25% і більше належить особам, зареєстрованим у юрисдикціях зі списку FATF, що не співпрацюють у протидії відмиванню коштів; перебуває під санкціями або пов'язана з санкційною особою; визнана банкрутом або перебуває у процесі припинення (крім перетворення); має податковий борг понад 10 мінімальних зарплат строком понад 30 днів; є постачальником послуг з обігу віртуальних активів без потрібної ліцензії чи реєстрації; організовує азартні ігри (крім надання супутніх послуг); або до якої застосовано визначений Кримінальним кодексом захід кримінально-правового характеру.
Компанія, яка ще не відповідає всім вимогам частини першої статті 5, зокрема щодо команди з дев'яти осіб і 90% кваліфікованого доходу, все одно має право набути статусу резидента – але не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за роком набуття статусу. Для цього потрібно: відповідати вимогам щодо видів діяльності, частки кваліфікованого доходу (у межах перехідного періоду) та відсутності негативних критеріїв; бути зареєстрованою не раніше ніж за 24 календарних місяці до подання заяви; мати дохід, що не перевищує граничний обсяг, встановлений Податковим кодексом для платників єдиного податку третьої групи, у кожному з чотирьох років – попередньому, поточному та двох наступних після подання заяви; і прямо зазначити у заяві звернення за такими спеціальними умовами.
Оскільки пільговий перехідний період обмежений у часі, стартапу варто заздалегідь спланувати найм команди до дев'яти спеціалістів і зростання кваліфікованого доходу до 90% так, щоб на момент завершення перехідного періоду компанія вже відповідала всім вимогам частини першої статті 5. Якщо цього не станеться, компанія втратить статус резидента.
Частина четверта статті 5 Закону визначає перелік видів діяльності, стимулювання яких є метою режиму Дія.City. Серед них: комп'ютерне програмування, консультування з питань інформатизації та керування комп'ютерним устаткованням (розробка, тестування й підтримка ПЗ, включно з комп'ютерними іграми); надання програмного забезпечення та комп'ютерних ігор; надання програмних продуктів і веб-послуг у режимі «онлайн»; освітня діяльність у сфері інформаційних технологій; оброблення даних і керування веб-порталами (крім хостингу); дослідження та експериментальні розробки у сфері IT; маркетинг і реклама з використанням власного ПЗ; діяльність у сфері кіберспорту; послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів; забезпечення кібербезпеки; проєктування робототехніки з комп'ютеризованим управлінням; а також інші види діяльності, які може додатково визначити Кабінет Міністрів України.
Кваліфікований вид діяльності має бути зазначений у статуті компанії та/або у відомостях про неї в ЄДР – тобто відповідні КВЕДи мають бути внесені до реєстру ще до подання заяви. Водночас формальна наявність КВЕДу не звільняє від необхідності фактично здійснювати саме цю діяльність: перевірку відповідності компанія підтверджує щорічним звітом і структурою доходу та незалежний висновком, наданим суб’єктом аудиторської діяльності.
Кваліфікованим вважається дохід, отриманий саме від видів діяльності, перелічених у частині четвертій статті 5. Компанії варто вести окремий облік доходів за напрямами діяльності, щоб мати змогу підтвердити частку кваліфікованого доходу на рівні не менш як 90% - це базова умова як для набуття, так і для збереження статусу.
Перед поданням заяви варто перевірити структуру власності компанії на предмет часток держави, зв'язків із державою-агресором чи юрисдикціями зі списку FATF, а також переконатися у своєчасному розкритті інформації про кінцевих бенефіціарних власників - будь-яке порушення тут є самостійною підставою для відмови.
Варто оцінити фактичну чисельність команди, розмір середньої винагороди в перерахунку на євро та спрогнозувати, чи досягне частка кваліфікованого доходу 90% протягом перших трьох місяців після набуття статусу. Для стартапів це особливо важливо - саме на цьому етапі варто розписати план найму й розвитку доходу на весь перехідний період.
Разом із заявою про набуття статусу резидента компанія може подати заяву про перехід на оподаткування податком на прибуток на особливих умовах (за ставкою 9%) замість загальної ставки 18%. Вибір моделі варто прорахувати заздалегідь, зважаючи на структуру витрат компанії.
Заява про набуття статусу резидента Дія.City, згідно зі статтею 6 Закону, має містити: повне найменування заявника, код в ЄДР, електронну пошту та телефон для зв'язку; ПІБ, дату й місце народження, РНОКПП та дані паспорта керівника, членів виконавчого органу, інших органів (якщо утворені статутом) і головного бухгалтера; перелік видів діяльності, які заявник планує здійснювати як резидент; запевнення про відсутність негативних обставин зі статті 5; а для заявників-стартапів – інформацію про звернення за спеціальними умовами та розмір доходу за попередній рік.
До заяви додається запевнення заявника щодо відповідності вимогам пунктів 2–4 частини першої статті 5 у встановлені законом строки. Якщо звернення подає представник за довіреністю – додається довіреність або її нотаріально засвідчена копія. Окремо, за бажанням, можна подати заяву про перехід на оподаткування як резидент-платник податку на прибуток на особливих умовах.
Заява подається в електронній формі відповідно до законів «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», тобто підписується кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Закон прямо забороняє уповноваженому органу вимагати оригінали документів (крім самої заяви), нотаріально засвідчені копії, якщо це не передбачено Законом, чи будь-які документи, що підтверджують чи спростовують дані про заявника, які видають інші державні органи, - такі дані уповноважений орган перевіряє самостійно через державні реєстри, зокрема ЄДР.
Оцініть, чи відповідає компанія всім вимогам частини першої статті 5 Закону, чи претендує вона на вступ за спеціальними умовами для стартапів (частина третя статті 5), і чи потрібно одразу переходити на ставку податку на прибуток 9%.
Зберіть дані про компанію, посадових осіб, види діяльності та (за потреби) довіреність представника. Переконайтеся, що потрібні КВЕДи вже внесені до ЄДР
Заповніть заяву про набуття статусу резидента Дія.City за формою, встановленою порядком подання та розгляду заяв, затвердженим Кабінетом Міністрів України, включно з усіма обов'язковими запевненнями.
Підпишіть заяву кваліфікованим електронним підписом і подайте до уповноваженого органу (Міністерства цифрової трансформації України) в електронній формі.
Дочекайтеся рішення уповноваженого органу, а після набуття статусу — перевірте, що відомості про компанію внесено до реєстру Дія.City.
Уповноважений орган розглядає заяву протягом 10 робочих днів з дня її надходження. Рішення про набуття статусу вважається прийнятим після спливу цього строку, якщо заяву не повернуто без розгляду і не надіслано рішення про відмову, - це і є принцип мовчазної згоди. Відомості про заявника вносяться до реєстру Дія.City одночасно з рішенням про набуття статусу, але не пізніше 11-го робочого дня з дня надходження заяви.
Заяву можуть повернути без розгляду, якщо вона або спосіб її подання не відповідають вимогам статті 6, якщо неможливо підтвердити повноваження представника, якщо в ЄДР відсутні відомості про заявника (або є запис про припинення), чи якщо сам заявник попросив повернути раніше подану заяву. Рішення про повернення надсилається протягом п'яти робочих днів з обґрунтуванням і пропозиціями щодо усунення недоліків, після чого заяву можна подати повторно, усунувши зауваження.
Відмовити в наданні статусу можуть через невідповідність ключовим вимогам статті 5, недостовірність поданої інформації, або якщо протягом попередніх 12 місяців компанія вже втрачала статус резидента з окремих підстав і відповідне рішення не скасовано. Рішення про відмову публікується на сайті уповноваженого органу, набирає чинності з дня публікації та може бути оскаржене в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства.
Резидент Дія.City може залишитися платником податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 18%, або перейти на оподаткування податком на прибуток на особливих умовах (аналог податку на виведений капітал) за ставкою 9% - модель обирається самостійно у заяві.
Для працівників і гіг-спеціалістів резидента Дія.City, який відповідає критеріям щодо винагороди (від 1200 євро) та чисельності команди (від дев'яти осіб), застосовується пільгова ставка ПДФО 5% із заробітної плати та винагороди за гіг-контрактами й авторської винагороди за службові твори. Додатково утримується військовий збір у розмірі 5% доходу і сплачується єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати (а не від фактичного доходу) – за умови дотримання тих самих критеріїв. Якщо компанія цим критеріям не відповідає, доходи спеціалістів оподатковуються на загальних підставах.
Статус резидента Дія.City не звільняє компанію від ПДВ за загальними правилами Податкового кодексу. Виплати на користь власників і пов'язаних осіб, а також операції з нерезидентами можуть підпадати під правила контрольованих операцій і трансфертного ціноутворення – це варто врахувати під час вибору моделі оподаткування прибутку.
Резидент Дія.City самостійно обирає формат співпраці зі спеціалістами: класичний трудовий договір за КЗпП, співпраця з ФОП, або гіг-контракт – особлива форма цивільно-правового договору, доступна виключно резидентам Дія.City. Гіг-контракт поєднує гнучкість цивільного права з окремими соціальними гарантіями схожими з тими які передбачені в КЗпП.
Про укладення гіг-контракту, як і при укладанні трудового договору, потрібно повідомляти податкову службу в установленому порядку. Закон також регулює права інтелектуальної власності на об'єкти, створені під час виконання гіг-контракту, а також дає резидентам Дія.City інструменти договору про нерозголошення (NDA) та договору про утримання від конкурентних дій (NCA) з гарантіями вільного волевиявлення при їх укладенні.
Резидент Дія.City зобов'язаний періодично підтверджувати відповідність вимогам резидентства шляхом подання звіту про відповідність до уповноваженого органу та незалежного висновку, наданого суб’єктом аудиторської діяльності. Саме на підставі цих документів (або їх ненадходження) орган ухвалює рішення про збереження чи втрату статусу.
Резидент Дія.Сіtі зобов’язаний подати до уповноваженого органу не пізніш як в останній день шостого календарного місяця, наступного за календарним місяцем, у якому набуто статусу резидента Дія Сіті незалежний висновок, наданий суб’єктом аудиторської діяльності за підсумками перевірки тверджень резидента Дія Сіті, викладених у його початковому звіті про відповідність. Звітування відбувається на регулярній основі – компанії варто вести внутрішній календар контрольних дат подання звіту про відповідність, щоб не порушити встановлені строки, оскільки саме прострочення звітності є однією з підстав для втрати статусу.
Якщо змінюються дані компанії, що містяться в реєстрі Дія.City (наприклад, види діяльності, посадові особи чи контактні дані), резидент повинен своєчасно повідомити про це уповноважений орган для оновлення запису в реєстрі.
Стаття 9 Закону визначає вичерпний перелік підстав для втрати статусу: власна заява резидента про припинення статусу; невідповідність вимогам статті 5, виявлена зі звіту про відповідність або незалежного висновку; невідповідність вимогам щодо видів діяльності чи негативних критеріїв, виявлена уповноваженим органом із державних реєстрів; порушення строку подання звіту про відповідність чи незалежного висновку більш як на 20 робочих днів; повторне послідовне порушення строків звітування; та набрання законної сили рішенням суду про невідповідність вимогам статті 5. У низці випадків уповноважений орган зобов'язаний спершу надіслати резиденту електронне повідомлення з можливістю надати пояснення протягом п'яти робочих днів.
Із втратою статусу резидент, який був платником податку на прибуток на особливих умовах, зобов'язаний перейти на сплату податку на прибуток на загальних підставах з першого числа року, наступного за роком, у якому було порушено вимоги щодо кваліфікованого доходу. Пільгові ставки ПДФО та ЄСВ для спеціалістів припиняють діяти, а укладати нові гіг-контракти компанія вже не може.
Рішення уповноваженого органу про втрату статусу можна оскаржити в адміністративному порядку – через апеляційну комісію, або в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства. Рішення набирає чинності з дня опублікування на сайті уповноваженого органу, а запис про втрату статусу вноситься до реєстру на 11-й робочий день після набрання рішенням чинності.
Статус резидента Дія.City сам собою не надає компанії статусу критично важливого підприємства та не гарантує бронювання працівників від мобілізації – це окремі процедури, які регулюються окремими правовими актами, а не Законом №1667-IX.
Бронювання можливе лише після того як резидент Дія.City набуде статусу критичного і лише для працівників, оформлених за трудовим договором. Гіг-спеціалісти, чи ФОП які працюють чи співпрацюють резидентом Дія.City не підлягають бронюванню, хоча тенденції ідуть до того що такий підхід може змінитися.
Серед найпоширеніших помилок компаній, які претендують на статус резидента: подання заяви без попереднього внесення потрібних КВЕДів до ЄДР; недооцінка вимоги про 90% кваліфікованого доходу вже за перші три місяці після набуття статусу; відсутність плану найму до дев'яти спеціалістів у стартапів, що вступають за спеціальними умовами; ігнорування негативних критеріїв (наприклад, незавершене розкриття інформації про бенефіціарів чи наявний податковий борг); вибір податкової моделі без попереднього фінансового розрахунку; і пропуск строків подання звіту про відповідність, що є прямою підставою для втрати статусу.


Адвокат


Юрист, помічник адвоката
Будь ласка, заповніть форму, щоб зв'язатися з нашою командою.

Зазвичай ми відповідаємо через форму протягом 24 годин.
Слідкуйте за актуальною правовою аналітикою, розʼясненнями законодавства та новинами від адвокатів АО «Шкребець і партнери»